Рішення № 89717547, 10.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 р. № 400/2158/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, пл. Центральна, 1, каб. 37, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 до відповідача:Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 р. № 20/1014-2065-19,

ВСТАНОВИВ:

Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради звернулося з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 р. № 20/1014-2065-19.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що представнику відповідача було надано всі необхідні дозвільні документи. Підстави для винесення спірної постанови відсутні. Відповідач позбавив позивача можливості захищати свої права під час здійснення позапланового заходу, у тому числі, своєчасно ознайомитися з актом перевірки, протоколом про правопорушення. Вказане в сукупності дає підстави визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.

13.09.2019 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 51-53), де зазначив, що позапланову перевірку проведено у присутності відповідальної особи. За наслідками перевірки відповідач встановив, що інформація, зазначена позивачем у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, є недостовірною. У протоколі від 12.06.2019 р. позивачу письмово повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Матеріали перевірки направлені позивачу. Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано жодного належного та допустимого доказу.

09.10.2019 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 63-65), згідно з якою обов`язковою умовою для накладення штрафу є дотримання порядку оформлення акту, протоколу та припису.

За клопотанням позивача ухвалою від 04.11.2019 р. суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/2160/19.

Ухвалою від 12.03.2020 р. провадження у справі поновлено.

За клопотанням позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

На підставі направлень від 24.05.2019 р. № 171 і від 11.06.2019 р. № 208 (а. с. 54-55) у травні-червні 2019 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Рідош Р.В. проведена позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Капітальний ремонт ліній зовнішнього освітлення по пров. Чєхова, 1-16, пров. Раскової, 1-28, пров. Ціолковського, 1-15, пров. Горького, 1-11 від КТП-20 в м. Вознесенськ Миколаївської області". Результати перевірки оформлені актом від 12.06.2019 р. № 171 (а. с. 21-30).

Позивач є замовником будівництва.

В акті від 12.06.2019 р. № 171 зазначено, що позапланова перевірка Управління розпочата 28.05.2019 р. у присутності відповідальної особи Будей Людмили Володимирівни - головного спеціаліста відділу з питань благоустрою Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради.

Відповідно до п. 12 декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.04.2019 р. № МК 141191081947 будівельні роботи з капітального ремонту ліній зовнішнього освітлення по пров. Чєхова, 1-16, пров. Раскової, 1-28, пров. Ціолковського, 1-15, пров. Горького, 1-11 від КТП-20 в м. Вознесенськ проведено в період з січня по квітень 2019 року проте, згідно інформації, зазначеної в журналі загальних робіт, відповідні роботи проведено протягом листопада 2017 року, що також підтверджується датами, зазначеними в акті на закриття прихованих робіт.

Відтак, інформація, зазначена позивачем у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.04.2019 р. № МК 141191081947, є недостовірною, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038).

За наслідками перевірки прийнята постанова від 26.06.2019 р. № 20/1014-2065-19, якою на позивача накладено штраф у розмірі 69156,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (а. с. 15-16).

За змістом ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами п. 4 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038 закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Разом з тим, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки у двох примірниках, один з яких надається суб`єкту містобудування, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (п. 16, 17, 18, 19 Порядку № 553).

Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить в акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка позивача розпочата 28.05.2019 р. у присутності відповідальної особи Будей Людмили Володимирівни - головного спеціаліста відділу з питань благоустрою Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, про що зазначено в акті від 12.06.2019 № 171.

Разом з тим, як в акті перевірки від 12.06.2019 р. відсутні підписи осіб, які були присутні під час перевірки, також відсутня інформація про отримання копії документів особами, що були присутні при складенні документів, або уповноваженими особами позивача, та відсутні записи щодо відмови осіб від підпису або отримання документів.

Крім того, в графі, призначеній для підпису керівника або уповноваженої особи, наявний запис "на розгляд справи не з`явилися" (а. с. 30 зворот), однак це не є доказом відмови від отримання копії документів або непогодженням з ними та викладом будь-яких зауважень.

Доказів, які б доводили протилежне, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Отже, системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, отриманий у результаті позапланового заходу державного нагляду (контролю), виходячи з положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Стосовно питання дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до відповідальності оскаржуваною постановою суд зазначає наступне.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до п. 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16-19 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

З наведеного вбачається, що належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є суб`єкт містобудування, якому така інформація надійшла не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

З аналізу наведеного можна дійти висновку, що в разі встановлення відповідачем під час підготовки справи до розгляду відсутності факту сповіщення суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, подальший розгляд питання про притягнення до відповідальності по суті є протиправним, оскільки позивача не було сповіщено належним чином про такий розгляд за три доби.

У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019 р. вказано, що справа буде розглядатися 26.06.2019 року о 13 год. 30 хв. Водночас, із вказаного протоколу не вбачається, що позивач був ознайомлений з ним, отримував копію, в протоколі відсутній підпис позивача, його пояснення.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний протокол було направлено позивачу засобами поштового зв`язку.

Роздруківка з сайту Укрпошти свідчить, що відправлення прийняте поштою 20.06.2019 р., а вручене позивачу 24.06.2019 р. (а. с. 12), тобто за два дні до розгляду справи, що свідчить про недотримання відповідачем вимог законодавства під час винесення спірної постанови.

Сам по собі факт завчасного направлення такого повідомлення не є доказом того, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про позбавлення позивача права на участь у розгляді її справи та надання доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідач порушив норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягується до відповідальності, право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не діяв на підставі та у спосіб, передбачений діючим законодавством, оскільки порушив процедуру розгляду справи та допустив надмірний формалізм при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення про накладення штрафу.

Аналогічного висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 400/2160/19, обставини якої тотожні обставинам у справі, що розглядається.

При цьому, суд не дає правову оцінку порушенням, встановленим відповідачем за результатами проведеної перевірки, а лише зазначає про порушення процедури проведення такої та протиправність прийняття за її результатами спірного рішення.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч викладеним положенням відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у спірних правовідносинах позивач не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати розподіляються в загальному порядку.

Так, позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2007,00 грн. Оскільки судовий збір необхідно було сплатити в сумі 1921,00 грн, саме вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України як головного розпорядника бюджетних коштів. Решта судового збору вважається надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (пл. Центральна, 1, каб. 37, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 20908003) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 р. № 20/1014-2065-19 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 26.06.2019 р. № 20/1014-2065-19.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (пл. Центральна, 1, каб. 37, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 20908003).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Дата складення повного судового рішення 10.06.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська