Ухвала суду № 89717431, 02.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1817/20

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

02 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача про застосування процесуального строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Військової частини А0998 (місцезнаходження: вул.Івана Хрестителя, м.Яворів, Львівська область, 81002; код ЄДРПОУ: 07652444), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини А0998 Міністерства оборони України (81002, Львівська обл., м. Яворів, вул. Івана Хрестителя; код ЄДРПОУ 07652444) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та неробочі дні за час виконання ним службових обов`язків в умовах особливого періоду поза пунктом постійної дислокації військової частини за період з 16.09.2016 року по 16.09.2019 року;

-зобов`язати військову частину А0998 Міністерства оборони України (81002, Львівська обл., м. Яворів, вул. Івана Хрестителя; код ЄДРПОУ 07652444) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), грошову компенсацію за невикористані вихідні, святкові та неробочі дні за час виконання ним службових обов`язків в умовах особливого періоду поза пунктом постійної дислокації військової частини за період проходження військової служби з 16.09.2016 по 16.09.2019.

Ухвалою судді від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі.

01.04.2020 року відповідачем подано заяву про застосування процесуального строку звернення до суду. На обґрунтування заяви зазначає, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду, оскільки з даним позовом він мав звернутись до 15.10.2019, так як наказом від 16.09.2019 №191 ОСОБА_1 виключено із списку особового складу частини. У зв`язку з наведеним, просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В підготовчому засіданні позивач просив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошової компенсації), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що інші закони можуть встановлювати строки звернення до суду, застосуванню в цій справі підлягають саме положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно яких звернення до суду із заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 26.06.2019 по справі № 820/4748/17, від 13.03.2019 по справі № 807/363/18

Враховуючи вищевикладене, заява представника відповідача про застосування процесуального строку звернення до суду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви представника відповідача про застосування процесуального строку звернення до суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.

Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна