Рішення № 89717149, 10.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1355/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

відповідач: державне підприємство "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (25005, м. Кропивницький, вул. Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 07646544)

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (надалі - ДП "РЗ РТО") про стягнення податкового боргу у сумі 5 417 587, 71 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4 110 955, 69 грн. та із земельного податку у сумі 1 306 632, 02 грн. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач просить суд стягнути його до Державного бюджету України з рахунків відповідача.

Ухвалою судді від 04.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підприємством сплачено податковий борг за податковими вимогами 2001 року, а після списання податкового боргу на підставі Закону України від 02.10.2012 року №5414-УІ та за рішенням Кіровоградської ОДПІ №1 від 29.12.2012 року позивачем в порушення вимог статей 59, 95 Податкового кодексу України не направлялася нова податкова вимога. Також відповідач стверджує, що підприємством у 2018 - 2020 року своєчасно сплачувалися грошові зобов`язання з ПДВ за рахунок коштів в системі електронного адміністрування ПДВ, а контролюючий орган неправомірно нараховував пеню на підставі поточних податкових декларації з ПДВ. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у яких він наполягав на тому, що перша та друга податкові вимоги, які направлені відповідачу у 2001 році, є чинними, з огляду на постійну наявність у відповідача податкового боргу від моменту їх направлення.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Державне підприємство "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку платників податків у Кропивницькому управлінні ГУ ДПС у Кіровоградській області. (а.с. 61 - 67, 86)

Відповідачем до Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області подані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, 2018 року, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, у яких ним визначено суму податку, яка сплачується до державного бюджету, у розмірі 134647 грн., 373174 грн., 518 301 грн., 456363 грн., 2462 грн., 307411 грн., 406 807 грн., 8476 грн., 139227 грн., 612 701 грн. відповідно. (а.с. 15, 16, 25, 26, 29, 33, 36, 38, 41, 42)

Також відповідачем до ГУ ДПС у Кіровоградській області у листопаді 2019 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2019 року, у якому було відкориговано розрахунки з бюджетом на суму 28272 грн. та нараховано штрафну санкцію у сумі 848 грн. (а.с. 37)

У встановлені строки суми податку, визначені у цих податкових деклараціях, відповідачем до бюджету не сплачені. Перераховані кошти, що сплачувалися відповідачем з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ (у 2018 році - 1 432 438, 14 грн., у 2019 році - 1 880 436, 79 грн., у 2020 році - 772 701 грн.), відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України зараховані контролюючим органом в рахунок погашення минулого податкового боргу з податку на додану вартість, згідно з черговістю його виникнення, який станом на 02.11.2018 року складав 3 143 252, 50 грн. (а.с. 8 - 14)

ГУ ДФС у Кіровоградській області та ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральні перевірки ДП "РЗ РТО", за наслідками яких складено акти №181/11-28-52-01-23/07646544 від 15.11.2018 року, №578/11-28-52-05-23/07646544 від 20.02.2019 року, №713/11-28-52-05-23/07646544 від 15.03.2019 року, №2100/11-28-52-05-23/07646544 від 16.07.2019 року, №2568/11-28-52-05-23/07646544 від 07.08.2019 року, №42181/11-28-52-01-23/07646544 від 10.09.2019 року, №588/11-28-52-03-23/07646544 від 04.11.2019 року про виявлені порушення в частині декларування та адміністрування податку на додану вартість. (а.с. 18, 21, 27, 28, 31, 35, 40)

На підставі цих актів винесені податкові повідомлення-рішення про зобов`язання відповідача сплатити штрафи за платежем податок на додану вартість, а саме: №0118675205 від 12.12.2018 року на суму 37 852 грн., №0034705205 від 28.03.2019 року на суму 102 154 грн., №0040295205 від 16.04.2019 року на суму 25,39 грн., №0075975205 від 07.08.2019 року на суму 103 660, 20 грн., №0085055205 від 09.09.2019 року на суму 91 272, 60 грн., №0089485205 від 20.09.2019 року на суму 492, 40 грн., №0120725203 від 27.11.2019 року на суму 106 422, 70 грн. (а.с. 17, 20, 22, 27, 30, 34, 39)

Ці акти та податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу на його податкову адресу, отримані ним, проте у встановленому порядку не оскаржені, а визначені суми штрафів не сплачені.

У зв`язку з частковим погашенням податкового боргу в інтегрованій картці платника податків з податку на додану вартість на підставі статті 129 ПК України нарахована пеня у сумі 680 387, 40 грн. (а.с. 43 - 44)

Також, ДП "РЗ РТО" подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок) за 2018 та 2019 роки, у якій ним самостійно обчислено річну суму податкового зобов`язання у розмірі 649 150, 89 грн., з розбивкою її рівними частками за місяцями. (а.с. 48 - 51)

У встановлені статтею 287 ПК України строки (щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця) суми земельного податку за січень - грудень 2018 року, січень - грудень 2019 року не сплачено. Перераховані відповідачем у 2018 році кошти у сумі 42, 93 грн., у 2019 році у сумі 3294, 87 грн. відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку згідно з черговістю його виникнення, який станом на 31.12.2017 року складав 2 365 305, 98 грн. (а.с. 45 - 47)

У зв`язку з частковим погашенням податкового боргу в інтегрованій картці платника податків з земельного податку на підставі статті 129 ПК України нарахована пеня у сумі 8330, 24 грн. (а.с. 52)

Вказані суми узгоджених грошових зобов`язань та непогашеної пені заявлені позивачем до стягнення як податковий борг.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. (пункт 54.5 статті 54 ПК України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 203 ПК України передбачено порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом.

У статті 287 ПК України встановлені порядок та строки сплати плати за землю.

За визначеннями, наведеними у пп.14.1.39, 14.1.265, 14.1.156, 14.1.175, 14.1.152 п.14.1 статті 14 ПК України:

- податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- грошове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість, заявлений до стягнення у даній справі, складає 4 110 955, 69 грн., з яких: 2987841 грн. (134 647 грн. + 373 174 грн. + 518 301 грн. + 456 363 грн. + 2462 грн. + 307411 грн. + 406 807 грн. + 8476 грн. + 139 227 грн. + 612 701 грн. + 28272 грн.) - податкові зобов`язання, самостійно визначені платником; 442 727, 29 грн. (37 852 грн. + 102 154 грн. + 25, 39 грн. + 103 660, 20 грн. + 91272, 60 грн. + 492, 40 грн. + 106 422, 70 грн. + 848 грн.) - штрафні санкції, нараховані контролюючим органом та платником; 680 387, 40 грн. - непогашена пеня, що узгоджується з даними інтегрованої картки платника за 2018 - 2020 роки. (а.с. 8 - 14)

Податковий борг відповідача з земельного податку, заявлений до стягнення у даній справі, складає 1 306 632, 02 грн., з яких: 1 298 301, 78 грн. (649 150, 89 грн. + 649 150, 89 грн.) - податкові зобов`язання, самостійно визначені платником; 8330, 24 грн. - непогашена пеня, що узгоджується з даними інтегрованої картки платника за 2018 - 2020 роки. (а.с. 45 - 47)

Ці суми грошових зобов`язань (податкових зобов`язань та штрафних санкцій) набули статусу узгоджених та разом з непогашеною пенею є податковим боргом.

Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.

Щодо доводів відповідача про неправомірність зарахування сплачених ним поточних платежів та коштів з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення минулого податкового боргу суд зазначає, що згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Статтею 200-1 статті 200-1 ПК України передбачені особливості механізму проведення розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Як передбачено пунктом 200-1.7 статті 200-1 ПК України, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктами 131.1, 131.2 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Тож кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ правомірно використані контролюючим органом як джерело погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник після 01.07.2015 року.

Як свідчать інтегрована картка платника, упродовж 2018 року відповідачем перераховано до бюджету кошти з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ та з поточного рахунку у сумі 1 432 438, 14 грн., упродовж 2019 року - у сумі 1 880 436, 79 грн., упродовж 2020 року (станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом) - 772 701 грн. Вказані кошти були зараховані на погашення податкового боргу з податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення, в рахунок податкових зобов`язань, штрафів та пені.

Після рознесення сум в інтегрованій картці у день фактичного погашення податкового боргу було автоматично проведено розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 Розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881.

Натомість суми поточних податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до бюджету, визначені відповідачем у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад 2018 року, травень - грудень 2019 року, залишилися несплаченими та набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що органом державної податкової служби у зв`язку з виникненням у відповідача податкового боргу у 2001 році, в порядку, передбаченому пунктом 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", направлено першу податкову вимогу №1/61 від 11.10.2001 року на суму 1010, 99 грн. та другу податкову вимогу №2/1058 від 14.12.2001 року на суму 56486, 86 грн., які вручені відповідачеві. (а.с. 53, 54). При цьому, друга податкова вимога містить відомості, ідентичні відомостям податкової вимоги, передбаченим пунктом 59.3 статті 59 ПК України.

Воднораз, ні нормами Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні чинним Податковим кодексом України не передбачено повторне направлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу, незалежно від того, з якого податку збільшився податковий борг - із того, який був зазначений у податковій вимозі, чи з іншого податку (збору).

За правилами пп. "а" пп.6.4.1, 6.4.2 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 60.1.1 пункту 60.1, пункту 60.2 статті 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. У цьому випадку податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Такі ж норми передбачені у пп.60.1.1 п.60.1, п.60.2 ст.60 ПК України.

Обставинами, встановленими судовими рішеннями в адміністративних справах №811/1575/13-а, №811/3673/13-а, №П/811/2490/14, №П/811/3536/14, №П/811/511/15., №П/811/777/16, №П/811/1085/16, №П/811/690/18, №1140/2924/18 між цими ж сторонами, та дослідженням інтегрованих карток відповідача підтверджується, що від моменту надіслання йому другої податкової вимоги №2/1058 від 14.12.2001 року і до моменту звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення податкового боргу, податковий борг у повному обсязі відповідачем не погашався, у зв`язку з виникненням нового податкового боргу за податками (зборами), платником яких є відповідач. (а.с. 115 - 149)

Таким чином, надіслані відповідачу податкові вимоги наразі не втратили своєї правової дії, а їх направлення надає позивачу право на звернення до суду з позовом про стягнення новоствореного податкового боргу, з наступного дня, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. Тому суд вважає, що контролюючим органом дотримано законодавчі норми про направлення платнику податку письмової вимоги щодо погашення суми податкового боргу, яка передує вжиттю заходів, спрямованих на його примусове стягнення (погашення).

Підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 статті 9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України податок на додану вартість відноситься до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.5 статті 10 ПК України податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, належить до місцевих податків. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Пунктом 4 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на майно зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Зважаючи на доведеність розміру податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4 110 955, 69 грн., з земельного податку у сумі 1 306 632, 02 грн., вимоги адміністративного позову про стягнення цих коштів слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606) до державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" (25005, м. Кропивницький, вул. Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 07646544) задовольнити.

Стягнути з рахунків державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4 110 955, 69 грн.

Стягнути з рахунків державного підприємства "Ремонтний завод радіотехнічного обладнання" у банках, що його обслуговують, в дохід місцевого бюджету податковий борг з земельного податку у сумі 1 306 632, 02 грн.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш