Ухвала суду № 89716670, 01.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

01 червня 2020 року Справа № 280/1191/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство "Опал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Біляївський збагачувальний комбінат"

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищезазначена справа.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.04.2020.

Ухвалою суду від 29.04.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 01.06.2020.

Позивач у підготовче засідання призначене на 01.06.2020 не прибув. 01.06.2020 до суду надійшло клопотання про проведення засідання без її участі.

Представник відповідача та представник третьої особи 2 у підготовче засідання з`явились. На фіксації не наполягали.

Представник третьої особи 1 у підготовче засідання призначене на 01.06.2020 не прибув.

13.04.2020 представником відповідача суду було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засідання представник підтримав подане клопотання та просив задовольнити його.

Представник третьої особи 2 при вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду поклався на розсуд суду.

Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався наступним.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

До суду позивач звернувся 24.02.2020. Як вбачається із змісту позову, ОСОБА_1 оскаржує рішення – розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 10.08.2018 №377 “Про затвердження детального плану території TOB “Біляївський збагачувальний комбінат” кар`єру зі збагачення та переробки каоліну з комплексом будівель та споруд на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за межами населених пунктів”, що має ознаки нормативно-правового акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського Суду з прав людини «Петриченко проти України» (набуло статусу остаточного 12.07.2016) зазначено: «…цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов`язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції» (п. 13).

З огляду на це, суд при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду має звертати увагу на усі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, зокрема чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.

Окрім того, суд бере до уваги що у постанові від 13.03.2019 у справі №712/8985/17 Верховний Суд звернув увагу, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 року по справі №803/931/16.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 248, 264 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно КАС України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сіпака