Ухвала суду № 89716601, 03.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДСТРОЧЕННІ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

03 червня 2020 року Справа № 280/3710/20 провадження м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення від сплати судового збору

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

до – Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 40 – А, оф. 81 - А),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корп. 2, оф. 9, код ЄДРПЛОУ 41717584)

про визнання протиправною та скасування постанови від 25.03.2020р. ВП № 61634075,-

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі по тексту – відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі – третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020, що була прийнята відносно позивача при виконанні виконавчого напису №3997 від 14.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з позивача на користь третьої особи суми заборгованості за кредитним договором від 03.07.2017 №68783-А в розмірі 12496,80 грн.

У позовній заяві також міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про відстрочення від сплати судового збору суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, ст. 8 Закону України “Про судовий збір” встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.

У статті 129 Конституції України , ч.1 ст.8 КАС України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зазначає, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.

Без надання позивачем документальних доказів його майнового стану, суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та відстрочити від сплати судового збору.

Позивачем суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява про відстрочення від сплати судового збору, окрім посилання на постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020, а тому його не може бути відстрочено від сплати судового збору за подання позову до суду.

Керуючись статтями 132, 133, 241, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, судя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України.

Суддя Р.В. Сацький