Рішення № 89716540, 01.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Справа № 280/4949/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №Ф-568-53, якою встановлено заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 2160,71 грн.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач вказує, що є фізичною особою - підприємцем з 27.10.2003, який обрав спрощену систему оподаткування зі ставкою єдиного податку на рівні 20% (група 2), з другого кварталу 2019 року зі ставкою 5% (група 3). Вказує, що також є адвокатом згідно Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4656, виданого 23.11.2013 року Радою адвокатів Донецької області. Стверджує, що перевірки правильності нарахування та сплати податків від здійснення ним господарської діяльності не проводились, звіти надавались та надаються вчасно, податки сплачуються в повному об`ємі без затримок. Проте, посилається на те, що 01 жовтня 2019 року отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 року за №Ф-568-53, виписану у зв`язку з наявністю станом на 31 серпня 2019 року у нього заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 2160,71 грн. Вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивач вважає такою, що порушує його законні права та інтереси, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 30.10.2019 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №44988), в якому зазначає, що ФОП ОСОБА_1 є самозайнятою особою відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України. Стверджує, що оскільки до Пологівської ОДПІ позивач не з`явився та не подав заяву 5-ОПП для внесення уточнень щодо ознаки провадження незалежної професійної діяльності з позначкою адвокат, то зміни були внесені на підставі інформації органів державної реєстрації (у тому числі, даних відповідних державних реєстрів), як це передбачено пунктом 66.1 статті 66 Податкового Кодексу України. Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Враховуючи викладене, вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.09.2019 № Ф-568-53 в сумі 2160,71грн. прийнята відповідно до законодавства України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 06.11.2020 з викликом сторін.

Ухвалою суду від 06.11.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №280/4949/19 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19.

Ухвалою суду від 16.04.2020 провадження у справі поновлено. Судове засідання призначено на 16.04.2020.

У судове засідання 16.04.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 08.04.2020 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №16556) про розгляд справи за відсутності представника у порядку письмового провадження.

Клопотанням від 15.04.2020 вх. № 17819 позивач просить суд розглянути справу за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній матеріалів.

На підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований 27.10.2003 року як фізична особа-підприємець у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, номер запису 20910170000000534.

З 31.05.2012 року позивач перебуває на обліку як платник єдиного податку, ставка єдиного податку 20% група ІІ Основний вид діяльності позивача є код КВЕД 69.10. Діяльність у сфері права, вказане підтверджується свідоцтвом, серія НОМЕР_2 . З ІІ кварталу 2019 року - ІІІ група (ставка податку 5%).

Позивач є адвокатом про що свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4656 від 23.11.2013.

19.09.2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області сформована оскаржувана податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-568-53, якою ОСОБА_1 визначено суму боргу у розмірі 2160,71 грн.

Не погодившись із вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Також слід зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України.

Якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до пунктів 178.1 та 178.2 статті 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, відповідно до положень частини 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09 грудня 2011 року, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом №2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до статті 5 Закону №2464, зокрема відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону №2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24 листопада 2014 року.

Суд зауважує, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", до нього не можуть застосовуватись положення частини 3 статті 5 Закону № 2464.

Такі висновки суду підтверджуються також пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець із зареєстрованими видами діяльності.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має основний вид економічної діяльності, 69.10 діяльність у сфері права.

Тож, позивачу має бути щоквартально нараховано у 2018 році - 2457,18 грн., з 01.01.2019 по 2754,18 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску: мінімальна заробітна плата з січня 2019 - 4173 грн. х 22% = 918,06 грн або 2754,18 грн. за кожний квартал (за 3 місяці 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.).

Згідно долученої до матеріалів справи інтергованої картки платника податків ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач щомісяця перераховував 920 грн. на оплату ЄСВ, зокрема 15.01.2019, 18.02.2019, 15.03.2019, 16.04.2019, 17.05.2019, 18.06.2019, 19.07.2019 та 16.08.2019. Всього - 7360,00 грн. Також, станом на 31.12.2018 за позивачем обліковувалась переплата з ЄСВ в сумі 902,01 грн.

Натомість, з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 вбачається, що за ІV квартал 2018 року нараховано 2457,18 грн. 15.01.2019, та надалі повторно нараховано таку ж суму 21.01.2019. Таким чином, контролюючим органом у січні 2019 року з ІV квартал 2018 року двічі нараховано ОСОБА_1 суму ЄСВ.

У зв`язку з викладеним, у позивача утворилась недоїмка, на підставі якої сформована вимога від 14.03.2019 № Ф-568-53.

Неправомірність нарахування ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю та одночасно як особі, що провадить незалежну професійну діяльність встановлена також рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі № 280/1304/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 14.03.2019 за №Ф-568-53. Вказане рішення суду набрало законної сили 23.09.2019.

За приписами ч. 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Тож, у зв`язку з неправомірністю повторного нарахування ОСОБА_1 у січні 2019 року суми єдиного внеску у розмірі 2457,18 грн., у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.08.2019 не була відкорегована та у зв`язку з чим контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 № Ф-568-53.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що наданими до справи доказами підтверджується факт виникнення у позивача недоїмки внаслідок неправомірного подвійного відображення у січні 2019 року суми нарахувань ЄСВ, то виставлена вимога від 19.09.2019 № Ф-568-53 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №Ф-568-53.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01 червня 2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко