Рішення № 89716364, 01.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2020 року 18 год. 02 хв.Справа № 280/918/20 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача: не прибув,

від відповідача: Самусєва Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині,-

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (далі відповідач), в якому позивач просить суд, з подальшим уточненням позовних вимог, визнати протиправними і нечинними пункти 6.5., 6.5.1., 6.5.2. Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30, а саме: «6.5. Підставами для відмови у продовженні строку дії паспорту ТС є: 6.5.1. Розміщення ТС за відсутності укладеного з районною адміністрацією договору на право користуванням місцем для розташування стаціонарних ТС, якщо обов`язковість його укладання визначена цим Порядком»; «6.5.2. Внесення змін до Комплексної схеми розміщення ТС, якими не передбачено можливість розміщення ТС на цьому місці».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затверджене рішенням Запорізької міської ради №30 від 30.01.2019, суперечить Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, зокрема в частині додатково визначених підстав для відмови у продовженні строку дії паспорту прив`язки.

Посилаючись на положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі Порядок), вважає, що повноваження органів сільської, селищної та міської ради в питаннях розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмеженні приписами вказаного Порядку, відповідно якого визначення підстав анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами компетенції органів місцевого самоврядування. Таким чином, зазначені вище обставини у своїй сукупності, на думку позивача, свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для визначення у Положенні про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі додаткових підстав для відмови у продовженні строку дії паспорту прив`язки.

14 лютого 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12 березня 2020 року об 17 год. 00 хв.

12 березня 2020 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 13 квітня 2020 року.

13 березня 2020 року ухвалою суду призначено підготовче засідання на 24 березня 2020 року об 09 год. 00 хв.

17 березня 2020 року від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №12569) був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилався на відповідність законодавству Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №30 від 30.01.2019. Зазначене положення додатково аналізувалось Антимонопольним комітетом України. При прийнятті цього рішення було дотримано процедуру, передбачену законодавством України для прийняття актів органів місцевого самоврядування. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

24 березня 2020 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 13 квітня 2020 року об 09 год. 00 хв.

13 квітня 2020 року через канцелярію суду від представника позивача, засобами поштового зв`язку, надійшла уточнена позовна заява, у зв`язку із виправленням описки реквізитів оскаржуваного рішення.

13 квітня 2020 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04 травня 2020 року о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 04.05.2020 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду справи по суті на 01.06.2020 о/об 17 год. 00 хв.

Представник позивача подав клопотання про проведення засідання без участі позивач та його представник.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд у їх задоволенні відмовити.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником тимчасових споруд, розташованих в районі Прибережної магістралі/вул. Запорізькій у місті Запоріжжя.

На вказані тимчасові споруди було видано та зареєстровано паспорти прив`язки ТС №00264-Ж, 00265-Ж.

У зв`язку із закінченням строку дії паспортів прив`язки позивачем до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради подано заяву про продовження строків дії паспортів прив`язки.

На підставі пунктів 6.5.1., 6.5.2. Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №30 від 30.01.2019, повернуто наданий на розгляд пакет документів, Департаментом архітектури та містобудування запорізької міської ради №0211 та 0212 від 29.01.2020 повідомлено про відмову у продовжені терміну паспорту прив`язки тимчасової споруди, оскільки розміщення ТС за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль/вул. Запорізька не передбачене Комплексною схемою розміщення ТС, затвердженою рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.01.2014 №17 зі змінами та доповненнями від 23.08.2019 №34.

Вважаючи зазначені підставі для відмови у продовжені дії паспорту прив`язки ТС протиправними позивач звернулася до суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд, та умови анулювання дії паспорту прив`язки тимчасових споруд визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Комплексна схема розміщення ТС - це схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частини.

Паспорт прив`язки ТС - це комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Відповідно до пункту 2.18 Порядку продовження строку дії паспорта прив`язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

Таким чином, процедура продовження дії раніше виданого паспорту прив`язки полягає у визначенні нової дати у раніше виданому паспорті та засвідчення її підписом та печаткою органу з питань містобудування та архітектури.

При цьому, продовження дії паспорту не передбачає перевірку відповідності намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС, оскільки відповідно до пунктів 2.4-2.5 Порядку така перевірка здійснюється на стадії надання паспорта, а не продовження його дії.

За правилами пункту 2.19 у разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб`єкта господарювання раніше виданий паспорт прив`язки може бути переоформлено.

З аналізу цих норм вбачається, що у Порядку сформульовано лише одну правову підставу для відмови у продовжені дії паспорту прив`язки ТС - зміни, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Ця ж норма відображена у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, ратифікованої Україною 15.07.1997, головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Проте, жодним законом орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями визначити правові підстави відмови у продовжені дії паспорту прив`язки ТС. За положеннями частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» це питання віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За таких обставин, додаткові підстави для відмови у продовжені дії паспорту прив`язки ТС не можуть бути визначені у нормативно-правових актах органів місцевого самоврядування.

Суд вважає, що в даному випадку приймаючи оскаржуване рішення, яким Запорізька міська рада затвердила Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, що визначає не тільки організацію заходів, а й підстави для відмови у продовжені дії паспортів прив`язки ТС, як то вказано в пунктах: «6.5. Підставами для відмови у продовженні строку дії паспорту ТС є: 6.5.1. Розміщення ТС за відсутності укладеного з районною адміністрацією договору на право користуванням місцем для розташування стаціонарних ТС, якщо обов`язковість його укладання визначена цим Порядком; 6.5.2. Внесення змін до Комплексної схеми розміщення ТС», діяла поза межами ст. 140 Конституції України, ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та без дотримання принципу законності.

З аналогічного питання Верховний Суд зробив висновок, та зазначив у рішенні від 04.09.2019 у справі 357/13244/16-а, що «відмова у продовжені строку дії раніше виданого паспорта прив`язки існуючої тимчасової споруди з мотивів невідповідності намірів щодо місця її розташування комплексній схемі розміщення ТС не відповідає вимогам Порядку».

Таким чином, надавши оцінку нормативно-правовим актам, у тому числі локальним, суд констатував той факт, що додаткові підстави відмови у продовжені строку дії паспорту прив`язки, навіть які зазначені у локальному нормативно-правову акті, не відповідають вимогам законодавства України.

Враховуючи викладене, суд критично ставиться до доводів відповідача, що спірне рішення було прийнято у порядку ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», враховуючи роз`яснення Мінрегіону від 28.11.2016 №8/143-1252-16, у межах компетенції та на підставі чинного законодавства.

Відповідно до ч.9 ст.264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За правилами частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

За вказаних вище обставин суд вважає, що Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30, в частині підстав для відмови у продовженні строку дії паспорту ТС, а саме: «6.5. Підставами для відмови у продовженні строку дії паспорту ТС є: 6.5.1. Розміщення ТС за відсутності укладеного з районною адміністрацією договору на право користуванням місцем для розташування стаціонарних ТС, якщо обов`язковість його укладання визначена цим Порядком; 6.5.2. Внесення змін до Комплексної схеми розміщення ТС, якими не передбачено можливість розміщення ТС на цьому місці», є протиправним, таким що суперечить Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підлягає визнанню нечинним в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102 грн 00 коп, що підтверджується платіжними дорученнями № 56248 від 27.01.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними і нечинними пункти 6.5., 6.5.1., 6.5.2. Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30, а саме: «6.5. Підставами для відмови у продовженні строку дії паспорту ТС є: 6.5.1. Розміщення ТС за відсутності укладеного з районною адміністрацією договору на право користуванням місцем для розташування стаціонарних ТС, якщо обов`язковість його укладання визначена цим Порядком; 6.5.2. Внесення змін до Комплексної схеми розміщення ТС, якими не передбачено можливість розміщення ТС на цьому місці».

Зобов`язати Запорізьку міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено Положення про порядок оформлення документів на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжі, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 03.06.2020.

Суддя Р.В. Сацький