Рішення № 89716061, 02.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/319/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.

за участю:

представників позивача - Пеняк І.В., Янковська Д.В.,

представника відповідача - Станкович В.І.

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Рахівська міська рада про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 09 червня 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" (далі - позивач, ТОВ "Закарпаттяенергозбут"), в особі представника Пеняк І.В. звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рахівська міська рада (далі - третя особа), якою просить: визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про результати моніторингу по закупівлі від 29 січня 2020 року, опублікованого за результатами проведення моніторингу по закупівлі Рахівської міської ради: предмет закупівлі ДК 021:2015: 0931000-5 - електрична енергія за переговорною процедурою Prozorro № 2020-01-14-000841-с.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами переговорної процедури, проведеної за п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" між ТОВ "Закарпаттяенергозбут" та Рахівською міською радою укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. На підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області "Про початок моніторингу закупівель" від 24 січня 2020 року № 4 було проведено моніторинг закупівлі Рахівською міською радою електричної енергії на 2020 рік. За результатами моніторингу закупівлі Рахівською міською радою електричної енергії 29 січня 2020 року було оприлюднено висновок моніторингу, згідно якого встановлено порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі. Позивач не погоджується з вказаним висновком, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки на підставі норм Закону України "Про ринок електричної енергії" в Закарпатській області єдиним постачальником універсальної послуги до 01 січня 2021 року є ТОВ "Закарпаттяенергозбут", а діяльність інших постачальників універсальної послуги на території Закарпатської області не допускається. Таким чином, конкуренція на ринку надання універсальної послуги по постачанню електричної енергії в Закарпатській області відсутня. Відтак, позивач не погоджується з висновком моніторингу, здійсненого відповідачем та не вбачає підстав для розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 22 січня 2020 року № 4.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просили суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що за результатами моніторингу закупівель Рахівською міською радою електричної енергії встановлено, що замовником обрано та застосовано переговорну процедуру закупівлі електричної енергії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. В той же час, відповідно до Ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензії на право постачання електричної енергії споживачам на території України, видано понад 650 суб`єктам господарювання. Відтак, на переконання відповідача,замовником проведено переговорну процедуру закупівель без настання умов щодо застосування переговорної процедури закупівлі, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі". Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" саме замовник у разі незгоди з інформацією, викладеною у висновку, має право оскаржити його до суду, а не учасник закупівлі, яким у даному випадку є ТОВ "Закарпаттяенергозбут".

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

14 січня 2020 року Рахівською міською радою оголошено повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури з постачання електричної енергії (індикатор закупівлі UA-2020-01-14-000841-c). Умовою застосування переговорної процедури закупівлі зазначено ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" : відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку , внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

22 січня 2020 року між ТОВ "Закарпаттяенергозбут" та Рахівською міською радою укладено договір № 44 про постачання електричної енергії постачальником електричних послуг.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачем постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1 глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої регулятором. Орієнтовна ціна цього договору на період 2020 року становить 2035000,00 грн. , у тому числі ПДВ. Обсяг використаної (спожитої) електричної енергії становить 597017 кВТ/год.

Наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 24 січня 2020 року № 4 "Про початок моніторингу закупівель" визначено почати моніторинг, в тому числі щодо закупівлі Рахівською міською радою електричної енергії на 2020 рік.

За результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюдено 29 січня 2020 року на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" висновок за результатами моніторингу закупівлі Рахівською міською радою електричної енергії.

Як вбачається із констатуючої частини вказаного висновку про результати моніторингу закупівлі предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, оприлюднення інформації про закупівлю, правомірності застосування переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2020 рік Рахівської міської ради, повідомлення про намір укласти договір від 14 січня 2020 року, договір про закупівлю від 22.01.2020 року № 4. За результатами моніторингу встановлено, що замовником обрано та застосовано переговорну процедуру закупівлі електричної енергії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Проте, замовником не враховано норми ч. 1 ст. 3 та п. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" та роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є Уповноваженим органом у сфері закупівель від 13.12.2018 року № 3304-04-54502-07 щодо конкурентного ринку електричної енергії. Відповідно до Ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , ліцензії на право постачання електричної енергії споживачам на території України, видано понад 650 суб`єктам господарювання. Таким чином, замовником проведено переговорну процедуру закупівель без настання умов щодо застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону. Отже, в порушення вимог ч. 2 ст. 2 ст. 35 Закону, замовником неправомірно обрано та застосовано переговорну процедуру закупівлі електричної енергії.

Таким чином, як вбачається і з оскарженого висновку, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності умов застосування переговорної процедури закупівель встановлено порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі".

Оскарженим висновком встановлено зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Так, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922).

Відповідно до ч. 1. ст. 7 1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно із 2 ст. 7 1 Закону № 922 рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 1 Закону № 922 рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 7 1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 1 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

Згідно із ч. 6 ст. 7 1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 1 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 1 Закону № 922 замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 1 Закону № 922 у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Згідно з ч. 10 ст. 7 1 Закону № 922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Відповідно до ч. 11 ст. 7 1 Закону № 922 якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Відповідно до ч.12 ст. 7 1 Закону № 922 у разі виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури орган державного фінансового контролю може проводити перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому дія договору про закупівлю на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що суб`єктом оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі є замовник.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", в спірних правовідносинах замовником закупівлі електричної енергії є Рахівська міська рада, в той час як ТОВ "Закарпаттяенергозбут" є учасником процедури закупівлі.

Судом встановлено та підтверджується відомостями з КП "Діловодство спеціалізованого суду", що замовник - Рахівська міська рада, як суб`єкт оскарження, визначений ч. 10 ст. 7 1 Закону № 922, скористався правом на оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі та звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 260/402/20 за позовною заявою Рахівської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" про визнання протиправним та скасування висновку.

Станом на день розгляду адміністративної справи № 260/319/20 за позовом ТОВ "Закарпаттяенергозбут", адміністративна справа № 260/402/20 судом не розглянута.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 826/11649/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Згідно із ч.7 ст. 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

В той же час, як зазначає сам позивач у своїй позовній заяві, відповідач протиправно зобов`язав замовника розірвати договір про постачання електричної енергії від 22 січня 2020 року та зазначає, що після розірвання зазначеного договору буде порушено права позивача, оскільки внаслідок розірвання договору позивач не отримає грошові кошти від укладеного договору в розмірі 2 035 000, 00 грн.

Тобто, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.

При цьому, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18.

Враховуючи вищенаведене та оскільки суду не надано доказів порушення, оскарженим висновком про результати моніторингу закупівель, прав позивача, та під час розгляду справи такі порушення не встановлені судом, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки судом не встановлено правових підстав для задоволення позову, отже суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, буд 18, код ЄДРПОУ 41999833) до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл.. Народна, буд. 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рахівська міська рада (Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 04053878) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька