Ухвала суду № 89714729, 10.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

10 червня 2020 р. Справа № 120/1460/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 17.07.2001)

до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Замостянська, 26А, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 37836770)

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області. У позовній заяві позивачка просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов`язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що 03.07.2017 її мати ( ОСОБА_2 як законний представник), звернулася із заявою до Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, у якій просила оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Листом відповідача від 13.07.2017 № Н-3213-17/4.2.3/1869-17 ОСОБА_2 було повідомлено про можливість оформлення паспорта громадянина України у формі ID картки.

Також позивачка зазначила, що 12.11.2018 її законні представники - батьки ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) вдруге звернулися із заявою до Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, у якій просили оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Листом відповідача від 14.12.2018 № КО-251/6/0501-18/0501.9/11987-18 їх повідомлено про можливість оформлення паспорта громадянина України лише у формі ID картки.

Вважаючи відмову протиправною та з метою захисту своїх прав та інтересів позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою від 03.04.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із тим, що із тексту позовної заяви та долучених до позовної заяви документів судом встановлено, що позивачка дізналася про стан своїх прав, які вона вважає порушеними із листів від 13.07.2017 № Н-3213-17/4.2.3/1869-17 та від 14.12.2018 № КО-251/6/0501-18/0501.9/11987-18, однак до суду позивачка звернулася 27.03.2020, тобто із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, а тому запропоновано надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин пропуску строку.

14.05.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Заява обґрунтована тим, що 23.01.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання даних щодо належності до громадянства України. Також позивачка зазначила, що 06.05.2020 повторно звернулася до відповідача із заявою в якій просила оформити на видати паспорт громадянина України у формі книжечки, оскільки не бажає отримувати ID картку у зв`язку із релігійними переконаннями, однак станом на дату подання заяви про усунення недоліків відповіді не надано.

Ухвалою від 18.05.2020 запропоновано ОСОБА_1 , з метою усунення недоліків позовної заяви, у 10-ти денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали подати пояснення із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду, враховуючи, що про порушення своїх прав позивачка могла дізнатися із тексту листів від 13.07.2017 № Н-3213-17/4.2.3/1869-17 та від 14.12.2018 № КО-251/6/0501-18/0501.9/11987-18.

05.06.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду позивачка зазначає, що не зверталася до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки станом на 13.07.2017 та 14.12.2018 була неповнолітньою і не могла самостійно представляти свої інтереси в суді.

Також позивачка зазначає, що про порушення своїх конституційних прав в повнолітньому віці дізналася з листа відповідача від 12.05.2020 № Н-12/6/0516-20/0516/136-20, а тому просить врахувати цей лист, з метою оцінки питання дотримання строків звернення до суду при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, позивачка просить поновити строк звернення до суду.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із наступних мотивів.

Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінюючи причини пропущення позивачкою строку звернення до суду, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своїй практиці, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні по справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив: «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати у тому числі в аспекті права на доступ до правосуддя яке охоплює подання позову та відкриття судового провадження у справі.

При цьому, держава Україна, як учасниця Конвенції, взяла на себе зобов`язання створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

З Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).

Виходячи із наведеного праворозуміння, ЄСПЛ звертає увагу, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, а з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права які можуть призвести до порушення самої суті права.

Відтак, розглянувши подану заяву позивачки, суд на стадії відкриття провадження у справі, доходить висновку, про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Крім того, суд розцінює прохання позивачки про прийняття листа відповідача від 12.05.2020 № Н-12/6/0516-20/0516/136-20, яким фактично відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, як заяву про уточнення позовних вимог.

З урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, вважаю, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України та підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, вважаю що ця справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорту громадянина України, який затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 № 456 (далі - Порядок № 456), оформлення і видачу паспорта особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України.

З метою забезпечення умов для представництва інтересів Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області при розгляді справи у суді та ідентифікації його як потенційної сторони виконавчого провадження (у разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог), суд доходить висновку, що процесуальний статус відповідача у цій справі набуває Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Керуючись ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язати вчинити дії.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Вінницького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України

6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України.

8. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.

9. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

10. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає ст. 256 КАС України.

Суддя Богоніс Михайло Богданович