Ухвала суду № 89714610, 09.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

09 червня 2020 р. Справа № 120/865/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3008 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3008 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

09 квітня 2020 року відповідачем разом із відзивом на позовну заяву подано клопотання про застосування строків позовної давності, що розцінюється судом як клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо стягнення заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не дотримався місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідно до статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зважає на таке.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Так, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).

Відтак, однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

Разом із тим, особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

На переконання суду, встановлений частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду з метою вирішення трудового спору і є тим іншим строком в розумінні частини 3 статті 122 КАС України, який слід застосовувати у спірних правовідносинах.

Більше того, у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу суд конституційної юрисдикції роз`яснив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналогічні висновки викладені й у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці". Так, у пункті 25 вказаної постанови зазначено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Такі ж правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №813/1001/17, від 24 січня 2019 року у справі №802/28/16-а, від 09 серпня 2019 року у справі № 420/5793/18, від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, від 11 лютого 2020 року у справі №420/2934/19 та ряду інших.

Відтак, з аналізу наведених норм слідує, що у правовідносинах, пов`язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, застосовується тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня фактичного розрахунку з працівником при звільненні.

Із матеріалів справи слідує, що остаточний розрахунок із позивачем військова частина 3008 провела 23 грудня 2019 року, при цьому до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся 27 лютого 2020 року, тобто в межах тримісячного строку.

Наведене свідчить, що позивачем не пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду, що, на переконання суду, підлягає застосуванню.

Водночас, посилання відповідача як на підставу для залишення позовної заяви без розгляду на положення частини 5 статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, є недоречними, адже спірні правовідносини між учасниками справи виникли не у зв`язку із прийняттям позивача на публічну службу, її проходженням чи звільненням із публічної служби, оскільки такі виникли після звільнення ОСОБА_1 із військової служби.

Безпідставно також стверджувати про те, що спір щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні стосується звільнення позивача із військової служби, так як виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України, є ніщо іншим, як відповідальністю власника за затримку розрахунку при звільненні, та не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця.

Відтак, у зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович