Вирок № 89712479, 10.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.06.2020

Справа № 320/7859/17

Провадження 1-кп/320/81/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ковальової Ю.В.,

суддів: Бахаєва І.М., Колодіної Л.В.,

секретарі судового засідання: Левандовська О.М., Піщева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження № 12016080140001868, № 12017080140004361 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

за участі:

прокурорів - Фурманенко М.В., Гончара Д.С., Навки Н.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Марущенка А.М.,

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - Ненашевої Я.В., Савона В.,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2016 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, що зазнала нападу, діючи за попередньої змовою групою осіб, проникли до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який є житлом.

Продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись у приміщенні будинку, розташованого за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою, спричинили потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкову травму, струс головного мозку, синці, травматичний набряк м`яких тканин, садна в області голови та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , а саме застосуванням відносно останньої металевої сокири, заволоділи майном ОСОБА_3 , а саме: грошовими коштами у розмірі 80 гривень; грошовими коштами у розмірі 5000 російських рублів, що по відношенню до гривні відповідно до офіційного курсу НБУ складає 1900 гривень; мобільним телефоном марки «Самсунг», модель «GТ-Е 12001». в корпусі чорного кольору. імей: НОМЕР_1 , вартістю 100 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, на абонентському рахунку якої грошові кошти були відсутні; телевізором марки «JVС», діагоналлю 20 дюймів, в корпусі чорного кольору, вартістю 200 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2300 гривень. При цьому ОСОБА_1 наносив рукою удари потерпілій, погрожуючи застосуванням відносно останньої металевої сокири, яку тримав у руці, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 висували вимоги потерпілій надати майно та кошти.

На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, зазначивши, що потерпілу ОСОБА_3 він не бив, погодився давати показання. В подальшому вину визнав, але від дачі показань відмовився. Зазначив, що щиро розкаюється у скоєному.

ОСОБА_2 а початку судового розгляду свою провину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, зазначивши, що потерпілу ОСОБА_3 він не бив, від дачі показань відмовився.

В подальшому виявив бажання дати показання. Так, пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає, зазначив, що у квітні 2016 працював неофіційно у приватного підприємця ОСОБА_4 підсобним працівником по укладці плитки у м. Києві. 15.04.2016 - у день вчинення інкримінованого йому злочину- скоріше за все був у м. Києві, але можливо, що й у м. Мелітополі.

Вказав, що на досудовому розслідуванні визнавав свою вину у вчиненні злочину, оскільки боявся оперуповноваженого ОСОБА_5 , який рекомендував йому визнавати частково вину. Не знає, чому у його матері знайшли телефон, викрадений у потерпілої ОСОБА_3 . На його питання мати повідомила, що купила цей телефон в місті Мелітополі у когось біля якогось кафе. Чому ОСОБА_6 вказує на нього як на співучасника злочину теж не знає, вказуючи на нормальні з ним відносини, хоча в минулому між ними й була сварка.

Також ОСОБА_2 заперечив той факт, що він продав ОСОБА_7 телевізор, який був викрадений у потерпілої, заперечив факт приїзду його разом з працівником поліції ОСОБА_5 до ОСОБА_8

Також ОСОБА_2 зазначив, що не переховувався від слідства протягом 4-х місяців після вручення йому підозри, а просто їздив по всій країні, працював, при цьому з родичами не спілкувався.

Зазначив, що пару раз бачив потерпілу у селі Костянтинівка, коли вона проходила повз його будинку.

Наприкінці судового розгляду ОСОБА_2 повідомив, що визнає вину у вчиненні інкримінованого йому злочину в повному обсязі, розкаюється у вчиненому, але від надання показань відмовився.

Не дивлячись на те, що обвинувачені не надали суду пояснення з приводу вчинення ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України відносно потерпілої ОСОБА_3 , ОСОБА_2 змінював свою позицію щодо визнання вини у вчиненні зазначеного злочину, вина ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підтверджується в повному обсязі наступними доказами, дослідженими і перевіреними в ході судового розгляду.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що 15.04.2016 вона перебувала за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 21 годині 30 хвилин, коли вона дивилась телевізор у маленькій кімнаті, двері в іншу кімнату були зачинені, вона почула сильний удар. Оскільки в неї досить часто крадуть метал, вона не надала цьому уваги. Потім через декілька хвилин вона почула сильний гуркіт. На фоні цього гуркіту в будинок хтось увірвався. Вийшовши з кімнати, у будинку вона побачили чоловіка у сірій масці та сірій куртці. За ним був другий чоловік, без маски, одягнений по домашньому, чи була на ньому куртка, точно сказати не змогла. Другий чоловік взяв простирадло та замотав собі обличчя. Як пізніше вона зрозуміла, сіра маска - то була жіноча шкарпетка. Перший чоловік був слов`янської зовнішності. Другий чоловік був особою ромської національності, невисокого зросту, приблизно 160 см.. Перший чоловік взяв сокиру та почав їй погрожувати, вимагати гроші, тоді як другий спочатку стояв поруч мовчки, а потім попросив її сумку, на що вона йому її подала. З сумки він взяв гаманець, в якому було 80 гривень. Чи він сам взяв гроші, чи вона йому їх дала, вона не пам`ятає. Це були її останні кошти перед пенсією. Перший чоловік почав розмахувати сокирою і щось говорити, мова була чітка, але від нього пахло алкоголем. Поводив він себе погрозливо, бив її постійно кісточками пальців в область скроні та ока, при цьому розмахував сокирою. Вона намагалася від нього ухилитися, він був дуже збуджений. Перший чоловік наніс їй не менше 10 ударів рукою в обличчя та вимагав гроші. Позаду неї стояв стіл, який не давай їй впасти. Перший чоловік почав тягнути її за волосся і в цей час вона присіла на стіл та сказала, що в неї є російські рублі. Вона почала їх шукати, а коли знайшла, віддала йому. Він сказав йти за ними. Вони пішли на вихід. Другий чоловік – циган, пішов першим. До цього він стояв позаду біля пічки, де лежав її телефон, який був в неробочому стані. Телефон він забрав, потім взяв телевізор. Він весь час мовчав, разом з тим не зупиняв першого.За будинком є огорожа і як тільки вони її пройшли, вона від них втекла. Вони не дали їй ні одягнутися, ні взутися. Вона побігла до сусідів, які її впустили та викликали поліцію. Злочинці забрали у неї грошові кошти у розмірі 80 гривень та 5000 російських рублів, телевізор та мобільний телефон. Вона дуже боялась за своє життя. Мобільний телефон їй повернули співробітники поліції.

Потерпіла підтвердила, що це саме її мобільний телефон. Телевізор їй не повернули. І хоча на першому чоловікові була маска, проте з огляду на його статуру, риси обличчя, в неї немає сумніву, що це був ОСОБА_1 , тобто особа, яка перебуває в залі судового засідання. Другого чоловіка вона добре не розгледіла, але точно знає, що це був молодий циган, невисокого зросту, як ОСОБА_2 , більше нічого сказати не може. ОСОБА_9 мало говорив, в тому числі питав, де та сумка, з якою потерпіла ходить у місто, де гаманець, де гроші. Також потерпіла зазначила, що зазвичай до міста ходить по вул. Робочій (вулиця, де проживає обвинувачений ОСОБА_2 )

Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_3 , є її сусідкою. Пояснила, що приблизно 15.04.2016 після 21 години, до неї додому, де вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_11 , прибігла сусідка ОСОБА_3 , обличчя в неї було у крові та був синяк під оком. Потерпіла пояснила, що до неї увірвалися двоє нападників, її побили, забрали гроші та якесь майно. Вони зателефонували до поліції. ЇЇ чоловік та зять побігли до будинку ОСОБА_3 але там нікого вже не було.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який надав суду пояснення, аналогічні наданим ОСОБА_10 .

Показаннями свідка ОСОБА_5 , який суду пояснив наступне. Так, він працює оперуповноваженим УР Мелітопольського ВП. 16.04.2016 в с. Костянтинівка Мелітопольського району трапився розбійний напад, в результаті чого було викрадено телевізор, мобільний телефон, гроші. Оперативним шляхом було встановлено, що телефоном користувалася матір ОСОБА_12 , яка пояснила, що його їй дав син, від надання інших пояснень вона відмовилась.

Приблизно через рік після події було затримано ОСОБА_2 , він повідомив, що викрадений у потерпілої ОСОБА_3 телевізор він відвіз своїм родичам на вул. Незалежності , де живе ОСОБА_13 Моріс. По приїзду разом з ОСОБА_12 на вказану адресу було допитано ОСОБА_14 в присутності його тітки, оскільки він був неповнолітнім. При цьому ОСОБА_15 говорив про те, що саме ОСОБА_12 продав ОСОБА_7 телевізор.

Також вина обвинувачених підтверджується дослідженими та проаналізованими судом в судовому засіданні рядом письмових доказів.

Так, згідно протоколу прийняття заяви про скоєне кримінальне правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_3 від 16.04.2016, невстановлені особи 15.04.2016 приблизно о 21-30год. з домоволодіння АДРЕСА_3 , відкрито викрали 5000 російських рублів, 80 гривень, телевізор марки «JVС», сірого кольору, мобільний телефон марки «Самсунг», модель «GТ-Е 12001», імеі: НОМЕР_2 /05/ НОМЕР_3 /5./Т.1 а.с.129/

Згідно висновку експерта №281 від 18.05.2016, у гр-ки ОСОБА_3 були тілесні ушкодження - синці, травматичний набряк м`яких тканин голови. Остаточно визначити характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень в області голови потерпілого не представляється можливим через відсутність необхідних медичних документів (історії хвороби, рентгенограм, КТ-грам головного мозку) («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6). /Т.1 а.с.151/

Згідно висновку експерта №515 від 08.08.2016, у гр-ки ОСОБА_3 була черепно-мозкова травма: струс головного мозку, синці, ділянки травматичного набряку м`яких тканин, садно в області голови. Остаточно визначити характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень в області голови потерпілого не представляється можливим через відсутність необхідних медичних документів (амбулаторної картки, рентгенограм, КТ-грам головного мозку) («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6). /Т.1 а.с.152-154/

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2017 та фототаблицею до нього, потерпіла ОСОБА_3 з представлених їй фотографій впізнала чоловіка під №2, хоча він і був в панчосі. Саме чоловік під №2 її бив, а не циган. /Т.1 а.с.156-161/

Відповідно до довідки до фототаблиці (протоколу впізнання за фотознімками) на фотознімку під №2 зображений ОСОБА_1 ../Т.1 а.с.162/

Згідно протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 10.10.2017, ОСОБА_1 , знаходячись в кабінеті №35 відділу КП Мелітопольського ВП підтвердив свою причетність, а також причетність ОСОБА_2 до скоєння розбійного нападу на ОСОБА_3 ../Т.1 а.с.169/

В судовому засіданні переглянуто DVD-R диск із відеозаписом вказаної слідчої дії. з аудіо та відео фіксацією розмови співробітників поліції з ОСОБА_1 , у якій ОСОБА_1 підтверджує вчинення розбійного нападу на ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 так на 02:14 хвилині ОСОБА_1 зазначає, що з ним був ОСОБА_16 ; на 03:51 хвилині пояснює, що він намотав щось на обличчя; 06:31 хвилині пояснював, що майно забрав ОСОБА_2 ..

Згідно протоколу обшуку від 25 вересня 2016 року, оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (місце проживання обвинуваченого ОСОБА_2 ), за результатами якого ОСОБА_17 (мати обвинуваченого) добровільно видала мобільний телефон «Samsung ОТ-Е12001», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 . В ході обшуку більше нічого знайдено та вилучено не було. Вилучений мобільний телефон було упаковано у полімерний пакет, який було прошито та опечатано./Т.1 а.с.211-213/

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2017 та фототаблицею до нього, потерпіла ОСОБА_3 з представлених їй фотографій вказала, що на чоловіка за походженням – циган, який на неї напав, більш всього схожий чоловік під №2 та 3, попередньо описавши його зовнішні ознаки - невисокого зросту, молодий, ближче до дуже молодого, зрощені брови./Т.1 а.с. НОМЕР_5 /.

Відповідно до довідки до фототаблиці (протоколу впізнання за фотознімками) на фотознімку під №2 зображена особа, яка не має відношення до кримінального провадження, а під №3 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 1 а.с.194/

Отже, стороною обвинувачення надано суду достатньо доказів, які узгоджуються та є взаємопов`язаними між собою, в сукупності дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , такий злочин вчинили.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ч.1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналізуючи докази, зібрані по вказаному кримінальному провадженню, суд знаходить їх належними та допустимими.

Суд дійшов висновку, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України доведена «поза розумним сумнівом». Так, виходячи з практики ЄСПЛ, вина повинна бути доведена «поза розумним сумнівом», це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен. Сумнів все ще може бути, але тільки в тій мірі, що це не вплине на переконання розумної людини щодо того, винен обвинувачений чи ні.

Так, покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 узгоджуються зі свідченнями потерпілої ОСОБА_3 , а також підтверджені дослідженими у ході судового засідання доказами.

Участь ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується рядом доказів, а саме, наявністю речового доказу –мобільного телефона потерпілої за місцем його фактичного проживання, показаннями потерпілої про загальні зовнішні ознаки другого нападника – особа ромської національності, невеликий зріст, результатами НСРД, показаннями свідка ОСОБА_5 .

Також узгоджуються між собою показання обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того, що він пару раз бачив потерпілу у селі Костянтинівка, коли вона проходила повз його будинку та показання потерпілої відносно того, що циган в момент нападу питав у неї, де та сумка, з якою потерпіла ходить у місто.

Участь ОСОБА_1 підтверджується рядом доказів, а саме, протоколом пред`явлення для впізнання потерпілій, показаннями потерпілої, результатами НСРД. І хоча як вбачається із відеозапису вказаної слідчої дії, ОСОБА_1 пояснював, що саме ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження потерпілій, зазначений факт спростовується свідченнями ОСОБА_3 .

Разом з тим, аналіз норм чинного кримінального законодавства дає підстави для висновку про те, що якщо особа бодай якимось чином взяла участь у нападі як такому, навіть у випадку, коли вона не застосувала фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій статті 187 КК, але її дії об`єктивно були спільними з іншим нападником, який безпосередньо застосував насильство (наприклад раптово, спільно, узгоджено з`явилися перед потерпілим з метою заволодіння його майном), то в цьому разі обоє відповідатимуть як співвиконавці розбою, оскільки описана діяльність кожної особи охоплюватиметься законодавчим змістом поняття «напад».

Суд вважає за необхідне зазначити також наступне. Так, дотримуючись вимог ч. 1 ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України, суд безпосередньо допитав свідка ОСОБА_18 , який на досудовому розслідуванні надавав показання, які були покладені в основу обвинувачення. На досудовому розслідуванні свідок повідомляв, що у нього є знайомий ОСОБА_16 , який проживає у АДРЕСА_4 на початку серпня 2016 ОСОБА_15 придбав у ОСОБА_12 телевізор марки «JVС», сірого кольору за 500 гривень. Телевізором свідок користувався приблизно до середини грудня 2016, після чого продав його за 350 грн. через оголошення в газеті «Кур`єр» раніше невідомому йому чоловікові.

Натомість, в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 заначив, що у 2016 він купив телевізор сірого кольору по оголошенню через «ОЛХ» у невідомого чоловіка, у ОСОБА_19 він телевізор не купував. Зазначив, що на момент допиту його слідчим він був неповнолітнім, не пам`ятає ані свої пояснення, надані на досудовому розслідуванні, ані чи читав він протокол допиту, чи ні, чи зачитували його зміст йому вголос. Вказав, що знає обвинуваченого ОСОБА_12 як колишнього сусіда, ще вони разом працювали.

В судовому засіданні були також допитані в якості свідків тітка ОСОБА_18 ОСОБА_20 та оперуповноважений Брюханов О. ОСОБА_21 (також було проведено одночасний допит ОСОБА_8 , ОСОБА_20 та ОСОБА_5 ), під час якого оперуповноважений ОСОБА_5 наполягав на своїх показаннях, висвітлених вище, стосовно того, що ОСОБА_15 підтвердив факт купівлі викраденого телевізора саме у ОСОБА_22 , в свою чергу, підтримав показання, надані ним в судовому засіданні, висвітлені вище. ОСОБА_20 зазначила, що не пам`ятає подробиці допиту, вказала, що пропонувала працівникам поліції дочекатися опікуна хлопця і вже в присутності його проводити допит неповнолітнього ОСОБА_14 .

Враховуючи викладене, факт відсутності будь-яких об`єктивних пояснень з боку ОСОБА_8 щодо надання показань на досудовому розслідуванні, суд, не приймаючи такі показання ОСОБА_8 в якості одного з доказів вини обвинувачених, враховує ці показання як такі, що заслуговують на увагу при оцінці міри « розумності сумніву» у винності обвинуваченого ОСОБА_12 і свідчать не на користь останнього.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Так, для перевірки показань ОСОБА_2 стосовно знаходження його у м. Києві на момент вчинення злочину було задоволено клопотання сторони захисту щодо допиту в якості свідка ОСОБА_23 -роботодавця ОСОБА_2 , тобто судом створено необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Однак, в подальшому обвинувачений та захисник відмовилися від допиту даного свідка.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні вказаного злочину доведена повністю, а тому кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.

При призначенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином, обставини вчинення злочину, дані про їх особи, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також наслідки вчиненого ними злочину, а саме наявну небезпеку життю та здоров`ю потерпілій, яка загрожувала останній. Адже законодавцем закріплено в Конституції України, що життя та здоров`я людини визнаються найбільшою соціальною цінністю.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, на момент вчинення злочину відносно нього тривав судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в результаті якого 21.04.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області постановлено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавленням волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 , не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, на момент вчинення злочину мав непогашену судимість за попереднім вироком від 25.01.2016 Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, яким його визнано винним за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України й призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

Обставиною, яка пом`якшую покарання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

На підставі викладеного, враховуючи особи обвинувачених, думку потерпілої та промову прокурора в судових дебатах, колегія суддів вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід призначити покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, суд вважає необхідним застосувати щодо обвинувачених положення ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) і зарахувати їм у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29 серпня 2018 року.

Так, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29 серпня 2018 року щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72КК України в редакції Закону №838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

З огляду на вказані обставини, приймаючи до уваги, що обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочини були вчинені до 20.06.2017 року, суд вважає можливим зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 02.08.2017 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 10.01.2018 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100 та 124 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити без змін.

Керуючись ст. 369?371, 374 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 02.08.2017, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 ) в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення із 02.08.2017по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 10.01.2018, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 ) в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 10.01.2018 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави: розрахунковий рахунок № НОМЕР_6 , одержувач УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя, 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, процесуальні витрати, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи № 210 від 22.04.2016 в розмірі 351 (триста п`ятдесят одна) гривня 84 копійки з кожного.

Речові докази:

- мобільний телефон «Samsung GТ-Е12001», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 , вилучений в ході обшуку будинку ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12016080140001868 від 16.04.2016, який відповідно до постанови про визнання речових доказів від 25.05.2016 переданий на зберігання у камеру схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – повернути його володільцю- потерпілій ОСОБА_3 ;

- DVD-R - диск помаранчевого кольору з логотипом «VIDEX» тип DVD-R 4.7 GB, 120 min з написом «вх.3108, исх.2733, 1 кс/320/698/16», долучений до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R - диск №249 та DVD-R - диск №250-т, долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Ю.В. Ковальова

Судді І.М. Бахаєв

Л.В. Колодіна