Рішення № 89711408, 05.06.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/67/2020

Справа № 243/3097/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Гакала Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2019 року, відповідно до штемпелю на конверті, ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що з 29 червня 1991 року він розпочав трудову діяльність на Донецькій залізниці помічником машиніста електровозу локомотивного депо Дебальцеве - Пасажирське Донецької залізниці. Локомотивне депо Дебальцеве - Пасажирське шляхом злиття реорганізоване у виробничий підрозділ «Дебальцеве - Пасажирське» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Згідно із наказом № 8422/ДН-ос від 10 липня 2017 року, позивач звільнений з роботи з 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП у зв`язку зі скороченням штату. Вказав, що з моменту звільнення до теперішнього часу йому не виплачена заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, в тому числі з врахуванням простою, компенсація за 61 день невикористаної щорічної відпустки, а також вихідна допомога. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, у тому числі за простій, за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 11654 грн. 24 коп., вихідну допомогу у розмірі 7674 грн. 57 коп., компенсацію за 61 день невикористаної щорічної відпустки у розмірі 13696 грн. 84 коп..

11 травня 2019 року представником відповідача Чаруковським Р.В. , який діє на підставі довіреності від 11 листопада 2018 року, надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, та зазначено, що ПАТ «Українська залізниця» не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 з наступних підстав. Позивач перебував у трудових відносинах з виробничим підрозділом «Дебальцівське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» AT "Укрзалізниця". Територіально зазначений підрозділ знаходиться на непідконтрольній українській владі території - м. Дебальцеве. З 16 березня 2017 року у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" та виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного та автомобільного сполучення, нарахування заробітної плати було припинено. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 (надалі Інструкції № 88), передбачено, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Заборгованість з заробітної плати перед позивачем за період березень - липень 2017 року у відповідача відсутня, так як нарахування заробітної плати не здійснювалося через відсутність первинних документів. Надані позивачем копії розрахунків з заробітної плати виготовлені на непідконтрольній українській владі території в м. Дебальцеве. Таким чином відповідач втратив контроль над структурним підрозділом і його діяльністю. Зазначені обставини дають підстави для критичного оцінювання наданих позивачем доказів по справі. Крім того, пунктом 10 Науково-правового висновку передбачено, що унеможливлення виконання публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» обов`язків, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях Донецької області та Луганської області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сади) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». Науково-правовим висновком Торгово-Промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 підтверджено, що починаючи з 17 березня 2017 року вини публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у несвоєчасному розрахунку з робітниками не має. І на цій підставі АТ "Укрзалізниця" підлягає звільненню від відповідальності за невиконання обов`язків передбачених законодавством про працю. Вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця», будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання представника відповідача, якого належним чином повідомлено про дату , час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 29 березня 2019 року у справі відкрито спрощене провадження.

Ухвалою суду від 10 червня 2019 року вирішено питання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 10 квітня 2020 року витребувано із Державного ощадного банку України АТ «Ощадбанк»: належним чином завірені копії виписки по зарплатному картковому/банківському рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 та витребувано із Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, належним чином завірені копії індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 ..

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступні обставини та відповідні ним докази.

Відповідно до наказу № 389 від 01 липня 1991 року ОСОБА_1 працевлаштувався до «Донецької залізниці» помічником машініста; наказом № 535 від 20 листопада 1991 року був звільнений у зв`язку із призивом до військової служби. Наказом №71 від 10 березня 1994 року був прийнят на роботу помічником машиниста електровозу. З 29 лютого 2016 року відповідно до наказу №30/ОС прийнятий до СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії ПАТ «Укрзалізниця». 17 липня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до наказу № 8422/ДН-ОС від 10 липня 2017 року звільнений у зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 статті 40 КЗпП України. Наведені обставини підтверджуються відомостями трудової книжки, серії № НОМЕР_4 від 03 липня 1991 року.

Згідно із наказом № 236/ДНД від 17 березня 2017 року начальника в.о. регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» «Про встановлення простою» у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольній українській владі територією встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції. Доручено начальниками структурних підрозділів встановити відповідними наказами початок простою з 20 березня 2017 року. Для всіх працівників виробничого підрозділу, провести роз`яснювальну роботу в трудових колективах, ознайомити причетних працівників з даним наказом під підпис; оплату за час простою провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.

Згідно із розрахунків заробітної плати ВП ТЧ Дебальцеве СП «ДДЗП» філії Дон. Зал. ПАТ УЗ ОСОБА_1 нараховано заробітну плату:

за березень 2017 року (фактично відпрацьовані 175 год.)- 6010 грн. 31 коп.(з яких оплата почасовиків 2266 грн. 56 коп., вечірні 75 грн. 55 коп., доп. за роботу в святкові дні 220 грн. 36 коп., доп. за роботу в ніч 302 грн. 21 коп., разова винагорода за вислугу 906 грн. 62 коп., надбавка за клас лок 113 грн. 33 коп., оплата простою 2015 грн. 73 коп., матеріальна допомога - 109 грн. 95 коп.), сума до оподаткування 5900 грн. 36 коп., сума до виплати 4779 грн. 30 коп.;

за квітень 2017 року (152 год.)- 3251 грн.04 коп. (з яких оплата простою 3191 грн. 57 коп., матеріальна допомога - 59 грн. 47 коп.) сума до оподаткування 3191 грн. 57 коп., сума до виплати 2585 грн. 18 коп.;

за травень 2017 року (159 год.)- 3400 грн. 76 коп. (з яких оплата простою 3338 грн. 55 коп., матеріальна допомога- 62 грн. 21 коп.) сума до оподаткування 3338 грн. 55 коп., сума до виплати 2704 грн. 22 коп.;

за червень 2017 року (159 год.)- 2716 грн. 33 коп. (з яких оплата простою 2666 грн. 64 коп., матеріальна допомога- 49 грн. 69 коп.) сума до оподаткування 2666 грн. 64 коп., сума до виплати 2159 грн. 97 коп.;

за липень 2017 року (88 год.)- 26049 грн. 22 коп. (з яких компенсація за 61 день невикористаної відпустки 15743 грн. 49 коп., оплата простою 1007 грн. 86 коп., матеріальна допомога- 476 грн. 52 коп., вихідна допомога - 8821 грн. 35 коп.) сума до оподаткування 25572 грн. 70 коп., сума до виплати 20796 грн. 98 коп.;

Згідно із розрахунком заборгованості по заробітній платі, наданим ОСОБА_1 , заборгованість з заробітної плати складає - 33 025 грн. 65 коп.

Відповідно до довідки про доходи АТ «Україниська залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» № 335/1 від 03 травня 2019 року ОСОБА_1 нарахування заробітної плати за березень 2017 рік, квітень 2017 рік, травень 2017 рік, червень 2017 рік, липень 2017 рік не здійснювалося через відсутність первинних документів.

Згідно із наданою на виконання ухвали суду інформацією щодо руху грошових коштів за рахунком, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в філії Донецького обласного управління «Ощадбанк», за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року на рахунок заробітної плати грошові кошти не надходили.

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , наданими органами Пенсійного Фонду України, страхувальником ОСОБА_1 за період березень 2017 року - липень 2017 року включно, було сплачено страховий внесок регіональною філією «Донецька залізниця» акціонерного товариства» Українська залізниця»» (код ЄДРПОУ 40150216), сума заробітку, з якої сплачено єдиний внесок у березні 2017 року склала - 6010 грн. 31 коп., у квітні, травні, червні, липні 2017 року - 0,00 грн. (страхові внески не сплачені).

Науково-правовим висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільнені ( звільнені) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійснені господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьку, м. Горлівки, м. Ясинувата,м.Дебальцеве. З 20 березня 2017 року господарська діяльність на управління виробничими процесами відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ »Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Дебальцеве, перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих процесів та іншого майна, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особливих справ працівників. Початок дій форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року.

Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості по оплаті праці, до якої включаються заробітна плата за час вимушеного простою, компенсацію за невикористані дні відпустки, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати, за якою основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Положеннями ст. 115 КЗпП України закріплено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується. На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, зокрема, у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим особливість трудових правовідносин характеризується, тим, що саме у роботодавця залишаються всі дані щодо праці найманого працівника, а тому саме роботодавець зобов`язаний надати такі відомості судові у разі виникнення трудового спору, та довести свої заперечення проти вимог працівника. Зазначене будь-яким чином не суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.

Та обставина, що позивач працюв у відповідача та був звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, сторонами визнається та не оспорюється, крім цього підтверджується дослідженими в судовому засіданні записами в трудовій книжці, наданими суду розрахунковими листами.

Та обставина, що на підприємстві був оголошений простій сторонами визнається та підтверджується вищенаведеним наказом.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів того, що позивач у період часу з 20 березня 2017 року по 17 липня 2017 року не знаходився на робочому місці, як то зазначено у наказі про простій. Натомість позивачем суду надані розрахункові листи, в яких зазначено помісячно за оспорюваний період нараховану заробітну плату та інші виплати із зазначенням днів роботи.

Як вказано в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.

У зв`язку з цим суд відхиляє посилання відповідача на відсутність первинної документації, як підставу для відмови у виплаті позивачу заробітної плати, з огляду на те, що товариство не має можливості перевірити нарахування та виплату позивачу заробітної плати та усіх належних при звільненні платежів, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на працедавцеві, а не на працівникові. Зазначені вимоги закріплені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5.

Відповідачем представлені позивачем докази не спростовані наданням суду належних доказів. Суд також повторно зауважує, що відповідно до норм ст. ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Судом також не приймається до уваги посилання на неможливість оплати праці у зв`язку із форс-мажорними обставинами, наявність яких підтверджена висновком торгово - промислової палати.

Доводи представника відповідача про те, що Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати є підставою для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі, не ґрунтуються на законі.

Дійсно, 16 січня 2018 року ПАТ «Українська залізниця» надано Науково-правовий висновок №126/2/21-10.2 щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з якого виходить, що відсутня вина ПАТ «Українська залізниця» в невиплаті належних працівникові сум при звільненні.

В той же час за змістом правових позицій, які викладені в постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року по справам №6-364цс16; №6-365цс16 висновки Верховного Суду України зводяться до того, що форс-мажорні обставини свідчать про відсутність вини підприємства в затримці виплати належних сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, як підстави для звільнення підприємства від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Але жодним нормативним актом про працю не передбачено підстав для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву Укази Президента України, Рішення ради національної безпеки і оборони України жодним чином не перешкоджали відповідачу проводити виплати заробітної плати позивачу та не містять в собі положень, які б вказували на звільнення відповідача від обов`язку виконувати трудове законодавство по проведенню повного розрахунку при звільненні.

Судом також не встановлено обставин, передбачених ст. 113 КЗпП України, за якими простій встановлений на підприємстві стався з вини позивача.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, зокрема в рішенні "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року, визнавалося таким, що підпадає під захист ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням суду, право на пенсію, право землевласника на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, право займатись професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги. Враховуючи, що сплата заробітної платні і її розмір обов`язково зазначається в трудовому договорі чи контракті, її можливо вважати активом, а порушення роботодавцем умов виплати заробітної платні - порушенням права власності відповідно до ст..1 Першого протоколу. При цьому, позов працівника до суду про стягнення заробітної плати також вважається активом і прирівнюється до „майна" у значенні, закладеному в ст. 1 Першого протоколу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право на отримання позивачем законної винагороди за виконану роботу у вигляді заробітної плати, що в сенсі ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є також порушенням права на мирне володіння майном.

Крім того, суд звертає увагу на те, що форс-мажорні обставини виникли у 2017 році, і станом на теперішній час підприємство перемістилося на територію, підконтрольну владі в Україні, тобто на сьогодні є всі підстави для виконання обов`язку щодо виплати сум, які належали до виплати на час звільнення, однак цього зроблено не було.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем у спірний період, у виробничому підрозділі з 20 березня 2017 року було встановлено простій, що підтверджується наказом № 92-ДС від 17 березня 2017 року, який на час звільнення позивача не припинено.

З наданих позивачем розрахункових листків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що позивачу було нараховано заробітну плату, у тому числі оплату простою, компенсацію за невикористані 5 днів відпустки, а також вихідну допомогу, однак зазначені суми виплачені не були, що відповідачем не спростовано та підтверджується випискою з карткового рахунку Ощадбанку, на який поступала заробітна плата, а також даними персоніфікованого обліку. При цьому суд звертає увагу на те, що нарахована сума коштів за березень 2017 року в розрахунковому листі, представленому позивачем, повністю збігається із даними персоніфікованого обліку, наданими ПФУ на ухвалу суду. Суд також звертає увагу на те, що розрахунковий лист за березень 2017 року за формою та реквізитами аналогічний розрахунковим листам за квітень - липень 2017 року. Суд також зазначає, що інформація, зазначена розрахункових листах підтверджується даними ПФУ, наказом про встановлення простою, даними трудової книжки. За таких обставин, у суду відсутні підстави щодо невизнання вказаних розрахункових листів недопустимими доказами. Відповідачем не представлено суду спростовних доказів іншого.

Дослідивши докази, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані, але не виплачені суми заробітної плати за час простою, компенсації за невикористані 61 день відпустки та вихідної допомоги.

за березень 2017 року (фактично відпрацьовані 175 год.)- 6010 грн. 31 коп.(з яких оплата почасовиків 2266 грн. 56 коп., вечірні 75 грн. 55 коп., доп. за роботу в святкові дні 220 грн. 36 коп., доп. за роботу в ніч 302 грн. 21 коп., разова винагорода за вислугу 906 грн. 62 коп., надбавка за клас лок 113 грн. 33 коп., оплата простою 2015 грн. 73 коп., матеріальна допомога - 109 грн. 95 коп.), сума до оподаткування 5900 грн. 36 коп., сума до виплати 4779 грн. 30 коп.;

за квітень 2017 року (152 год.)- 3251 грн.04 коп. (з яких оплата простою 3191 грн. 57 коп., матеріальна допомога - 59 грн. 47 коп.) сума до оподаткування 3191 грн. 57 коп., сума до виплати 2585 грн. 18 коп.;

за травень 2017 року (159 год.)- 3400 грн. 76 коп. (з яких оплата простою 3338 грн. 55 коп., матеріальна допомога- 62 грн. 21 коп.) сума до оподаткування 3338 грн. 55 коп., сума до виплати 2704 грн. 22 коп.;

за червень 2017 року (159 год.)- 2716 грн. 33 коп. (з яких оплата простою 2666 грн. 64 коп., матеріальна допомога- 49 грн. 69 коп.) сума до оподаткування 2666 грн. 64 коп., сума до виплати 2159 грн. 97 коп.;

за липень 2017 року (88 год.)- 26049 грн. 22 коп. (з яких компенсація за 61 день невикористаної відпустки 15743 грн. 49 коп., оплата простою 1007 грн. 86 коп., матеріальна допомога- 476 грн. 52 коп., вихідна допомога - 8821 грн. 35 коп.) сума до оподаткування 25572 грн. 70 коп., сума до виплати 20796 грн. 98 коп..

А всього на суму 41427 грн. 67 коп.(з яких 16863 грн. 18 коп. - оплата простою, використана відпустка, матеріальна допомога системного характеру та інші виплати, що включаються до заробітної плати, 8821 грн. 35 коп. - матеріальна допомога при звільненні, 15743 грн. 49 коп. - компенсація за 61 день невикористаної відпустки).

При цьому із представлених суду розрахункових листів видно, що у вказану суму входять доплати, з яких не утримуються обов`язкові платежі, отже сума коштів, з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі становить 40669 грн. 82 коп.( за березень 2017 року - 5900 грн. 36 коп, за квітень 2017 року - 3191 грн. 57 коп., за травень 2017 року - 3338 грн. 55 коп., за червень 2017 року - 2666 грн. 64 коп., за липень 2017 року - 25572 грн. 70 коп.).

Суд звертає увагу, що в позові розмір коштів, які просить стягнути позивач, складається із сум, з яких відраховані обов`язкові платежі. Однак, зважаючи на правовідносини працівника та роботодавця, що існували на момент виникнення спору між позивачем та відповідачем, суд в рішенні повинен вказати суму стягуваних коштів із зазначенням необхідності відрахування обов`язкових платежів, оскільки чинним законодавством обов`язок їх відрахування покладється на роботодавця.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У ч.1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних в ч. 6 ст. 141 ЦПК України включається також і судовий збір.

Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про «інші судові витрати».

За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а позов судом задоволений в цій частині частково, то підстав стягнення судового збору з відповідача в дохід держави у суду не має, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Такий висновок суду також узгоджується із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 44, 94, 113, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 16863(шістнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 18 коп., вихідну допомогу при звільненні в сумі 8821(вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 35 коп., компенсацію за 61 день невикористаної відпустки в сумі 15743 (п`ятнадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 49 коп. а всього 41427 (сорок одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 67 коп., з яких з коштів в розмірі 40669(сорок тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 82 коп. підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.

Судовий збір за вимоги про стягнення заборгованості по сумах, що підлягають виплаті при звільненні, компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Сторони у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ЄДРПОУ 40075815 місцезнаходження: 03680 м. Київ, вул. Тверська, 5 в особі Регіональна філія «Донецька залізниця», ЄДРПОУ 40150216, адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22.

Повний текст рішення суду складений 10 червня 2020 року.

Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич