Рішення № 89710612, 01.06.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.06.2020 Справа № 554/2026/20

Єдиний унікальний номер справи:544/2026/19

Провадження № 2/554/1150/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.06.2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сорока Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої неправомірними діями ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 у березні 2020 року звернувся до суду із позовом до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої неправомірними діями, в якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року № 440/3101/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`зання вчинити певні дії - задоволено, а саме: визнано протиправними дії Реогіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області щодо ненадання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повної інформації за його заявою від 23 січня 2019 року. Зобов`язано Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 січня 2019 року та надати запитувану інформацію в повному обсязі.

Відповідно до обставин вищевказаної справи, 23 січня 2019 року позивач звернувся до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області із заявою про надання письмової інформації про те, які саме адвокати, за якими заявами та з яких питань призначались йому Реогіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року, із зазначенням номерів та дат видачі всіх доручень.

Листом регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 01 лютого 2019 року позивача повідомлено що йому направляються відомості про адвокатів, які надавали правову допомогу у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року за його заявами, з урахуванням статті 1 закону України «Про доступ до публічної інформації». У додатках на надання правової допомоги та прізвищ з ініціалами адвоката, якому видано відповідне доручення, а також щодо підстав видачі таких доручень.

Не погодившись із діями Реогіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області щодо ненадання запитуваної інформації в повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Протиправними діями Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, щодо ненадання повної інформації за його заявою від 23 січня 2019 року, йому спричинено моральну шкоду, оскільки дані події зумовили негативні зміни у його житті: викликали переживання та насторогу, тривогу, емоційні реакції, важкість виконання повсякденних справ, фіксованість уваги на проблемі, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. Крім того вважав, що протиправністю дій регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомогу у Полтавській області , принижено його честь і гідність, оскільки вищевказані обставини викликали в нього переживання та почуття приниження з огляду на неможливість захистити свою правоту.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.04.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, відповідно до якого останні просили відмовити в задоволенні позовних вимог засудженого ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, в повному обсязі з огляду на те, що позивачем не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань чи психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з бездіяльністю Регіонального центру, не зазначено та не надано доказів, якими це підтверджується.

22.05.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якого останній вважав відзив Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області необґрунтованим, так як протиправна бездіяльність уповноваженого Державного органу, поза розумним сумнівом, негативно вплинула на моральний стан позивача, оскільки виявились марними його законні очікування на ефективну реалізацію державних гарантій з надання йому правової допомоги. Та є достатнім для констатації факту моральних страждань позивача, адже обов`язковість та /або необхідність встановлення у такому випадку певних фізичних чи матеріальних страт позивача виникнення у нього важких психічних чи психологічних станів суперечило б змісту приписів ч.2 ст. 23 ЦК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

23 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області із заявою (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року) про надання письмової інформації про те, які саме адвокати (ПІБ), за якими заявами та з яких питань призначалися йому Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року, із зазначенням номерів та дат видачі всіх доручень.

Листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області №03.5-02/П-6/170 від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 повідомлено, що йому направляються відомості про адвокатів, які надавали правову допомогу у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року за його заявами, з урахуванням статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації". У додатках до цього листа міститься інформація щодо номерів та дат виданих доручень на надання правової допомоги та прізвищ з ініціалами адвоката, якому видано відповідне доручення, а також щодо підстав видачі таких доручень (за заявою про надання безоплатної правової допомоги або наказом про заміну адвоката).

Позивач вважав, що вищевказані дії Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області спричинили йому моральну шкоду, оскільки дані події зумовили негативні зміни у його житті, а саме: викликали переживання та насторогу, тривогу, емоційні реакції, важкість виконання повсякденних справ, фіксованість уваги на проблемі, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. Крім того вважав, що протиправністю дій регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомогу Полтавській області, принижено його честь і гідність, оскільки вищевказані обставини викликали в нього переживання та почуття приниження з огляду на неможливість захистити свою правоту.

Не погодившись із діями Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області щодо ненадання запитуваної інформації в повному обсязі, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області щодо визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року позов ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційного коду 38324552) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволений.

Визнано протиправними дії Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 38324552) щодо ненадання ОСОБА_1 повної інформації за його заявою від 23 січня 2019 року (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року).

Зобов`язано Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 38324552) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23 січня 2019 року (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року) та надати запитувану інформацію в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02.06.2011 року (далі - Закон № 3460) безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Статтею 3 Закону №3460 визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених вказаним Законом.

Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру (ст.13 Закону № 3460).

Пунктом сьомим ч.1 ст.14 Закону №3460 передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу - всі види правових послуг, мають, зокрема, засуджені до позбавлення волі.

Статтею 15 Закону № 3460 визначено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Міністерство юстиції України утворює регіональні, обласні, міські та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.

Координаційний центр з надання правової допомоги є державною установою і належить до сфери управління Мін`юсту (п.2 постанови Кабінету Міністрів України №504 від 6 червня 2012 р.)

Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України. Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Безоплатна вторинна правова допомога полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Таким чином, безоплатна вторинна правова допомога спрямована на забезпечення реалізації гарантованого Конституцією права кожного громадянина на захист прав і свобод судом. Зокрема, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області є суб`єктом, який здійснює делеговані Державою повноваження з надання безоплатної вторинної правової допомоги, гарантованої Державою, та яка повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України чи місцевих бюджетів та інших джерел.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Незаконна бездіяльність посадової особи Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

На переконання суду протиправна бездіяльність уповноваженого Державою органу (його посадової особи), поза розумним сумнівом, негативно вплинула на моральний стан позивача, оскільки виявилися марними його законні очікування на ефективну реалізацію державних гарантій з надання йому правової допомоги. Це є достатнім для констатації факту моральних страждань позивача, адже обов`язковість та/або необхідність встановлення у такому випадку певних фізичних чи матеріальних втрат позивача, виникнення у нього важких психічних чи психологічних станів суперечило б змісту приписів ч.2 ст.23 ЦК України.

З огляду на встановлене слід визнати обґрунтованими доводи позивача про завдання йому моральної шкоди незаконною бездіяльністю Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Враховуючи тривалість і характер порушень прав позивача, а також те, що допущена бездіяльність була виправлена судовим рішенням, суд визнає, що критеріям розумності і справедливості буде відповідати сума у розмірі 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.15,22,23,1174 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої неправомірними діями - задовольнити частково.

Стягнути з державної казначейської служби України ( 01601, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646), за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 ( місце перебування: Державна установа « Полтавська установа виконання покарань (№23)» 36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Пушкіна, 91, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер та серія паспорта: НОМЕР_2 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові коштив сумі 500 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.М.Бугрій