Ухвала суду № 89710556, 09.06.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.06.2020 Справа № 554/4268/20

Провадження № 1-кс/554/7492/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колесніченко О.П.

прокурора - Калашнікова П.

підозрюваного - ОСОБА_1

адвоката - Сало В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Либань Антона Михайловича, в рамках кримінального провадження №62019170000000173 від 11.03.2019 стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, Харківської області, громадянина України, заступника начальника ГУНП в Харківській області, освіта вища, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 .

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22.00 годин до 06.00 години.

В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконним способом впливати на свідків - службових осіб та може продовжувати здійснювати розтрату бюджетних коштів, оскільки наділений вищезазначеними повноваженнями на цей час та вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення притягнення до відповідальності, знищити і підробити речі та документи, в тому числі в інформаційних базах НП України та право вносити корегування до яких він має, перешкоджати стороні обвинувачення у збиранні доказів, шляхом здійснення впливу на співробітників.

У зв`язку з викладеним слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та прохав його задовольнити з підстав в ньому наведених.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його адвоката, аналізуючи матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019170000000173 від 11.03.2019 за ч. 5 ст. 191 КК України.

13.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - у розтраті чужого майна, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого чи іншого ризику.

Натомість, клопотання містить лише формальне посилання на обставини, наведені у ст. 177 КПК України, і їх перерахування.

Слідчий суддя вважає, жодним чином не доведеним та голослівним посилання у клопотанні на такі ризики, як можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженню, продовжувати здійснювати розтрату бюджетних коштів, оскільки наділений вищезазначеними повноваженнями на цей час та вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення притягнення до відповідальності, знищити і підробити речі та документи, в тому числі в інформаційних базах НП України та право вносити корегування до яких він має, перешкоджати стороні обвинувачення у збиранні доказів, шляхом здійснення впливу на співробітників.

Крім того, такі твердження слідчого та прокурора про наявність зазначених ризиків не відповідають вимогам КПК України, де зазначено, що в клопотанні слідчого повинен міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Прокурором не надано суду доказів, що підозрюваним вчинялися дії спрямовані на перешкоджання встановленню істини в даному кримінальному провадженні чи дії на продовження протиправної діяльності.

Оскільки прокурором не доведено, що підозрюваний вчиняв дії, які виразилися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вплив на свідків - службових осіб та вільнонайманих працівників ГУ НП в Харківській області (які на сьогоднішній день ще не допитані), ДП «Автотрейдінг-Харків» та інших учасників кримінального провадження, схиляв їх до дачі неправдивих показань, шляхом умовляння, підкупу, погроз, адміністративного впливу, створював штучні докази своєї невинуватості, а також знищив і підробив речі та документи, в тому числі в інформаційних базах НП України, до яких він має доступ та право вносити корегування, перешкоджав стороні обвинувачення у збиранні доказів, шляхом здійснення впливу на співробітників, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

При прийнятті даного рішення слідчий суддя також бере до уваги те, що згідно витягу з ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення №62019170000000173 внесені до ЄРДР 11.03.2019 року, тобто більше ніж рік тому. За вказаний час не надано доказів, що підозрюваним вчинено дії спрямовані на перешкоджання встановленню істини в рамках даного кримінального провадження.

За цей час органами досудового розслідування були проведені необхідні слідчі та інші процесуальні дії.

За таких обставин та з огляду на те, що прокурором не доведено виправданості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та з урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим відмовити в задоволенні клопотання слідчого у зв`язку з необґрунтованістю підозри та не доведеністю існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись 176, 179, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и л а:

У задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Либань Антона Михайловича, в рамках кримінального провадження №62019170000000173 від 11.03.2019 стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко