Ухвала суду № 89709426, 25.05.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7324/13-ц

провадження № 6/361/130/20

25.05.2020

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Факторинг Фінанс”, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила суд скасувати тимчасове обмеження відносно неї у праві виїзду за межі України, встановлене постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року.

В обґрунтування заяви зазначала, що заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року, ухваленим у цивільній справі № 361/7324/13-ц, із неї, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторинг Фінанс” (далі – ТОВ “Факторинг Фінанс”) заборгованість за договором факторингу № 280409 від 28 квітня 2009 року в загальному розмірі 7648868 грн. 20 коп. У грудні 2016 року в рамках виконавчого провадження з примусового виконання даного рішення суду державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області (далі – Управління ДВС) Микитчик І.В. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України. 03 січня 2017 року Подільським районним судом м. Києва у задоволенні цього подання відмовлено. Проте, 27 лютого 2018 року постановою Апеляційного суду міста Києва вказане подання державного виконавця було задоволено, встановлено стосовно неї обмеження у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року. Оскільки на даний час виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду від 01 листопада 2013 року завершене, спір між боржниками і ТОВ “Факторинг Фінанс” врегульовано ними добровільно, заборгованість за цим рішенням суду останньому сплачено, підстави для існування обмеження щодо неї у праві виїзду за межі України перестали існувати, тому воно підлягає скасуванню.

Представник заявника ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути заяву за його відсутності та задовольнити вимоги заяви.

Представник заінтересованої особи ТОВ “Факторинг Фінанс” Гусєв Д.С. у судове засідання теж не з`явився, подав до суду заяву, у якій зазначав, що не заперечує проти зняття заборони у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, вважає, що заява останньої підлягає задоволенню, оскільки заборгованість за рішенням суду Товариству сплачена повністю.

Заінтересовані особи: Управління ДВС, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду даної заяви повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили, їхня неявка вирішення судом питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

01 листопада 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі № 361/7324/13-ц ухвалено заочне рішення, яким стягнуто солідарно із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторинг Фінанс” заборгованість за договором факторингу № 280409 від 28 квітня 2009 року в розмірі 7648868 грн. 20 коп.

У грудні 2016 року державний виконавець Управління ДВС Микитчик І.В. звернулася до суду із поданням, у якому, посилаючись на те, що на виконанні в Управлінні ДВС знаходиться виконавче провадження № 51245902 з примусового виконання виконавчого листа від 13 січня 2014 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі № 361/7324/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Факторинг Фінанс” заборгованості в розмірі 7648868 грн. 20 коп., боржник ОСОБА_1 від виконання своїх боргових зобов`язань ухиляється, рішення суду ні в добровільному, ні в примусовому порядку вона не виконує, з метою ухилення від виконання судового рішення відчужила нерухоме майно, на виклики державного виконавця не з`являється, просила суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного виконання майнових зобов`язань.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року, постановленою у цивільній справі № 758/15713/16-ц, у задоволенні даного подання відмовлено.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року, ухваленою у цій справі № 758/15713/16-ц (провадження № 22-ц/796/2216/2018) подання державного виконавця Управління ДВС Микитчик І.В. задоволено, тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року.

26 лютого 2020 року між ТОВ “Факторинг Фінанс” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про погашення боргу. Відповідно до п. 4 даного договору сторони домовилися, що у випадку перерахування на рахунок ТОВ “Факторинг Фінанс” грошових коштів у розмірі 1500000 грн. призначенням платежу “згідно із договором про погашення боргу від 26 лютого 2020 року за договором факторингу № 280409 від 28 квітня 2009 року” будь-ким із них протягом 10 робочих днів з моменту підписання цього договору, ТОВ “Факторинг Фінанс” припиняє будь-яке примусове стягнення та кримінальне провадження за договорами відносно вказаних трьох боржників.

Платіжним дорученням № 1 від 03 березня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на виконання умов зазначеного договору у визначений цим договором строк перерахував на користь ТОВ “Факторинг Фінанс” грошові кошти в розмірі 1500000 грн.

Наведене свідчить про те, що боргові зобов`язання між стягувачем ТОВ “Факторинг Фінанс” і боржниками: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за договором факторингу № 280409 від 28 квітня 2009 року врегульовані між ними в повному обсязі.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування встановленого їй постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, посилаючись на врегулювання між ТОВ “Факторинг Фінанс”, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усіх питань, пов`язаних із зобов`язаннями за договором факторингу № 280409 від 28 квітня 2009 року, сплату визначеної укладеним ними 26 лютого 2020 року договором про погашення боргу суми заборгованості за вказаним договором факторингу та повернення стягувачем їй виконавчого листа від 13 січня 2014 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області у справі № 361/7324/13-ц, за яким здійснювалося виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2020 року вказану вище заяву ОСОБА_1 судом прийнято до розгляду.

12 травня 2020 року від Управління ДВС до суду надійшов лист, у якому повідомлялось, що 27 травня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51245902, у рамках цього виконавчого провадження постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року подання державного виконавця було задоволено та тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року. 24 грудня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки вжитими заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, не виявилося можливим. Повторно на примусове виконання виконавчий лист до Управління ДВС стягувачем не пред`являвся. Згідно із Автоматизованою системою виконавчого провадження виконавче провадження № 51245902, де боржником є ОСОБА_1 , завершене.

У ст. 13 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

За змістом ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України” право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, – до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За змістом ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

У ч. 3 ст. 441 ЦПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно із ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 441 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що на примусовому виконанні в Управлінні ДВС виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року у цивільній справі № 361/7324/13-ц (провадження № 2/361/2643/13) не перебуває, відповідно до платіжного доручення сплачено погоджену між стягувачем і боржниками суму заборгованості в розмірі 1500000 грн., а також те, що стягувач ТОВ “Факторинг Фінанс” проти скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не заперечує та повернув їй виконавчий лист, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

За змістом п. 4 розділу ІV Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2018 року № 256/5/65, інформацію про встановлення тимчасового обмеження боржника – фізичної особи у праві виїзду з України уповноважений орган Держприкордонслужби вилучає з бази даних на підставі отриманої засвідченої судом копії судового рішення про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України, що набрало законної сили та має відповідну відмітку про дату набрання законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 182, 259, 260, 441, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у місті Чита, Росія, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановлене постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у цивільній справі № 758/15713/16-ц (провадження № 22-ц/796/2216/2018) до виконання нею зобов`язань за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2013 року, ухваленим у цивільній справі № 361/7324/13-ц (провадження № 2/361/2643/13).

Ухвалу суду направити для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.