Вирок № 89708951, 09.06.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1477/20

Провадження № 1-кп/0285/534/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Мозгового В.Б.,

при секретарі Горбатюк І.О.,

за участю прокурора Гресько Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 12020060090000085 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кикова Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, працюючого, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

встановив:

25.12.2019 року близько о 01 години ОСОБА_1 , перебуваючи в будинку батьків по АДРЕСА_1 вирішив вчинити крадіжку майна, яке належить брату ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_1 , перебуваючи в кімнаті брата ОСОБА_2 переконавшись, що він спить та за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі Rеdmі Note 7 Sрасе Вlаск 4 GВ RАМ 128GВ» чорного кольору, вартістю 4383,45 грн., який знаходився біля ліжка на тумбочці.

Крім цього, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , перебуваючи у кімнаті брата ОСОБА_2 , підійшов до тумбочки та з лівої внутрішньої кишені його куртки виявив пластикову банківську картку «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , після чого, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння грошовими коштами, що знаходились на рахунку цієї картки, усвідомлюючи те, що банківська картка є офіційним документом, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, умисно, таємно викрав вищевказану картку. Після чого разом із викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 4383, 45 грн.

Тієї ж ночі, о 03 годині 12 хвилин з метою вчинення крадіжки грошових коштів з рахунку, який належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , прибувши до банкомату «ПриватБанк», розташованого в магазині «Меркурій» по вул. Наталії Оржевської, 2 в м. Новоград-Волинський, реалізуючи свій намір на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, використовуючи зазначену вище банківську картку «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , встановивши пін-код даної картки, шляхом його заміни за допомогою гарячої лінії за № 3700 «ПриватБанка» та мобільного телефону марки «Хіаоmі Rеdmі Note 7 Sрасе Вlаск 4 GВ RАМ 128GВ» потерпілого ОСОБА_2 , після чого через зазначений банкомат ОСОБА_1 здійснив одну операцію по зняттю грошових коштів у сумі 1600 гривень та разом із викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1600 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме: 25 грудня 2019 року близько 01 години перебуваючи в будинку батьків викрав у свого брата мобільний телефон марки «Хіаоmі Rеdmі Note 7 Sрасе Вlаск 4 GВ RАМ 128GВ» та банківську картку «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , та тієї ж ночі з банківської картки зняв грошові кошти у сумі 1600 гривень.

Потерпілий в судовому засіданні просив не карати обвинуваченого, оскільки будь-яких претензій матеріального та морального характеру він не має.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 1 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документу та за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характер, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що викрадене майно належало рідному брату, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завданий збиток та усунув заподіяну шкоду, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, раніше не судимий, працює, по місцю проживання характеризується посередньо, потерпілий до обвинуваченого не має будь-яких претензій та просить не призначати покарання.

Отже, сукупність вищезазначених обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину, що дає суду підстави для застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових злочинів в майбутньому, слід призначити з врахуванням майнового стану обвинуваченого, - у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкціями ч.1 ст. 357 КК України та ч. 1 ст. 185 КК України, а також призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.185 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Долю процесуальних витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66-68, 69 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

-за ч. 2 ст.185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) год.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначені покарання у виді штрафу та громадських робіт складанню не підлягають і виконуються самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 00 коп.

Речові докази в кримінальному провадженні, а саме:

- банківську картку «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження – повернути ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя