Ухвала суду № 89708464, 09.06.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 164/377/20

Провадження № 1-кс/162/132/2020

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року селище Любешів.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Глинянчук В.Д., розглянувши заяву про самовідвід судді Маневицького районного суду Волинської області Токарської Ірини Степанівни у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 246, частиною другою статті 353 Кримінального кодексу України, яке внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 жовтня 2019 року,

встановив:

З Волинського апеляційного суду 25 травня 2020 року надійшла заява судді Маневицького районного суду Волинської області Токарської І.С. від 15 квітня 2020 року про самовідвід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 246, частиною другою статті 353 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Заяву про самовідвід умотивовано тим, що у рамках розгляду вказаного кримінального провадження 30 березня 2020 року ОСОБА_2 та його представником адвокатом Покидюком М.В. подано клопотання про повернення майна. ОСОБА_3 тривалий час працював головою Маневицького районного суду Волинської області, у судді Токарської І. С . склались з ним дружні відносини.

Сторони, інші учасники кримінального провадження, суддя Токарська І.С. на розгляд самовідводу не з`явилися.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Муха Ю.М. подав суду заяву, в якій вказав про обґрунтованість заяви судді Токарської І.С. про самовідвід.

Відповідно до частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Вивчивши заяву про самовідвід, проаналізувавши законодавство, доходжу наступних висновків.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною першою статті 75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006, пункти 49, 50, 52) виокремлено критерії безсторонності суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. Наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Зазначені в заяві про самовідвід обставини викликають обґрунтовані сумніви у безсторонності судді Маневицького районного суду Волинської області Токарської І.С. у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, керуючись статтями 75, 80, 81, 82 КПК,

постановив:

Заяву про самовідвід судді Маневицького районного суду Волинської області Токарської Ірини Степанівни у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 246, частиною другою статті 353 Кримінального кодексу України, яке внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 жовтня 2019 року за № 12019030160000361, -- задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області В.Д. Глинянчук