Ухвала суду № 89706079, 10.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.06.2020Справа № 910/7829/19Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром"

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулася до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2017, індексний номер: 39020150, яким за Приватним акціонерним товариством "Укроліяжирпром" було зареєстровано на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності 4,8, загальною площею 2 675,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5.

Позов обґрунтовано необхідністю захисту майнових прав позивача. Мотиви звернення до суду ґрунтуються на тому, що за Приватним акціонерним товариством "Укроліяжирпром" державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Мариною Олександрівною було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі недійсного дозволу на виконання будівельних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 провадження у даній справі закрито.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 скасовано в частині закриття провадження у справі за вимогами до Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром", а в частині закриття провадження за вимогами до Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін. Матеріали справи № 910/7829/19 передано на розгляд суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 11.03.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 910/7829/19 залишено без змін.

19.03.2020 матеріали справи №910/7829/19 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу передані судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 справу прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 15.04.2020.

06.04.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з поширенням коронавірусу COVID-19.

Засідання призначене на 15.04.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 підготовче засідання призначено на 16.06.2020.

10.06.2020 суддею Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/7829/19, яка обґрунтована тим, що суддя Сулім В.В., який входив до складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду постановою якої частково скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 та матеріали справи № 910/7829/19 передано на розгляд суду першої інстанції, є близьким родичем її чоловіка, що також підтверджується деклараціями родинних зв`язків.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням наступного.

Підстави для відводу судді визначено статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до цієї норми, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Зокрема в п. 66 рішення у справі " Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об`єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв`язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами.

Згідно із ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 8 статті 39 ГПК України).

Частиною 9 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене у сукупності, керуючись п.1 ч. 1 ст. 35 ГПК України та з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви судді Карабань Я.А. про самовідвід від розгляду позовної заяви за позовом Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (унікальний номер судової справи № 910/7829/19).

Керуючись приписами ст. 11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву судді Карабань Я.А. від 10.06.2020 про самовідвід від розгляду позовної заяви Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень.

2. Відвести суддю Карабань Я.А. від розгляду позовної заяви у справі № 910/7829/19.

3. Матеріали справи № 910/7829/19 передати уповноваженій особі для вирішення питання про автоматизований розподіл справи.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя Я.А.Карабань