Ухвала суду № 89705961, 09.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.06.2020Справа № 910/7660/20

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», Полтавська обл., м. Кремнчук

до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

про визнання незаконним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Українська залізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод», оформленого протоколом № 172 від 05.05.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» прийняло участь у процедурі проведення відкритих публічних торгів на закупівлю код ДК 021:2015-34630000-2 (Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) (номер процедури закупівлі в електронній системі публічних закупівель: UA-2020-03-23-000759-а). Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-03-23-000759-а датою розкриття тендерних пропозицій та проведення електронного аукціону було визначено 07.04.2020 та час проведення електронного аукціону визначено 08.04.2020 (13:04).

Протоколом Тендерного Акціонерного товариства Українська залізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод», оформленого протоколом № 172 від 05.05.2020 відхилено пропозиції позивача, як учасника у зв`язку із невідповідністю умовам технічної специфікації та відмінено процедуру закупівлі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі».

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зокрема, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві, яка подана до суду 02.06.2020, не зазначено способів захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, а також не обґрунтовано, що заявлені позивачем способи захисту не суперечать закону, спрямовані на реальне відновлення прав позивача та є ефективними в розумінні статті 5 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві позивач посилається на частину другу статті 20 Господарського кодексу України, яка визначає такий спосіб захисту як визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Однак, в прохальній частині позовної заяви викладено вимоги, які не узгоджуються з наведеною статтею Господарського кодексу України, а також не обґрунтовано, якою нормою закону передбачено такий спосіб захисту як «визнання незаконним акту».

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконним рішення тендерного комітету без визначення способу захисту, який позивач просить суд визначити у рішенні, є нічим іншим як встановленням фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод».

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання суду:

- заяви, в якій конкретизувати спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який (які) позивач просить суд визначити у рішенні та який відповідає способам захисту, передбаченим законом (наприклад, визнання незаконним рішення, шляхом вчинення певних конкретних дій).

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Князьков