Рішення № 89705731, 10.06.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/45/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 Справа № 908/936/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

до відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородіно» (69096, місто Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 14)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородіно» про стягнення 35.305,46 грн., які складаються з: 17.596,79 грн. пені, 4.052,63 грн. 3% річних та 13.656,04 грн. інфляційних втрат.

В позовній заяві позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу за період з жовтня 2016 по березень 2017 включно в рамках договору постачання природного газу №5108/1617-ТЕ-13 від 20.09.2016. Внаслідок порушення грошового зобов`язання відповідачем позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України та ст. ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України. В прохальній частині позову позивач просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/936/20, присвоєно справі номер провадження 28/45/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 51-52).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/936/20 від 13.04.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 13.05.2020. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

22.04.2020 на адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо порядку нарахування пені, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 12.06.2020.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.06.2020.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке в подальшому було перейменовано на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, позивач у справі) та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородіно» (споживач. Відповідач у справі» 20.09.2016 уклали договір №5108/1617-ТЕ-13 постачання природного газу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Пунктом 10.3 договору встановлено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п. 12.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 до 31 березня 2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Під час дії договору сторонами укладалися додаткові угоди до договору № 1 від 23.01.2017 та № 2 від 27.02.2017.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ за період з жовтня 2016 по березень 2017 (включно) на загальну суму 448.106,95 грн., про що свідчать Акти приймання-передачі природного газу (арк. с. 28-33). Зазначені Акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманого природного газу за вказаний у позові період не виконав.

Факт прострочення строків оплати підтверджується банківськими виписками (арк. с. 35-38).

Приймаючи до уваги наявність неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язань за договором постачання природного газу №5108/1617-ТЕ-13 від 20.09.2016 позивач, враховуючи п. 8.2 договору, положення ст. 610, 611, 625 ЦК України нарахував до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення штрафних та компенсаційних санкцій такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором постачання природного газу №5108/1617-ТЕ-13 від 20.09.2016.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України встановлено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної оплати наданих послуг з постачання природного газу у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

За неналежне виконання умов договору, враховуючи п. 8.2 договору, позивач нарахував до стягнення пеню за період прострочення з 27.12.2016 по 18.09.2018 у розмірі 17.596,79 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Факт порушення грошового зобов`язання відповідачем в рамках договору постачання природного газу № 5108/1617-ТЕ-13 від 20.09.2016 є доведеним та не заперечений відповідачем.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України, умови договору та додані матеріали суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 17.596,79 грн. за період прострочення з 27.12.2016 по 18.09.2018 за неналежне виконання зобов`язань з оплати наданих послуг з поставки природного газу за період з жовтня 2016 по березень 2017 (включно) є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4.052,63 грн. за період з 27.12.2016 по 18.09.2018 та інфляційні втрати за період з лютого 2017 по вересень 2018 включно у розмірі 13.656,04 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4.052,63 грн. за період з 27.12.2016 по 18.09.2018 та інфляційних втрат за період з лютого 2017 по вересень 2018 включно у розмірі 13.656,04 грн., суд визнав такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов`язань за вказаним у позові договором в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з постачання природного газу за вказаний позивачем період, безпідставного або невірного нарахування штрафних санкцій або оплати 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородіно» про стягнення 35.305,46 грн. задовольнити.

2. Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородіно» (69096, місто Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 14, ідентифікаційний код 33610729) на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 17.596,79 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість грн. 79 коп.) пені, 4.052,63 грн. (чотири тисячі п`ятдесят дві грн. 63 коп.) 3% річних, 13.656,04 грн. (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість грн. 04 коп.) інфляційних втрат та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2020 року.

Суддя О.В. Федорова