Рішення № 89702141, 09.06.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 203/1111/20

(2-а/199/66/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Рудові І.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Біленко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ІД №00078706 від 02.03.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм КУпАП, а також на відсутність у діях позивача складу правопорушення, тому просив оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, судові витрати стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Свідок ОСОБА_2 підтвердила обставини, на які посилався позивач, пояснила, що дійсно позивач адміністративне правопорушення не вчиняв.

Відповідачі будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, не з`явилися, відзиву не надали.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 січня 2020 року відповідачем інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Ю.І. в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Постановою серії ІД №00078706 від 02 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, відповідно до змісту якої: 03 січня 2020 року о 10 год. 45 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха (вул. Московська), в районі буд. № 2-4, Д1010, транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування, чим порушено абз. 2 п. 26 Правила паркування транспортного засобу.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідача існувало переконання про порушення позивачем ПДР України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КУпАП, є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ІД № 00078706 від 02 березня 2020 року відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, у вигляді штрафу.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ІД № 00078706 від 02 березня 2020 року винесена відповідачем з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню, так як в порушення вимог ст.251 КУпАП України інспектором з паркування не надано в розпорядження суду жодних доказів винуватості ОСОБА_1 .

За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідачем не доведено правомірність винесення спірної постанови, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості винесення складеної ним постанови щодо позивача (ст.ст. 2, 72-77 КАС України).

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача і приходить до висновку про скасування постанови серії ІД № 00078706 від 02 березня 2020 року.

Щодо стягнення судових витрат суд повідомляє наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7350,00 грн., суд виходить із фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг, складності правовідносин між сторонами та їх правового регулювання, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне зменшити розмір цих витрат з 7350,00 грн. до 2000,00 грн.

Також, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, яка є обов`язковою для застосування суду.

Тому, враховуючи результат розгляду справи, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову серії ІД № 00078706 від 02 березня 2020 року, винесену інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Юрієм Івановичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 300,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, закрити.

Стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42403446) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп., з яких: 840,80 грн. - сплата судового збору, 2000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Суддя О.О. Богун

09.06.2020