Ухвала суду № 89699577, 28.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14604/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань - Винник С. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про видачу виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі у справі № 2-8384/10, виданим Печерським районним судом м. Києва 15 серпня 2011 року за рішенням суду від 22 грудня 2010 року по цивільній справі № 2-8384/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11316703000 від 19 березня 2008 року та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору поруки № 188745 від 19 березня 2008 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява стягувача, в обґрунтування якої зазначено, що на виконанні у Шевченківську ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 , про хід якого стягувач не повідомлявся, процесуальних рішень державного виконавця не отримував, а на запит щодо руху провадження отримано повідомлення, що відкритих проваджень, де ТОВ «Кей-Колект» є стягувачем, на виконанні взагалі відсутні. Також з`ясовано заявником, що 13 липня 2017 року було винесена постанова про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та направлена поштою разом із оригіналом виконавчого документу, проте стягувач не отримав документів.

Заява (подання) розглядається судом в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому їх неявка не є перешкодою для вирішення питання.

Учасники розгляду у судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Суд, вивчивши подану заяву та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року, яке набрало законної сили 22 червня 2011 року, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 11316703000 від 19 березня 2008 року: присуджено стягнути солідарно з боржників на користь позивача 97 951, 45 доларів США і понесені судові витрати 1 820, 00 грн /а. с. 131/.

15 серпня 2011 року представник ПАТ «УкрСиббанк» отримала два виконавчі листи /а. с. 136/.

Ухвалою суду від 05 грудня 2012 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника за договором купівлі-продажу відступлення права вимоги від 13 лютого 2012 року - ПАТ «Кей-Колект» /а. с. 169-170/.

Стягувач ПАТ «Кей-Колект» 06 квітня 2020 року звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 та поновлення строку на його пред`явлення до примусового виконання, посилаючись на те, що виконанні у Шевченківську ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 , про хід якого стягувач не повідомлявся, процесуальних рішень державного виконавця не отримував, а на запит щодо руху провадження отримано повідомлення, що відкритих проваджень, де ТОВ «Кей-колект» є стягувачем, на виконанні взагалі відсутні. Також заявником зазначається, що 13 липня 2017 року Шевченківським ВДВС у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, яка була направлена засобами поштового зв`язку разом із оригіналом виконавчого документу.

У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, як передбачено пунктом 17.4 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою, другою статті 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до положень статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.

Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що замість втраченого виконавчого листа слід видати його дублікат та поновити строку для його пред`явлення, з метою виконання судового рішення, тому керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 351, 352, 354, 355, 431, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про видачу виконавчого та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі у справі № 2-8384/10, виданим Печерським районним судом м. Києва 15 серпня 2011 року за рішенням суду від 22 грудня 2010 року по цивільній справі № 2-8384/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору поруки №188745 від 19 березня 2008 року, задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі № 2-8384/10 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11316703000 від 19 березня 2008 року з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 2-8384/10 про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова