Вирок № 89698516, 09.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №489/619/20

Провадження №1-кп/489/592/20

ВИРОК

іменем України

09 червня 2020 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., прокурора Зеленюк Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Качана Р.Ю., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150040000296 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванівка Первомайського району Миколаївської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 , офіційно не працює, із середньою освітою, одружений,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, 26 січня 2020 року, приблизно о 15:00 годині, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні торговельного залу ТЦ «Епіцентр К» №2, розташованому за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1, таємно, шляхом вільного доступу із торговельного залу зазначеного супермаркету, намагався викрасти майно, яке належить ТОВ «Епіцентр К» №2, а саме: будівельний ніж 25 мм. STANLEY Dynagrip 0-10-425, у кількості 1 шт., вартістю 182 грн. 15 коп. та антиперспірант аерозольний Rexona для чоловіків, 0.150 мл., у кількості 1 шт., вартістю 44 грн. 85 коп., а всього на загальну суму 227 гривень. Однак, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця та розпорядитись викраденим майном на власний розсуд з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 з викраденим майном був зупинений працівниками служби охорони, при виході з приміщення ТЦ «Епіцентр К» №2. Вищевказаними своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

05 лютого 2020 року в кримінальному провадженні за №12020150040000296 укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №2 Зеленюк Тетяною Володимирівною та обвинуваченим ОСОБА_1 , за змістом якої обвинувачений повністю визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та сторони узгодили міру покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Обвинувачений цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Узгоджена сторонами міра покарання за кримінальним правопорушенням, винуватість у якому визнана обвинуваченим, з урахуванням його особи, який раніше не судимий, щирого каяття та відсутності обставин, які обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості від 05 лютого 2020 року була укладена добровільно, відповідає вимогам закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, її умови не суперечать інтересам суспільства, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальні витрати відсутні, питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 лютого 2020 року в кримінальному провадженні №12020150040000296 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, укладену між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №2 Зеленюк Тетяною Володимирівною та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди від 05 лютого 2020 року покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.).

Залишити товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К » як володільцю майна будівельний ніж 25 мм. STANLEY Dynagrip 0-10-425, у кількості 1 шт., антиперспірант аерозольний Rexona для чоловіків, 0.150 мл., у кількості 1 шт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя