Рішення № 89698150, 28.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22892/18

Провадження № 2/127/3940/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позов мотивовано тим, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2018 року № 13. Власницею квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище є відповідачка по справі ОСОБА_3 , що підтверджується листом ТОВ «ЖЕО» та копією особового рахунку № НОМЕР_1 .

18.04.2018 року квартиру позивачки було затоплено. Згідно акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), складеного ТОВ «ЖЕО» від 26.04.2018 року причиною затоплення є потрапляння вологи з квартири АДРЕСА_3 внаслідок технічної несправності змішувача на кухні. Внаслідок даного залиття в квартирі позивачки були пошкодженні підлога з дубової паркетної дошки та шпалери у вітальні, площею 17 м. кв., дерев`яні двері в кімнату, дерев`яні меблі (стінка), килимові покриття.

Згідно рахунку - фактури № 4423 від 22.08.2018 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріалів для необхідного відновлення паркетної підлоги після залиття в квартирі АДРЕСА_4 складає 5083,96 грн. Розмір відшкодування за задану моральну шкоду позивачка оцінює в 3200 грн.

Просила суд, стягнути з ОСОБА_3 5083,96 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 3200 грн. відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , кожна окремо, позовні вимоги підтримали за обставин викладених в справі, просили суд уточнені позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 20555,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 3200 грн. відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 , в судовому засіданні, кожен окремо, позовні вимоги не визнали, заперечували, щодо їх задоволення.

22.10.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, мотивований тим, що позивачкою ОСОБА_1 взагалі не обгрунтовується, в чому саме полягає неправомірна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідачки, тобто які саме неправомірні активні дії відповідачка всупереч її правам або неправомірна бездіяльність всупереч її обов`язкам були нею вчинені. Також, позивачкою не зазначено чи наявна вина в поведінці відповідачки. Позивачкою на підтвердження неправомірних дій відповідачки до позовної заяви додано складений представниками ТОВ «ЖЕО» акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26.04.2018 року. Однак, вказаний акт від 26.04.2018 року не відповідає встановленій чинним законодавством формі. Форма акту про залиття визначена правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затвердженні Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (додаток №4). Однак в наданому позивачем акті від 26.04.2018 році відсутні ряд граф, передбачені встановленою формою. Також, всупереч затвердженій формі для проведення огляду і складання акту комісія у складі 3 чоловік не створювалась, було проведено лише візуальне обстеження двома представниками ТОВ «ЖЕО».

Також в порушення вимог, визначених правилами, акт від 26.04.2018 року було складено без участі відповідачки, її квартира не оглядалась. Підпис відповідачки в акті відсутній. Крім того, вказаний вище акт було складено лише 26 квітня, при тому що саме затоплення сталось ніби 18 квітня, тобто з різницею у 8 днів, що ставить під сумнів вказані у акті висновки.

Разом з тим, у акті вказано, що «в приміщенні житлової кімнати спостерігається замокання підлоги з паркетної дошки орієнтованою площею до 6,5 кв. м., відставання шпалер від стіни орієнтовано площею до 0,9 кв. м.». Таким чином у даному акті йдеться мова лише про підлогу та шпалери, тобто 2 з 5 елементів вказаних у позові.

Позивачкою на підтвердження розміру заподіяної майнової шкоди надано рахунок - фактуру № 4423 від 22.08.2018 року. Разом з тим з даного рахунку не вбачається, чи відповідає вказаний у ньому об`єм будівельних матеріалів розміру заподіяно внаслідок затоплення шкоди. Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26.04.2018 року складався представниками ТОВ «ЖЕО» без обстеження квартири відповідачки. Внаслідок цього вони не могли зробити достовірний висновок щодо причин затоплення квартири відповідачки, очевидно що причини затоплення вказані в акті зі слів позивачки. Слід взяти до уваги, що квартира, в якій мешкає відповідачка, знаходиться на 8 поверсі, натомість квартира позивачки на 6 поверсі, причому квартири розташовані не одна під одною, а ще й збоку. Жодних інших звернень до ТОВ «ЖЕО» щодо затоплення квартири від мешканців будинку, в тому числі 7 поверху не надходило.

06.11.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_2 , мотивована тим, що згідно акту про залиття квартири, вбачається,що затоплення сталось через потрапляння вологи з квартири відповідачки, внаслідок технічної несправності змішувача на кухні. Таким, чином вина відповідачки полягає у використанні у власному житловому приміщенні несправного змішувача на кухні, та не проведення робіт по відновленню його технічного стану. Наявність прямої шкоди позивачки також відображена у згаданому акті, а саме - замокання підлоги з паркетної дошки та відставання шпалер від стіни в квартирі позивачки.

Вина відповідачки у вигляді бездіяльності по не проведенню робіт з відновлення справного технічного стану змішувача на кухні, внаслідок чого сталось витікання води та потрапляння її на поверхи нижче, а також наявність у зв`язку з цим прямої дійсної шкоди майну позивачки становлять причино - наслідковий зв`язок, як одну з передумов відшкодування відповідачкою матеріальної шкоди.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що є сусідкою сторін, проживає на 10 поверсі. Коли сталося затоплення квартири ОСОБА_1 була на роботі і про всі події почула від сусідів, їй відомо, що в 7 квартирі робили ремонт і самостійно перекрили водопостачання по всьому будинку, після його відновлення - було спровоковано великий тиск в трубах, яким вирвало кран в квартирі відповідачки. Зазначила, що у їхньому будинку був дуже поганий стан покрівлі, а тому коли йшли дощі - затоплювало квартири з дев"ятого по перший поверх . В 2019 році даний дах було відремонтовано.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що проживає в будинку АДРЕСА_5 , в квартирі АДРЕСА_6 , в під`їзді де проживають сторони, свідком затоплення квартири ОСОБА_1 не був. Пояснив, що його квартиру теж затоплювало через поганий дах в будинку, коли йшли дощі.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_7 . Її квартира знаходиться під квартирою відповідачки ОСОБА_3 18.04.2018р. остання її викликала з роботи, оскільки в неї зірвало кран на кухні. В її ж особистій квартирі в коридорі на потолку виникло мокре п"ятно, яке протягом трьох днів висохло, а тому претензій до ОСОБА_3 вона не має.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_8 . Вона чула, як відповідачка кричала, що її затопило, підійшовши побачила як сусід ОСОБА_10 допомагав, перекривати воду, оскільки вирвало кран. Зазначила, що у будинку постійно відбуваються казуси, через жахливий дах, після дощів весь під`їзд і квартири плавали. Пізніше в 2019році дах відремонтували.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що в квартирі АДРЕСА_9 був ремонт, перекрили воду, коли водопостачання відновили був великий тиск в трубах, в результаті чого в ОСОБА_3 вирвало кран на кухні. Він особисто допомагав перекрити останній воду в будинку, щоб зупинити аварію.

Свідок ОСОБА_12 , яка є сусідкою сторін та проживає на 7 поверху, над квартирою позивачки. Суду показала, що у неї в квартирі трапився свищ в трубі і вона викликала аварійку для усунення свища. З приводу затоплення квартири ОСОБА_13 , пояснила, що їй зателефонував син і сказав, що ОСОБА_14 , оскільки вирвало кран у ОСОБА_15 і вся вода пішла донизу. Претензій до ОСОБА_15 не має.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2018 року № 13 (а.с.6).

Власницею квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище є відповідачка по справі ОСОБА_3 , що підтверджується листом ТОВ «ЖЕО» та копією особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с.11-12).

Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26.04.2018 року, затвердженого директором ТОВ «ЖЕО», представники ТОВ «ЖЕО» у складі начальника виробничо - технічного відділу (ВТВ) ОСОБА_16 , інженера ВТВ ОСОБА_17 , в присутності мешканки квартири АДРЕСА_4 , гр . ОСОБА_1 провели візуальне обстеження зазначеного приміщення та встановили наступне: в приміщенні житлової кімнати спостерігається: замокання підлоги з паркетної дошки орієнтовною площею до 6.5 кв. м.; відставання шпалер від стіни орієнтовною площею до 0,9 кв. м. Зі слів власника квартири АДРЕСА_11 затоплення сталося 18.04.2018 року. Причиною затоплення є потрапляння вологи з квартир АДРЕСА_17 , внаслідок технічної несправності змішувача на кухні. Загально - будинкові інженерні мережі перебувають в технічно - справному стані, витоки з них відсутні(а.с.10).

Разом з тим, відповідно до реєстрації вхідних ТОВ "ЖЕО" ( а.с.52,134). 18.04.2018р. було зафіксовано звернення власника квартири АДРЕСА_13 з приводу затоплення верхнього поверху, при обстеженні працівниками ТОВ "ЖЕО" було встановлено , що після проведення ремонтних робіт самостійно мешканцями в квартирі АДРЕСА_14 у мешканки квартири АДРЕСА_2 вирвало змішувач на воду, уразі чого затопило квартиру АДРЕСА_16 .

Звернення власника квартири № НОМЕР_3 -18.04.2018 року зафіксовано не було( а.с.52,134).

Згідно рахунку - фактури № 4423 від 22.08.2018 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріалів для необхідного відновлення паркетної підлоги після залиття в квартирі АДРЕСА_4 складає 5083,96 грн. (а.с.13).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2018 року, за клопотанням позивачки ОСОБА_1 , по справі було призначено судову будівельно - технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: яка вартість ремонтно - будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ? (а.с.58).

Відповідно до висновку експерта № 473 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 12.08.2019 року, вартість ремонтно - будівельних робіт, будівельних матеріалів, машин та механізмів, необхідних для відновлення конструктивних елементів приміщення житлової кімнати 7 площею 17,0 кв. м. квартири АДРЕСА_4 , які зазнали пошкодження внаслідок залиття, становить 20 555,00 грн. (69-88).

Пунктами 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 визначено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто, факт залиття квартири, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі потерпілої та винної особи.

Під час складання акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26.04.2018 року, присутність відповідачки ОСОБА_3 не встановлена, акт останньою не підписаний, що свідчить про порушення вимог закону під час складання вище вказаного акту,

А тому даний акт є неналежним доказом.

Крім того, згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Слід зазначити, що з показів свідків вбачається і не заперечується самими сторонами, що в будинку була аварійна ситуація з дахом, після незначних опадів дах протікав, також були наявні проблеми з трубами по яким вода стікала з даху. Затоплення відбувались постійно, доки не відремонтували дах.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири саме відповідачкою ОСОБА_3 , а як наслідок - відсутній безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями та шкодою.

При цьому, факт залиття квартири позивача внаслідок потрапляння вологи з квартири відповідачки не підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами. Оскільки за змістом статті 1066 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, тоді як у даному випадку факт завдання шкоди саме відповідачем не встановлений.

Оскільки предметом доказування у цій справі є факт залиття, наявність та розмір заподіяної шкоди, винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача. Однак, всіх складових відповідальності відповідачки встановлено в судовому засіданні не було.

Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 набула права власності на кв. АДРЕСА_4 - 13.07.2018р. ( а.с. 6), в той час як затоплення мало місце 18.04.2018р., а тому позивачка також є неналежним позивачем в розумінні ч.3 ст. 386 ЦК України, оскільки не довела правових підстав звернення з даним позовом до суду .

На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача, а також правомірність підстав звернення до суду.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки моральної шкоди, то дані позовні вимоги є похідними, а тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-81,137, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2020 року.

Суддя: