Рішення № 89696281, 09.06.2020, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/469/20

2/729/264/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2020 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючої судді Булиги Н.О. з участю секретаря Романченко С. С.

розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Бобровиці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка постійно та на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповідала своїй дочці - ОСОБА_1 . Позивачка як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріуса у визначений законом строк і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) належну спадкодавцеві. Інших спадкоємців немає. Проте, оформити право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 у нотаріуса не може через відсутність правовстановлюючого документа, який би посвідчував право власності спадкодавця на будинок. Тому позивачка вимушена звертатися до суду та просить визнати за нею право власності на вищевказаний будинок з господарськими будівлями та спорудами.

В судове засідання позивачка та представник відповідача не з`явилися і надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивач позов підтримує та просить його задовольнити, а відповідач - Бобровицька міська об`єднана територіальна громада в особі Бобровицької міської ради позовні вимоги визнає.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що засвідчено копією свідоцтва про смерть (а.с.6).

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджено відповідним свідоцтвом (а.с.8). Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище (а.с.9).

09 березня 1999 року ОСОБА_2 заповіла все своє майно дочці, позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, який посвідчено секретарем Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, реєстраційний номер 9 (а.с.7).

З інформації, що міститься у довідках від 08.05.2020 року №115,117 виданих Бобровицькою міською радою Бобровицького району Чернігівської області, видно, що станом на 15.04.1991 року в житловому будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , мешкала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13). Разом з нею на день смерті та протягом шести місяців після смерті ніхто не проживав та не був прописаний. 09.03.1999 року ОСОБА_2 було складено заповіт, реєстраційний номер 9(а.с.11,13).

Згідно довідки від 08.05.2020 року № 116 виданої Бобровицькою міською радою Бобровицького району Чернігівської області, ОСОБА_1 фактично прийняла в шестимісячний термін спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилося в управлінні спадковим майном, сплаті всіх платежів, похованням померлої (а.с.12).

Довідкою № 213 КП «Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації» від 24.04.2020 року підтверджується, що право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.14).

Згідно постанови державного нотаріуса Бобровицької районної державної нотаріальної контори від 15.05.2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , оскільки за життя спадкодавець не провів реєстрацію права власності на будинок. (а.с.18).

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у визначені Законом способи захисту.

Відповідно до приписів статтей 1216,1217, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з приписами ст. 1223 ЦК України право спадкування за заповітом мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом на будинковолодіння в нотаріальній конторі не може, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами спадкодавцем не отримувався, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню. Разом з тим, суд враховує, що іншим шляхом захистити право позивача на спадщину неможливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок з будівлями та спорудами не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Крім того, відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним і не суперечить закону.

Керуючись статтями 4,12,13,76-81,89,95, 200, 258,259, 263-265 ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1219, 1222, 1223 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач - Бобровицька міська об`єднана територіальної громада в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області, 17400, вул. Незалежності, 46, м.Бобровиця Чернігівська область, код ЄДРПОУ 04061990.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Бобровицького районного суду Н.О.Булига