Ухвала суду № 89696259, 09.06.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8970/20

н/п 2-а/766/643/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспектора УПП в Херсонській області, 1 батальйону, 4 роти, молодшого лейтенанта поліції Дудок Юлії Вікторівни (ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73009, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, буд. 128) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

05.06.2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив скасувати постанову серії ЕАМ №2575563 винесену інспектором УПП в Херсонській області, 1 батальйону, 4 роти, молодшим лейтенантом поліції Дудок Юлії Вікторівни та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Додатково позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови.

Вказані матеріали передано судді Булах Є.М., відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції 09.06.2020 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем оскаржується постанова винесена 23.05.2020 року, а позов про скасування зазначеної постанови подано через канцелярію суду лише 05.06.2020 року, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду із зазначеним позовом, визначений ст. 286 КАС України.

В обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку позивач зазначає про затягування УПП в Херсонській області розгляду його скарги щодо оскаржуваної постанови. Крім того, позивач, з посиланням на ст. 289 КАС України вказує, що відповідачем в оскаржуваній постанові було зазначено «… правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі», однак доказів на підтвердження зазначеного не надається. Також, позивач не вказує коли саме отримав оскаржувану постанову, що унеможливлює визначити дату перебігу строку і установити чи пропущено позивачем взагалі строк на звернення до суду із позовом у розумінні статті 286 КАС України( а не 289 КАС України як зазначає позивач).

Також, з позовної заяви вбачається, що позивачем позов пред`явлено до Інспектора УПП в Херсонській області, 1 батальйону, 4 роти, молодшого лейтенанта поліції Дудок Юлії Вікторівни.

Однак, відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 18.11.2015 року №96, Департамент патрульної поліції організовує діяльність патрульної поліції та здійснює контроль за їх діяльністю.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У розумінні вказаної норми закону інспектор УПП в Херсонській області не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем у даній справі.

Позивачу необхідно визначитись із особою, яка має бути належним відповідачем у цій справі та визначитися з позовними вимогами.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), відносин, з яких виник спір, та його предмета. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).

Позивач у позові вказав, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, умови створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань(тобто питань про соціальний захист). Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, міститься у ст. 12 Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд враховує предмет та підстави позову; перевіряє чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 р. у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 р. у справі № 490/8128/17.

За таких обставин, беручи до уваги предмет та підстави позову, суддя приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова не стосується соціального захисту прав та інтересів ОСОБА_1 - як учасника бойових дій.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство (Закон № 3674-VI) містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, відтак йому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами:

Отримувач - УК у м. Херсоні/м Херсон/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959779; Банк отримувача - Казначейство України; Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313181206000021002; Призначення платежу - *;101;;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Херсонський міський суд Херсонської області (назва суду, де розглядається справа).

Ч.1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Позивачу потрібно усунути зазначені недоліки шляхом сплати судового збору та подання заяви в новій редакції із зазначенням належних відповідачів у справі з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.160,161,169,248,256 КАС України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспектора УПП в Херсонській області, 1 батальйону, 4 роти, молодшого лейтенанта поліції Дудок Юлії Вікторівни (ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73009, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, буд. 128) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – залишити без руху.

Роз`яснити позивачеві право протягом п`яти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М.Булах