Рішення № 89694113, 09.06.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4929/19

2/703/566/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретар судових засідань Кочеткова І.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМІЛАЕНЕРГОПРОМТРАНС" до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії,-

встановив:

ТОВ "СМІЛАЕНЕРГОПРОМТРАНС" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позову зазначило, що позивач є постачальником теплової енергії у будинок, в якому знаходиться квартира відповідача. Послуги з опалення житла надавались вчасно та добросовісно.

Товариство нараховувало відповідачу вартість послуг за тарифами, затвердженими відповідно до чинного законодавства, однак відповідач не здійснював їх оплату.

Посилаючись на те, що відповідач з січня 2013 року по листопад 2019 року має борг по оплаті наданих послуг в розмірі 36501 грн. 15 коп., добровільно його не сплачує, товариство просило стягнути його в примусовому порядку.

Ухвалою судді від 10 січня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, клопотання від нього про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву не надходили. Ця обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 .

Рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради № 461 від 18 жовтня 2017 року, № 1101 від 9 червня 2016 року та № 1171 від 9 червня 2016 року встановлено тарифи для ТОВ «Смілаенергопромтранс» за опалення для населення у розмірі.

Відповідач отримував послуги по забезпеченню житла теплом, що вбачається з актів від 30 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2013 року, 01 листопада 2014 року, 15 жовтня 2015 року, 26 жовтня 2016 року, 26 жовтня 2017 року, 30 жовтня 2018 року, 11 листопада 2019 року, складених за участю представника балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 , згідно з якими у зв`язку з початком опалювальних сезонів у м. Смілі до будинку, в якому мешкає відповідач, ТОВ «Смілаенергопромтранс» було подано теплову енергію, відповідно, 30 жовтня 2012 року, 08 жовтня 2013 року, 26 жовтня 2014 року, 13 жовтня 2015 року, 24 жовтня 2016 року, 24 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2018 року, 08 листопада 2019 року.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі в рішенні суду - чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Частинами першою, другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , статті 67 ЖК України передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у належне відповідачу житло, надавалися житлово-комунальні послуги, нарахування плати за які здійснювалися ТОВ «Смілаенергопромтранс» відповідно до тарифів, встановлених та затверджених рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради, які відповідачем не оспорювались.

У відповідності з наданим позивачем розрахунком відповідачу нараховано 36501 грн. 15 коп. боргу за спожиту з січня 2013 року по листопад 2019 року теплову енергію.

Розмір заборгованості відповідач не оспорював та не спростував.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Послуги з водо - теплопостачання та водовідведення надаються споживачеві згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Правилами встановлено право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Як роз`яснено у листі Державної житлово-комунальної інспекції Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 листопада 2010 року № 23/4883, оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців у квартирі (в разі відсутності технічної можливості відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання).

Суд зазначає, що відповідач не скористався правом, за наявності наміру припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від відповідних мереж, не подав до товариства відповідну заяву про його відсутність у квартирі за вказаною адресою, у зв`язку з чим підстав для несплати вартості наданих послуг відповідно до положень пункту 5 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не виникло.

Враховуючи наведене, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 1921 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 206, 263, 265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМІЛАЕНЕРГОПРОМТРАНС" (м. Сміла Черкаської області, вул. Василя Стуса, 41, код ЄДРПОУ 33931257) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) про стягнення богу з оплати послуги з централізованого опалення житла - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМІЛАЕНЕРГОПРОМТРАНС" заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення житла за період з січня 2013 року по листопад 2019 року у сумі 36501 грн. 15 коп. та 1921 грн. судового збору, всього 38422 грн. 15 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 284, 354 ЦПК України щодо подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: В. О. Прилуцький