Ухвала суду № 89692906, 09.06.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2575/20

Провадження № 2-з/552/27/20

У Х В А Л А

09.06.2020 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтава в складі судді Миронець О.К., за участю секретаря судових засідань – Бойко В.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

05.06.2020 року в провадження судді Київського районного суду м. Полтави Миронець О.К. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради,Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною державну реєстрацію, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Разом із даною позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову по даній справі, а саме позивач просив забезпечити позов та накласти арешт на земельну ділянку площею 3,1838 га на якій розташоване його майно за адресою АДРЕСА_1 та яка перебуває у складі земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111.Заборонити Полтавській міській раді, Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, правочини, в тому числі, проведення будівельних робіт чи інших робіт, по відношенню до майна ОСОБА_1 придбаного ним 02.07.2005 року у ВАТ «Павлівське», що розташоване за адресою м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 75 та земельної ділянки площею 3,1838 на якій знаходиться вказане майно та яка перебуває у складі земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111. Зупинити дію договору оренди землі від 04.03.2020 року площею 9,6544 га, розташованої по АДРЕСА_1 укладений між Полтавською міською радою та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради 11.03.2020 року в частині земельної ділянки площею 3,1838 га на якій розташоване майно ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та яка перебуває у складі земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111.Свою заяву обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення, оскільки відповідачі по справі можуть вчиняти дії щодо проведення будівельних робіт на даній земельній ділянці.

Суд, дослідивши надані докази та вивчивши заяву про забезпечення позову приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відповідачів проводити будівельні роботи на земельній ділянці площею 3,1838 га,що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того варто зазначити, що позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він є власником чи користувачем даної земельної ділянки.

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.150 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволені заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом 15 днів з дня її проголошення.

Текст ухвали складено та підписано 09.06.2020 року.

Суддя Миронець О.К.