Ухвала суду № 89692550, 04.06.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 425/915/18

1-кп/425/396/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Несвіт І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Мозолєва О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.07.2019 р., до обвинуваченого ОСОБА_1 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, який, відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.04.2020 р., був продовжений на 60 днів, тобто по 07.06.2020 р. включно.

Оскільки строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду, закінчується 07 червня 2020 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню ще не закінчено, прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Разом з тим, з Розпорядження Керівника апарату Рубіжанського міського суду Луганської області № 20 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» від 27.04.2020 р. вбачається, що суддя Синянська Я. М. знаходилась на лікарняному, а з 04.05.2020 р. відбуває у частину щорічної відпустки строком на 11 календарних днів по 15.05.2020 р. включно.

Як зазначено у абз. 5 п. 20-5 Розділу ХІ КПК України «Перехідні положення», у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 35 КПК України, згідно з якою, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом, на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 р., суддю Рубіжанського міського суду Козюменську В.В. визначено головуючим суддею у розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

З вищевказаного клопотання прокурора вбачається, що у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п. п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, прокурор вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, може:

- переховуватись від суду, оскільки характеризується посередньо, не одружений, не працює, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу, малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить, на думку прокурора, про відсутність міцних соціальний зв`язків, крім того, схильний до вчинення кримінальних правопорушень;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово засуджений, на теперішній час має непогашену судимість, проте на шлях виправлення не став, вчинивши нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку.

Прокурор звертав увагу суду, що раніше до ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак останній, неодноразово порушував вимоги даного запобіжного заходу, у зв`язку з чим було вирішено питання щодо оголошення обвинуваченого у розшук, крім того, вчинив нове кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно 30.05.2018 р. останньому було пред`явлено обвинувачення та обвинувальний акт спрямовано до суду.

На думку прокурора, є достатні підстави вважати неможливим запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, прокурор просив продовжити термін запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання та просив змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт, оскільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, приймає до уваги суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 , які є умисними злочинами середньої тяжкості з корисливих мотивів, враховує матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не забезпечать виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, може: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за скоєння умисних злочинів з корисливих мотивів, судимості у встановленому законом порядку не знято та не погашено (згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Сельчук проти Туреччини (Selcuk v.Turkey), Мацнеттер проти Австрії (Matznetter v.Austria), наявність судимостей вказує на наявність підстав для ризику вчинити інше кримінальне правопорушення), скоїв дані кримінальні правопорушення в період іспитового строку, вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України (епізод № 2), відповідно до обвинувального акту, коли в провадженні Рубіжанського міського суду перебував обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (епізод № 1), не навчається, не працює, не одружений, утриманців не має, що свідчить, на думку суду, про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, крім того, суд враховує, що в рамках даного кримінального провадження до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але останній, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, до судових засідань систематично не з`являвся без поважних причин, порушуючи свої процесуальні обов`язки, через що суд був вимушений відкладати розгляд кримінального провадження, останнього було оголошено в розшук, судове провадження було зупинено, враховуючи те, що судове провадження на даний час ще не закінчено, з врахуванням відсутності належних даних щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, що унеможливлює його тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, суд, за наведених вище підстав, вважає недоцільним.

Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що в даному випадку продовження строків тримання під вартою обвинуваченому є виправданим, оскільки існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).

Суд вважає, що продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу щодо охорони прав та інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 02.08.2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити до ДУ «Старобільський СІЗО».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк та в тому ж порядку з моменту отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 09.06.2020 року о 13 годині 15 хвилин в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області (м. Рубіжне, вул. Миру, 34).

Суддя В.В. Козюменська