Рішення № 89691907, 09.06.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/929/20

2/683/789/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/929/20, 2/683/789/2020 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 03 березня 2011 року, яка утворилась станом на 27 січня 2020 року в сумі 15586 грн. 35 коп., з яких: 6569 грн. 19 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2627 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 5171 грн. 16 коп. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 718 грн. 40 коп. - штраф (процентна складова).

В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що ОСОБА_1 , який отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір якого в подальшому збільшився до 4100 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, не виконує взятих на себе зобов`язань з повернення коштів, внаслідок чого станом на 27 січня 2020 року утворилась заборгованість на загальну суму 15586 грн. 35 коп., яку в добровільному порядку відповідач не сплачує.

В судове зсідання представник позивача Гребенюк О.С. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити на підставі письмових доказів, доданих до позовної заяви, у разі відсутності відповідача просить ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2020 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.

В рамках укладеного сторонами договору АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 30% річних, які мали нараховуватися на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 03 березня 2011 року, яку ОСОБА_1 підписав, останній був ознайомлений з фінансовими умовами надання кредиту.

ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, вносячи їх на рахунок у банку до 25-го числа місяця, що слідує за звітним.

У разі прострочення платежів ОСОБА_1 повинен був щомісячно сплачувати банку пеню, що розраховується з базової процентної ставки, поділеної на 30, за кожний день прострочення кредиту + 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. у місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше.

При порушенні термінів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Всього ОСОБА_1 одержав та не повернув позивачеві 6569 грн. 19 коп.

АТ КБ «ПриватБанк» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 27 січня 2020 року у розмірі 15586 грн. 35 коп., з яких: 6569 грн. 19 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2627 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 5171 грн. 16 коп. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 718 грн. 40 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Із положень ч.1 ст.638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі - Закон №2664-ІІІ)).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2664-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Із норм ст.547 ЦК України слідує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як передбачено ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір повинен бути укладений із додержанням письмової форми, тобто підписаний сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання, за умовами якого відповідач приєднався до встановленої банком стандартної форми - Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку.

Склавши анкету-заяву від 03 березня 2011 року, сторони визначили, що ця Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 03 березня 2011 року, в якій установлено процентну ставку за кредитом, порядок повернення кредитних коштів і сплати процентів, а також право банку на неустойку у разі порушення відповідачем зобов`язання.

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування неустойки.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порядку виконання зобов`язання за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, вносячи їх на рахунок у банку до 25-го числа місяця, що слідує за звітним.

Із розрахунку заборгованості за договором (а.с.7-29) вбачається, що з березня 2019 року ОСОБА_1 не вносить платежі на повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6569 грн. 19 коп.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.1 ст. 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів.

Наслідком невиконання боржником грошового зобов`язання за кредитним договором є сплата ним кредитору неустойки та процентів від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 прострочив виконання з повернення кредитних коштів, а тому банк має право на неустойку, визначену договором.

АТ КБ «ПриватБанк» нарахувало ОСОБА_1 пеню та штраф за порушення строків платежів за кредитним договором.

При цьому позивач не врахував вимоги ч.1 ст.61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором не допускається.

За таких обставин позов АТ КБ «ПриватБанк» у частині стягнення пені не може бути задоволений, а з ОСОБА_1 слід стягнути штраф у розмірі 828 грн. 46 коп., з яких 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 328 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова) (6569,19 грн. х 5%).

ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, разом із тим, матеріали справи не містять достатньої інформації щодо прострочених сум і тривалості невнесення відповідачем періодичних платежів, а також даних про термін закінчення строку кредитування в цілому.

У зв`язку з цим суд позбавлений можливості визначити розмір простроченого грошового зобов`язання станом на 27 січня 2020 року, а відтак обчислити розмір процентів від простроченої суми.

За відсутності платіжних і фінансових документів, які підтверджують конкретні дати та суми платежів за кредитним договором, наданий АТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості в частині визначення розміру процентів від простроченої суми є неналежним доказом.

Отже, у цій частині позов АТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2011 року у розмірі 7397 грн. 65 коп., яка складається з 6569 грн. 19 коп. неповернутого кредиту та 828 грн. 46 коп. штрафу.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 15586,35 грн., а задоволено на суму 7397,65 грн., тобто на 47,46% (7397,65 х 100 : 15586,35).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 997 грн. 61 коп. судового збору (2102 х 47,46%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2011 року, яка утворилась станом на 27 січня 2020 року в сумі 7397 грн. 65 коп., яка складається з 6569 грн. 19 коп. неповернутого кредиту та 828 грн. 46 коп. штрафу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 997 грн. 61 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені процесуальні строки продовжуються до закінчення строку дії карантину.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 09 червня 2020 року.

Суддя: