Рішення № 89691012, 04.06.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1956/20

пр.№ 2-а/464/98/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2020 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.,

секретаря судового засідання Бігун Ю.І.,

за участі:

представника позивача Петришина А.М.,

представника відповідача Куриляк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови №214 адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.12.2019, а провадження - закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.12.2019 адміністративна комісія Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради винесла оскаржувану постанову, якою наклала на неї штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1700 гривень. Вважає постанову протиправною з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений у її відсутності, на засідання комісії її не запрошували, про розгляд справи вона не була проінформована, прибудинкова територія знаходиться на балансі і обслуговуванні ОСББ «Кавалерідзе,8». Стверджує, що не пошкоджувала поверхню газону, окремий вхід у нежитлове приміщення вже існував станом на 11.11.2019, після звернення в районну адміністрацію стосовно укладення сервітуту доклала зусиль про озеленення території, приведення асфальтного покриття в належний стан, оновлення фасаду. Просить скасувати постанову, а провадження закрити.

Крім того, просить поновити строк звернення до суду із вказаним позовом, оскільки пропущений нею із поважних причин, адже про наявність оскаржуваної постанови від 27.12.2019 дізналася лише від державного виконавця 07.04.2020, отримавши постанову поштовим повідомленням.

Ухвалою від 15.05.2020 відкрите провадження у справі, призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Петришин А.М. підтримав позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Вказав, що окремий вхід у нежитлове приміщення існував ще до 11.11.2019, позивач, котра є пенсіонером, не могла пошкодити поверхню газону у грудні 2019 року. Просить врахувати, що прибудинкова територія під вікнами належного позивачу нежитлового приміщення, знаходиться на обслуговуванні та балансі ОСББ "Кавалерідзе, 8", котрі надали довідку про відсутність порушень благоустрою у вигляді забруднення прибудинкової території, знищення газону у період з 12.11.2019 по 01.01.2020.

Представник відповідача Куриляк В.І., діючи згідно довіреності від 21.01.2020, заперечила проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві. Додатково надала пояснення про те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.256 КУпАП, підстав для її скасування немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як встановлено, про винесення оскаржуваної постанови від 27 грудня 2020 року позивач дізналась від державного виконавця 07.04.2020, зворотнього суду не надано. Отже, вказані вище обставини, з яких пропущено строк звернення до суду є поважними. Тому строк звернення до суду слід поновити, з метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя.

При дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підставний.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

З`ясовано, що на адресу районної адміністрації надійшло звернення ОСОБА_2 щодо переобладнання квартири АДРЕСА_1 в магазин з продажу алкоголю. При проведенні обстеження встановлено, що за даною квартирою проводяться ремонтні роботи щодо переобладнання квартири в нежитлове приміщення.

З вимоги №2410Б -в3399 від 28.11.2019, адресованої на адресу позивача, вбачається, що інженером КП «Адміністративно-технічне управління» виявлене порушення Закону України «Про благоустрій населених пунктів», тому у позивача вимагається в термін до 04.12.2019 надати дозвіл на тимчасове порушення благоустрою при проведенні робіт з влаштування окремого входу.

З протоколу №6-145б про адміністративне правопорушення від 05.12.2019 вбачається, що інженером КП «Адміністративно-технічне управління» Процайлом О.І. зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 - забруднено територію вулиці, знищено поверхню газону внаслідок самовільного і без отримання дозволу Сихівської районної адміністрації, виконання робіт з влаштування окремого входу з вулиці.

Cуд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення від 05.12.2019 складений у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . Тим самим, складаючи протокол у відсутності останньої, порушено її права, оскільки як передбачено ст.ст. 254, 256 КУпАП, ОСОБА_1 має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Окрім того, позивач позбавлена можливості подати пояснення до початку розгляду справи в Сихівській районній адміністрації, оскільки нею не було отримано копію протоколу, засідання відбулось у її відсутності.

З постанови №214 адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації від 27.12.2019 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн. За змістом оскаржуваної постанови, 05.12.2019 о 17:05 год. ОСОБА_1 забруднила територію вулиці за адресою АДРЕСА_1 , знищила поверхню газону внаслідок самовільного (без отримання дозволу Сихівської районної адміністрації), виконання робіт з влаштування окремого входу з вулиці, чим порушено п.20.1.23 Правил благоустрою м Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376.

Із матеріалів справи та змісту постанови вбачається, що розгляд справи відбувся у відсутність позивача.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у виді штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави вважати, що порушення Правил благоустрою населеного пункту суб`єктом господарювання без дотримання дозвільної процедури є підставою для притягнення громадян - суб`єктів підприємницької діяльності до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

Разом з тим, з матеріалів справи в частині особи правопорушника не вбачається, що ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності. Відповідно жодних дій, спрямованих на з`ясування суб`єктивної сторони складу правопорушення адміністративна комісія не здійснила, зокрема, не було встановлено ким і коли було здійснено забруднення території вулиці, знищення газону при виконанні робіт з влаштування окремого входу.

Крім того, стаття 152 КУпАП передбачає умисну форму вини у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження заперечень, які б спростовували доводи позивача, а тому із врахуванням встановлених обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному, відповідачем не надано суду жодного підтвердження про отримання позивачем викликів. Тому доводи позивача про необізнаність про складення протоколу і виклик на засідання, як наслідок порушення прав позивача, визначених у ст. 268 КупАП, заслуговують на увагу суду і не спростовані відповідачем.

Крім того, відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 на час прийняття оскаржуваної постанови є посадовою особою чи суб`єктом підприємницької діяльності (в розумінні Закону України «Про підприємництво»).

З огляду на викладене вище, відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, що призвело до порушення передбачених чинним законодавством України прав та інтересів позивача.

В контексті наведеного, слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до положень ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що необхідно скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.152 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 90, 241-246, 286 КАС України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити.

Скасувати постанову №214 адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.12.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ 25258931.

Рішення суду виготовлено та підписано 04.06.2020.

Суддя О.Ю.Горбань