Рішення № 89690609, 04.06.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 453/404/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Постигач О.Б.

за участю секретаря Тимощук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

12.04.2017р. позивачі звернулися до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточненої позовної заяви від 12.03.2018р. просять, витребувати фактичні докази у суб`єктів владних повноважень, провести запити, зобов`язати прийняти рішення та вчинити відповідні дії, стягнути з відповідачів кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю за максимальними розмірами відповідно до вимог чинного законодавства України. Свої позовні вимоги мотивують тим, що в 2010 році службовий працівник Стрийського МБТІ ОСОБА_4 виготовила технічний паспорт на ім`я батька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , але не вписала в ньому спільні із сусідами ворота і підвал. З даного приводу позивачі звернулися із кількома заявами в МБТІ з проханням виготовити їм новий технічний паспорт належним чином. Але на їхні заяви надавалися недостовірні та суперечливі відповіді. 10.02.2016 року до них виїхала комісія з МБТІ, головою якої був головний інженер Малюс І.С., який по сьогоднішній день не склав належного юридично оформленого акту обстеження із зафіксуванням спільних воріт та великого підвалу перед вікнами їхнього будинку. Через сім місяців їм було надіслано незакінчений, юридично неоформлений, без печатки, фальшивий акт обстеження. Також їхні права були порушені Верхньосиньовидненською селищною радою, яка відмовилася видавати їм акти обстежень від 14.09.2015 року і 18.09.2015 року, не вжила заходів щодо захоплення спільних воріт сусідом ОСОБА_7 , а Сколівський держгеокадастр незаконно виготовив ОСОБА_7 план земельної ділянки, який позивачі просять скасувати. У зв`язку з наведеним, вважають, що цими діями Стрийське МБТІ, Верхньосиньовидненська селищна рада та Сколівський держгеокадастр завдали їм моральної шкоди, яку вони просять стягнути в максимальному розмірі. 13.02.2017 року позивачі звернулися до державної нотаріальної контори із заявою про оформлення свідоцтва про право власності на рухоме та нерухоме майно після смерті ОСОБА_6 та оплатили завдаток в розмірі 450 грн., проте нотаріусом Батлюком В.І. їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. З даним рішенням державного нотаріуса позивачі не згодні, а тому просять суд зобов`язати нотаріуса Батлюка В.І. видати їм законні свідоцтва про право власності на рухоме та нерухоме майно та зобов`язати нотаріуса виплатити їм моральну шкоду. Також вказують, що Пенсійний фонд в Сколівському районі приховав інформацію про кошти, які були виділені Німеччиною в якості компенсації за примусові роботи в роки війни її батькові ОСОБА_6 і які на даний час знаходяться в Запорізькому Ощадбанку, а тому просять витребувати із Пенсійного фонду докази щодо наявності коштів на рахунках ОСОБА_6 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 13.04.2017 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті провадження в адміністративній справі за їх позовною заявою до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи - Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та прийняття рішень, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалу судді Сколівського районного суду Львівської області від 13.04.2017 року про відмову у відкритті провадження в справі № 462/404/17 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 31.07.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 31.10.2017 року, у зв`язку з особливою складністю справи постановлено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи - Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та прийняття рішень, відшкодування моральної шкоди проводити колегією у складі трьох суддів.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03.11.2017 року, у зв`язку з неможливістю автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2017 року, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, адміністративну справу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи - Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та прийняття рішень, відшкодування моральної шкоди передано на розгляд Стрийському міськрайонному суду Львівської області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.12.2017 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.01.2018 року у зв`язку з особливою складністю справи, розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи - Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та прийняття рішень, відшкодування моральної шкоди постановлено проводити колегією у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. голови Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківської В.Л. від 14.08.2018 р., у зв`язку із задоволенням заяви про відвід колегії суддів та неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2018 року, так як неможливо утворити колегію суддів, адміністративну справу передано на розгляд до Миколаївського районного суду Львівської області.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 23.08.2018 року справу прийнято до розгляду.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 31.08.2018 року, у зв`язку з особливою складністю справи, розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи - Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та прийняття рішень, відшкодування моральної шкоди постановлено розгляд справи проводити колегією у складі трьох суддів.

Розпорядженням голови Миколаївського районного суду Павліва В.Р. від 31.08.2018 року, у зв`язку з неможливістю сформувати колегію суддів, справу передано до Сихівського районного суду м. Львова.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13.09.2018 року справу прийнято до розгляду.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.10.2018 року у зв`язку з особливою складністю справи, розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи - Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та прийняття рішень, відшкодування моральної шкоди ухвалено проводити колегією у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. голови Сихівського районного суду м. Львова Мички Б.Р. від 28.12.2018 року, у зв`язку із задоволенням заяви про відвід колегії суддів та неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2018 року, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, таку передано до Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.01.2019 року справу передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року, у зв`язку з тим, що дану справу слід розглядати місцевим загальним судом, таку передано на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.

Розпорядженням голови суду Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. від 10.02.2020 року, у зв`язку із задоволенням відводів (самовідводів) та неможливістю розподілу справи між суддями, справу передано до Залізничного районного суду м. Львова.

У відповідності до вимог ст. 31 КАС України, автоматизованою системою документообігу суду 12.02.2020 року було визначено суддю Румілову Н.М. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Залізничного районного суд м. Львова від 13.02.2020 року с. Руміловою Н.М. прийнято справу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Залізничного районного суд м. Львова від 25.02.2020 року с. ОСОБА_10 задоволено заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині відводу головуючому судді Румілової Н.М.

У зв`язку із наведеним, розпорядженням № 2/20/В від 25.02.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

У відповідності до вимог ст. 31 КАС України, автоматизованою системою документообігу суду 25.02.2020 року було визначено суддю Постигач О.Б. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.02.2020 року с. ОСОБА_11 прийняла до свого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру в Сколівському районі, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори державний нотаріус Батлюк В.І., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди.

22.08.2017 року начальником Стрийського МБТІ Петрівським М. подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 23.02.2010 року до КП ЛОР «Стрийське МБТІ» звернувся ОСОБА_6 , батько ОСОБА_1 , та оформив замовлення на проведення первинної технічної інвентаризації приватних будинків площею до 100 кв. м. на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна на виконання вищевказаного замовлення було направлено техніка ОСОБА_4 . Дане обстеження проводилося в присутності ОСОБА_6 , що зафіксовано в матеріалах технічної інвентаризації від 03.03.2010 року, про що свідчать власноручні підписи замовника ОСОБА_6 . Оскільки всі роботи проведені техніком ОСОБА_4 були виконані з дотриманням чинних на той час нормативних документів, жодних претензій та зауважень щодо виконання вищевказаних робіт та виготовленої документації на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - особисто у ОСОБА_6 не було. Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на даний час власником майна являється ОСОБА_1 відповідно до рішення Сколівського районного суду Львівської області від 23.03.2012 року. На підставі вищевказаного рішення суду реєстратором ОСОБА_12 у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, було зареєстровано право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. За виготовленням технічного паспорта на вищевказаний об`єкт нерухомого майна особисто ОСОБА_1 у Стрийське МБТІ не зверталась. З невідомих причин 29.12.2015 року та 04.01.2016 року ОСОБА_1 написала заяви до Стрийського МБТІ про виправлення помилок у технічному паспорті від 29.03.2010 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_6 . Дані заяви були розглянуті та надані відповіді про те, що вищевказаний технічний паспорт був виготовлений на підставі матеріалів технічної інвентаризації, проведеної на замовлення ОСОБА_6 . Роботи проведені у відповідності до норм чинного законодавства, жодних помилок на які вказує ОСОБА_1 не виявлено. Згідно правовстановлюючого документу, свідоцтва про право власності, виданого Верхньосиньовидненською селищною радою, ворота, про які йде мова у позовній заяві, знаходяться за іншою адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності іншій фізичній особі. 10.02.2016 року комісією Стрийського МБТІ було складено акт у присутності ОСОБА_1 щодо відповідності вимогам Інструкції складеного технічного паспорта станом на 03.03.2010 р. на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, від підпису в акті ОСОБА_1 відмовилась. Листом від 08.09.2016 р. копію зазначеного акту було надіслано ОСОБА_1 . Враховуючи вищенаведене вважають вимоги позивачів безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогам чинного законодавства, просять в задоволенні позову відмовити.

22.08.2017 р. начальником управління Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області Семків Б. подано заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що 02.12.2016 року на адресу управління надійшла заява від ОСОБА_1 про надання інформації щодо померлого батька позивачки ОСОБА_6 , який примусово знаходився на роботах у Німеччині, оскільки після смерті таких осіб Німеччина надавала компенсацію сім`ям осіб, які примусово перебували на роботах в цій країні. Управлінням була надана відповідь про те, що до компетенції районного управління Пенсійного фонду України не належить виплата допомоги сім`ям осіб, які перебували на примусових роботах в Німеччині та зарахування їх на банківські рахунки. Інформацією щодо наявності ознаки «ВПО 94 Запорізьке обласне управління №10007» Стрийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області не володіє, тому було рекомендовано звернутися безпосередньо до Запорізького обласного управління №10007. Вважають вимоги позивачів не обґрунтованими, просять в задоволенні позову відмовити.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник Сколівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, проте 02.06.2020 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, проте 09.04.2020 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відділу Держгеокадастру в Сколівському районі, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою учасників справи, які повідомлялись про розгляд справи належним чином, що підтверджується наявими в матеріалах справи повідомленнями про вручення судових повісток про виклик, суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності в письмовому провадженні, що відповідає ст. 205 КАС України, оскільки неявка сторін або їх представників не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, суд виходить з наступного.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 03.03.2010 року, на замовлення власника ОСОБА_6 , будинок має площу 56 кв.м.. До складу об`єкта нерухомого майна входять: житловий будинок, веранда, убиральня, навіс, навіс, сарай, огорожа, огорожа /а.с. 25-26 том 1/.

Згідно рішення Сколівського районного суду Львівської області від 23.03.2012 року власником житлового будинку по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав /а.с. 31 том 1/.

Згідно акту комісії Стрийського МБТІ обстеження житлового будинку по АДРЕСА_1 від 10.02.2016 року та листа Стрийського МБТІ від 10.10.2016 року встановлено, що технічний паспорт, станом на 03.03.2010 р. на об`єкт нерухомого майна за вищевказаною адресою був виготовлений Стрийським МБТІ у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна в присутності замовника ОСОБА_6 , що підтверджується його підписом в ескізі поверхового плану житлового будинку та абрисі земельної ділянки /а.с. 15, 152 том 1/.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 затверджено Інструкцію про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Відповідно до п.п. 1.1. розділу ІІІ Інструкції, інвентаризації підлягають об`єкти, визначені у розділі II цієї Інструкції, всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках або територіях за окремими адресами (місцезнаходженням (адреса)). До об`єктів, що підлягають інвентаризації належать, зокрема, нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень).

Згідно п.п.4.1 розділу ІІ Інструкції, господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 1952-IV відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Позивачі не надали суду докази, які б свідчили про недостовірність даних, які містяться в технічному паспорті від 29.03.2010 року, виготовленого станом на 03.03.2010 рік, на житловий будинок по АДРЕСА_1 , а тому вимоги позивачів до Стрийського МБТІ, які ґрунтуються на зобов`язанні останнього видати новий технічний паспорт на підставі акта обстеження із вписанням до нього спільних воріт і підвалу, то такі не знайшли свого підтвердження, так як жодних доказів розміщення вказаних воріт та підвалу саме за адресою АДРЕСА_1 в матеріалах справи немає. Натомість вимоги позивачів в цій частині фактично зводяться до незгоди із встановленням воріт на сусідній ділянці.

Щодо вимого позивачів до відділу Держгеокадастру в Сколівському районі скасувати незаконний план земельної ділянки виданий ОСОБА_7 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

За приписами ч.ч. 2-6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи (ч. 3).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (ч. 4).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (ч. 5).

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч. 6).

Статтею 55 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Пунктом 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом від 18.05.2010 № 376, встановлено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

З листа Сколівської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі межових знаків земельної ділянки площею 0,0617 га для обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_13 від 02.06.2015 р., дівочим прізвищем ОСОБА_1 В подальшому, ОСОБА_7 , який купив у гр. ОСОБА_13 житловий будинок, огорожу, ворота та колодязь, встановлено огорожу земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки для обслуговування придбаного ним житлового будинку, виготовленого гр. ОСОБА_13 на основі рішення Верхньосиньовидненської селищної ради № 65 від 15.04.2015 р. Також встановлено можливість влаштування безперешкодного виходу із земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 для обслуговування власного будинку до доріг загального користування - АДРЕСА_1 /а.с. 33, том 4/.

Також в матеріалах справи міститься лист селищного голови Верхньосиньовидненської селищної ради Карпінець Ю.А. в якому вказано, що земельна ділянка ОСОБА_7 частково загороджена згідно межових знаків та встановлено двоє воріт для доступу до газового лічильника та до земельної ділянки позивачів. Грубих порушень меж земельних ділянок не виявлено /а.с. 23 том 1/.

Враховуючи наведене судом не здобуто доказів щодо незаконності виданого ОСОБА_7 плану земельної ділянки, а тому вимоги позивачів щодо скасування такого є безпідставними.

Щодо вимог позивачів зобов`язати Верхньосиньовидненську селищну раду видати акти обстеження від 14.09.2015 року та 18.09.2015 року, а також витребування доказів з Пенсійного фонду щодо наявності коштів на рахунках ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Так, Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р. №393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян»).

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, Верхньосиньовидненська селищна ради Сколівського району Львівської області на звернення позивачів повідомила їм, що акти обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 14.09.2015 року та від 18.09.2015 року в селищній раді відсутні, оскільки такі 14.09.2015 року та 18.09.2015 року не складалися /а.с 37, том 4/.

Також згідно листа Сколівської районної державної адміністрації від 21.08.2019 року № 02/09-1368 14.09.2015 року відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації не проводилось обстеження земельної ділянки і такий акт не складався. 18.09.2015 року заяву ОСОБА_1 розглянуто з виїздом на місце та надано письмову відповідь заявниці. Акт обстеження не складався /а.с. 32, том 4/.

Згідно з листів управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області вбачається, що на заяви ОСОБА_1 їй було повідомлено, що до компетенції районного управління Пенсійного фонду України належать функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій. Виплати інших коштів, зокрема допомоги сім`ям осіб, які перебували на примусових роботах в Німеччині та зарахування їх на банківські рахунки не належить до компетенції управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі. Інформацією щодо наявності ознаки «ВПО 94 Запорізьке обласне управління №10007» управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі не володіє, тому для отримання даних щодо виплати грошових коштів з Німеччини рекомендовано звернутися безпосередньо до Запорізького обласного управління №10007 /а.с. 18-19 том 1/.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.08.2019 року № 22520/08-14 встановлено, інформації щодо наявності грошових вкладів, які належали покійному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , управління не володіє /а.с. 35, том 4/.

На переконання суду, Верхньосиньовидненською селищною радо та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачам надані повні та обґрунтовані відповіді на їхні заяви, а тому підстав для задоволення вимог позивачів в цій частині позову у суду немає.

Щодо вимог позивачів до Сколівської державної нотаріальної контори суд виходить з наступного.

Спірні відносини врегульовано Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини може бути здійснено двома способами: шляхом подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України) та шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1297 ЦК України,спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною першою статті 49 Закону України «Про нотаріат» визначено підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

З постанови Сколівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.03.2017 року вбачається, що державним нотаріусом Батлюком В.І. було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки на момент звернення спадкоємця ОСОБА_1 до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, з питань видачі свідоцтв про право а спадщину за заповітом на рухоме та нерухоме майно, у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів /а.с. 17 том 1/.

Таким чином, твердження позивача, що нотаріусом було незаконно відмовлено у видачі свідоцтва, без зазначення вмотивованих причин, спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Щодо вимог позивачів про стягнення з відповідачів моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, як встанов.лено судом, позивачами не доведено, що зазначеними вище діями та бездіяльністю відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та заподіянням їм шкоди, з яких міркувань вони виходять, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Водночас, суд зазначає, що сам по собі факт, наявної на думку позивачів, протиправної поведінки відповідачів, не свідчить про завдання позивачам моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року, у справі №804/6922/16.

За наведених обставин та усталеного правового врегулювання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити за відсутністю підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, про безпідставність та необґрунтованість вимог позивачів, які не доведені належними доказами, натомість суд вважає, що дії відповідачів відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України "Про Державний земельний кадастр", Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про нотаріат», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Котляревського, 27), відділу Держгеокадастру в Сколівському районі (82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Стрийська, 30а), Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області (82613, Львівська область, Сколівський район, с. Верхнє Синьовидне, вул. С.Стрільців, 45), Сколівської державної нотаріальної контори (82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Чайківського, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. М.Андрея,10) про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м.Львова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 09.06.2020р.

Суддя Постигач О.Б.