Рішення № 89690283, 03.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2673/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, за участю третьої особи: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, за участю третьої особи: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №392 від 04 березня 2020 року. Свої вимоги мотивує тим, що 04 березня 2020 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700.00 гривень, за порушення ст.92 Кодексу України про адміністративні правопорушення, через проведення ремонтних робіт із пофарбування фасаду на пам`ятці культурної спадщини ( АДРЕСА_1 ) без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було винесено у його відсутності, він не був повідомлений про час, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, на засідання комісії ОСОБА_1 не було запрошено, тому він не мав змоги якимось чином заперечити чи спростовувати доводи відповідача при прийнятті вказаної постанови. Також постанова не містить жодних посилань на належні та допустимі докази проведення ОСОБА_1 ремонтних робіт із фарбування фасаду на пам`ятці культурної спадщини. Зазначає, що роботи із пофарбування балкону були проведені іншими власниками близько п`ятнадцяти років назад. Жодних ремонтних робіт з пофарбування фасаду на пам`ятці культурної спадщини ( АДРЕСА_1 ) ним не проводились. Постанову №392 від 04.03.2020 року позивач отримав 16.03.2020 року, оскільки поштове відправлення відповідачем було надіслане звичайним листом 13 березня 2020 року.Позивач просить постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник позивача подав до суду клопотання про слухання справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи до суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що постановою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради №392 у справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700, 00 гривень -100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки він провів ремонтні роботи з пофарбування фасаду на пам`ятці культурної спадщини ( АДРЕСА_2 ) без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, чим порушив вимоги ст. 92 КУпАП./а.с. 5/.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.92 цього Кодексу, покладено на адміністративні комісії.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з`явився та не довів правомірність винесеної ним постанови відносно позивача за ст. 92 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення затриманого та свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, тощо.

Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно п. 3.ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст.92 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, оскільки відповідачем не доведено факту порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини позивачем.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ст.92 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві стало відомо про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення 16.03.2020 року, коли ним було отримано поштове відправлення з зазначеною постановою .

Таким чином, суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.

Згідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати належить віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.\

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.92, 245, 251, 252 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, за участю третьої особи:Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, за участю третьої особи: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради №392 у справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 92 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700, 00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 03.06.2020 року.

Суддя О.Р.Юрків.