Рішення № 89689930, 02.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження№ 2-а/522/95/20

Справа № 522/20473/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

Під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровської Ольги Володимирівни, департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просив суд визнати протиправними та скасувати постанови по справах про притягнення до адміністративної відповідальності № 236 від 21.11.2019 року, №237 від 21.11.2019 року; № 238 від 21.11.2019 року; № 239 від 21.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за поручення ч.7 ст.96 КУпАП.

Позов мотивовано тим, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровською Ольгою Володимирівною 21.11.2019 року винесено постанови про накладення адміністративного стягнення №236, 237, 238, 239 по справах про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими встановлено, що ОСОБА_1 вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч.7 ст. 96 КУпАП, за які накладено адміністративне стягнення у розмірі 51000 грн. за кожною постановою. Позивач вважає постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне. ОСОБА_1 є власником 1/3 частки в праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення №2/1, 2/2, 2/3, 2 / 4 у будинку АДРЕСА_1 . Направленнями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області для проведення планового (позапланового) заходу №ЯФПП-0511/6, ЯФПП-0511/7, ЯФПП-0511/8, ЯФПП-0511/9 від 05.11.2019 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Распоровську О.В. та головного інспектора Каменського С.І. було уповноважено на проведення позапланової перевірки на об`єктах належних позивачу. При проведенні перевірки та складанні постанов були допущені, на думку позивача, такі помилки як відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки у направленнях, актах, протоколах, приписах та постановах відзначені різні підстави проведення перевірки, що свідчить про невідповідність дійсності вказаної інформації. Оскільки в направленні вказано не вірно підставу проведення перевірку, то такі направлення є протиправними, а дії посадових осіб відповідно неправомірними, а всі похідні рішення підлягають скасуванню. Інформації про проведення позапланової перевірки не було розміщено на сайті ДАБІ.

Представник позивача Шкрібляк М. І. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.

Представник департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області в судове засідання не з`явились, надали суду відзив на позовну заяву.

Головний інспктор Распоровська О.В. в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частки у праві спільної часткової власності нежитлових приміщень №№2/1, 2/2, 2/3, 2 / 4 в будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка №184240173 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Іншими власниками 1/3 частки права спільної часткової власності є ОСОБА_2 та ОСОБА_3

05.11.2019 року Директор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області видав направлення №ЯФПП-0511/6 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Разпаровській Ользі Володимирівні та головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Каменському Сергію Івановичу для проведення позапланової перевірки реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 2/1 щодо дотримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності 05.11.2019 року

Директор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області видав направлення №ЯФПП-0511/7 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Разпаровській Ользі Володимирівні та головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Каменському Сергію Івановичу для проведення позапланової перевірки реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 2/2 щодо дотримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

05.11.2019 року Директор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області видав направлення №ЯФПП-0511/8 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Разпаровській Ользі Володимирівні та головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Каменському Сергію Івановичу для проведення позапланової перевірки реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 2/3 щодо дотримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

05.11.2019 року Директор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області видав направлення №ЯФПП-0511/9 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Разпаровській Ользі Володимирівні та головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Каменському Сергію Івановичу для проведення позапланової перевірки реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 2 /4 щодо дотримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3.вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З акту №ТФПП -0511/6-3 від 08.11.2019 року Департаменту ДАБІ в Одеській області вбачається, що посадовими особами Департаменту проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення №2/1 з улаштування вхідної групи скляного-панорамного типу за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3, інформація щодо реєстрації документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва відсутня, а ОСОБА_1 самовільно виконав будівельні роботи без дозволу на їх виконання, а саме демонтовано несучі конструкції, віконні прорізи розширено та влаштовано скляну вхідну групу (вітринного типу) на фасаді приміщення.

З акту №ТФПП -0511/7-3 від 08.11.2019 року Департаменту ДАБІ в Одеській області вбачається, що посадовими особами Департаменту проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення №2/2 з улаштування вхідної групи скляного-панорамного типу за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3, інформація щодо реєстрації документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва відсутня, а ОСОБА_1 самовільно виконав будівельні роботи без дозволу на їх виконання, а саме демонтовано несучі конструкції, віконні прорізи розширено та влаштовано скляну вхідну групу (вітринного типу) на фасаді приміщення.

З акту №ТФПП -0511/8-3 від 08.11.2019 року Департаменту ДАБІ в Одеській області вбачається, що посадовими особами Департаменту проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення №2/3 з улаштування вхідної групи скляного-панорамного типу за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3, інформація щодо реєстрації документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва відсутня, а ОСОБА_1 самовільно виконав будівельні роботи без дозволу на їх виконання, а саме демонтовано несучі конструкції, віконні прорізи розширено та влаштовано скляну вхідну групу (вітринного типу) на фасаді приміщення.

З акту №ТФПП -0511/9-3 від 08.11.2019 року Департаменту ДАБІ в Одеській області вбачається, що посадовими особами Департаменту проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення №2/4 з улаштування вхідної групи скляного-панорамного типу за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3, інформація щодо реєстрації документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва відсутня, а ОСОБА_1 самовільно виконав будівельні роботи без дозволу на їх виконання, а саме демонтовано несучі конструкції, віконні прорізи розширено та влаштовано скляну вхідну групу (вітринного типу) на фасаді приміщення.

За наслідком виявлених порушень (у відношенні приміщення №2/1 за адресою: АДРЕСА_1 ) головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровською Ольгою Володимирівною складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2019 року.

За наслідком виявлених порушень (у відношенні приміщення №2/2 за адресою: АДРЕСА_1 ) головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровською Ольгою Володимирівною складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2019 року.

За наслідком виявлених порушень (у відношенні приміщення №2/3 за адресою: АДРЕСА_1 ) головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровською Ольгою Володимирівною складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2019 року.

За наслідком виявлених порушень (у відношенні приміщення №2/4 за адресою: АДРЕСА_1 ) головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровською Ольгою Володимирівною складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2019 року.

Протоколи підписані ОСОБА_5 ( представник ОСОБА_1 за довіреністю) з поясненнями: «Проти протоколу заперечую в повному обсязі, пояснення буду подавати під час розгляду справи».

Також в протоколах зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто повідомлено про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області складено чотири приписи від 08.11.2019 року, якими вимагали від ОСОБА_1 усунути вищевказані порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 08.01.2020 року.

Щодо кожного протоколу представник ОСОБА_1 адвокат Шепітко Г.І. подав заперечення, зареєстровані Департаментом 21.11.2019 року.

Постановою №236 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 21.11.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП, а саме за самовільне виконання власником приміщення 2 /4 за адресою АДРЕСА_1 будівельних робіт без дозволу на їх виконання, чим порушено п.3 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 року, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн..

Постановою №237 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 21.11.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП, а саме за самовільне виконання власником приміщення 2 /3 за адресою АДРЕСА_1 будівельних робіт без дозволу на їх виконання, чим порушено п.3 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 року, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн.

Постановою №238 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 21.11.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП, а саме за самовільне виконання власником приміщення 2 /2 за адресою АДРЕСА_1 будівельних робіт без дозволу на їх виконання, чим порушено п.3 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 року, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн..

Постановою №239 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 21.11.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП, а саме за самовільне виконання власником приміщення 2 /1 за адресою АДРЕСА_1 будівельних робіт без дозволу на їх виконання, чим порушено п.3 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.3 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 року, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Згідно з п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки є безпідставними та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно абз. 5 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (надалі - Порядок) є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, а згідно, абз. 8 пункту 7 Порядку - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №2015-05/1-10130 від 15.11.2019 року вбачається, що перевірку по факту проведення самочинних будівельних робіт на об`єкті культурної спадщини місцевого значення за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення №2/1, 2/2, 2/3, 2/4 організовано на підставі листа Одеської місцевої прокуратури №3 від 05.11.2019 року №16.03-52-11675.

Тож, підставою звернення Одеської місцевої прокуратури №3 до відповідача стало виявлення самочинного будівництва, в той час, як підставою проведення перевірки ДАБІ в Одеській області слугувало звернення юридичної особи, а саме Одеської місцевої прокуратури №3.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність вчинених дій та складених постанов, втім, відповідач спростував доводи позивача про його відсутність під час проведення позапланової перевірки та про відсутність розміщення на веб-сайті повідомлення про початок проведення позапланового заходу.

Втім, згідно правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові по справі №815/1540/14, вищевикладені порушення не можуть бути безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, оскільки такі недоліки не можуть нівелювати факт встановлених порушень.

Згідно ч.6,7 ст. 96 КУпАП Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Державного реєстру нерухомих пам`ятників України, будинок за адресою: АДРЕСА_1 , прийнятий під охорону держави на підставі наказу Міністерства культури і туризму від 20.06.2008 за № 728/0/16-08, відповідно до якого, даний будинок є пам`яткою архітектури місцевого значення «Особняк Переяславцева кінець XIX ст.» (охоронний № 293-ОД).

Як встановлено судом, вищевказаний об`єкт будівництва, згідно норм ДСТУ-Н Б В. 1.2-16-2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», ч. 5 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України"Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не доведений факт того, що ОСОБА_1 після набуття у власність об`єктів здійснювались будівельні роботи, що не з`ясовувалося питання про те, чи виконувалися будь-які будівельні роботи на об`єктах їх попередніми власниками та користувачами, оскільки виходячи з вищезгаданих положень законодавства, особа, отримуючи право власності на об`єкт має слідкувати за її станом, утримувати та оформлювати всю необхідну документацію, нести відповідальність за порушення норм щодо цього об`єкту.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 , який є орендарем згідно вищевказаного договору оренди, має право власності лише на 1/3 частку у спільній частковій власності на зазначені нежитлові приміщення, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт у приміщеннях в будинку, він мав отримати згоду інших співвласників.

Таким чином, суд критично ставиться до твердження позивача, що починаючи з 26.04.2019 року, після набуття позивачем права власності на квартиру, яку згодом було поділено на чотири самостійні об`єкти, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вибули з фактичного володіння та користування майном, яке опинилося у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 , що вказує на неможливість здійснення позивачем яких-небудь будівельних робіт на таких об`єктах.

Також, посилаючись як на підставу для скасування постанови, позивач стверджує, що в протоколах та постановах відсутні дата та час вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо врахувати, що будівельні роботи в залежності від виду та складності робіт найчастіше передбачають досить тривалий процес, то і правопорушення пов`язане з самовільним виконанням будівельних робіт без дозволу на їх виконання, яке розглядається у даному позові, є триваючим.

Такого ж висновку, у схожих правовідносинах (хоча і з інших підстав) дійшов ВАСУ в постанові від 25.03.2015 у справі № К/800/25103/14, зазначивши, що правопорушення у вигляді експлуатації об`єкта без його введення в експлуатацію є триваючим, пов`язане з безперервним невиконанням встановлених законом правил і регламентованих законодавством обов`язків, факт притягнення до відповідальності не звільняє позивача від виконання обов`язку щодо припинення порушення та введення об`єкта в експлуатацію, не свідчить про правомірність експлуатації позивачем цього об`єкта на момент перевірки, не є підставою для звільнення від відповідальності у разі встановлення факту такого порушення в подальшому.

То ж, не зважаючи на те, що момент початку вказаних робіт дійсно встановити не представилось можливим, але враховуючи, що з моменту отримання приміщень у власність та до моменту перевірки (протягом півроку) будь-які дозволи щодо виконання робіт, позивачем не отримувались та будь-яких повідомлень про невідповідність фасаду будівельним нормам, тощо, з його боку до відповідних органів не надавалось, суд не може погодитись з твердженням щодо дати вчинення правопорушення, оскільку головну роль, в даному випадку відіграє саме момент виявлення правопорушення, а саме - день проведення відповідачем перевірки 08.11.2019 року, в ході якої було виявлено, що ОСОБА_1 , як співвласником, за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщеннях 2/4, 2/3, 2/2, 2/1 самовільно виконані будівельні роботи без дозволу на їх виконання, а саме: демонтовано несучі конструкції, розширено віконні прорізи влаштовано скляну вхідну групу (вітринного типу) на фасаді приміщення, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Крім того, відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 408, що діяла на момент виникненн спірних правовідносин) основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:

підготовка і внесення на розгляд Міністра розвитку громад та територій пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції;

здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності;

виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках;

ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Стаття 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року встановлює, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року передбачено, що Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Як вже зазначалось, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України"Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Пункт 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 встановлює, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Також, згідно до ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-III від 8 червня 2000 року пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

У відповідності до п.21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 року №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, як випливає з матеріалів справи, станом на момент перевірки, відповідно до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з травня 2011 року, інформація щодо реєстрації позивачем документу, що право на виконання будівельних робіт на Об`єктах будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 2, в приміщеннях 2/4, 2/3, 2/2, 2/1 - відсутня.

Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 533 від 23.05.2011 року (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовівідносин) передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно ч. 7 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3) , тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що оскаржувані постанови винесені посадовою особою у межах повноважень, зміст постанов відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку; орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного; правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи. яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на це, суд вважає, що посилання позивача на невідповідність оскаржуваних постанов КУпАП та іншим нормативно-правовим актам, як на підстави скасування цих постанов, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в позові необхідно відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Распоровської Ольги Володимирівни, департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде складено 09.06.2020 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

02.06.20