Рішення № 89688194, 03.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/3261/19

Провадження № 2/947/241/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

представник позивача - адвокат Білозор О.О., діюча на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження, ВСТАНОВИВ:

15.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.60-64), просить суд визнати, що він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виключити відомості про нього - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, як батька дитини з актового запису №89 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 18 січня 2019р. Київським районним у місті Одесі Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 22 листопада 2003 року між ним - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Костянтинівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та складено відповідний актовий запис № 471, після держаної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

Позивач вказує, що від шлюбу вони з відповідачем мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі, та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00022039811 від 05,02.2019р.

Позивач зазначає, що причиною звернення до суду з даним позовом є те, що відповідач надала йому інформацію та неодноразово підтверджувала доводи про те, що він не є біологічним батьком новонародженої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого він був морально травмований та станом на день звернення до суду не має законної змоги на розірвання шлюбу з відповідачем.

Як стверджує позивач, фактичні подружні стосунки між ним та відповідачем припинились, зокрема, дружина завагітніла у період його тривалого відрядження, що свідчить про наявність у неї стосунків з іншим чоловіком, який являється батьком новонародженої дитини.

На підтвердження вищевказаних доводів позивач надав довідку №1343 від 07.09.2018р. компанії ТОВ «Марлоу Навігейшн» (Кіпр), в якій зазначено, що з 17 січня 2018 року по 06 червня 2018 року ОСОБА_1 перебував у рейсі на т/х «MIRIAM BORCHARD», тобто, на думку позивача, він фізично не мав змоги бути біологічним батьком новонародженої дитини.

Крім цього, позивач вважає, що відповідач тривалий час жила подвійним життям, оскільки час від часу відбувала у тривалі відрядження, семінари та нібито на церковні служби до монастирів, при цьому, залишаючи спільну з ним малолітню дитину на родичів або на батька, у зв`язку з чим у позивача склалось стійке переконання, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно не є його спорідненим сином.

Позивач також зазначає, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/6636/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, однак ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2018 року на підставі його заяви та керуючись частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України позовну заяву про розірвання шлюбу було залишено без розгляду.

Позивач стверджує, що наразі він бажає розірвати шлюб, однак немає законної можливості, оскільки, згідно з ч. 2 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, тобто в силу життєвих обставин (подружньої зради) та норм чинного законодавства, котрі в першу чергу захищають права новонародженої дитини, він позбавлений законного права на розірвання шлюбу, що в свою чергу порушує його конституційні права.

Також позивач вказує, що з Обмінної карти № 159 КУ «Пологового будинку № 7» від 06.01.2019р. та Медичного свідоцтва про народження №57 КУ «Пологового будинку №7 від 14.01.2019р. вбачається, що малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився доношеним хлопчиком на 38 тижні вагітності, а з урахуванням довідки № 1343 від 07.09.2018р. виданої ТОВ «Марлоу Навігейшн» та підрахувавши на підставі вказаних письмових доказів точний тиждень зачаття дитини - з 23 квітня 2018 року по 29 квітня 2018 року, позивач вважає, що він - ОСОБА_1 фізично не мав змоги бути біологічним батьком новонародженої дитини, оскільки на момент повернення з рейсу жінка вже перебувала на 7-му тижні вагітності.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про виключення запису про батьківство.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 01.03.2019 рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2019 року за заявою представника позивача у зазначеній справі було призначено судову генотипоскопічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

28.08.2019 року від позивача до канцелярії суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 60-64).

18.10.2019 року до Київського районного суду м. Одеси від Комунальній установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли матеріали цивільної справи №520/3261/19 без виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2019 року, у зв`язку з неприбуттям обох сторін до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2019 року провадження у справі №520/3261/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження було поновлено.

У підготовчому засіданні 28.11.2019 року судом було прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року за заявою представника позивача у зазначеній справі було призначено судову генотипоскопічну експертизу, а провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до Київського районного суду м. Одеси.

12.03.2020 року до Київського районного суду м. Одеси від Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли матеріали цивільної справи №520/3261/19 без виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року, у зв`язку з неприбуттям обох сторін до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.03.2020 року провадження у справі №520/3261/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження було поновлено.

У підготовчому засіданні 16.04.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 03.06.2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, а також повідомлена за допомогою телефонограм, у підготовчі та судові засідання не з`явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 21.11.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, після одруження ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 6).

Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , номер актового запису 89 від 18 січня 2019року, у графі відомості про батька записано: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі відомості про матір записано: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 12-13).

Згідно довідки ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна» від 07.09.2018 року за №1343 ОСОБА_1 працює на суднах компанії «Марлоу Навігейшн» (Кіпр). З 17.01.18 року по 06.06.18 року ОСОБА_1 знаходився у рейсі на т/х «MIRIAM BORCHARD» (а.с. 15).

Тобто, до міста Одеса ОСОБА_1 повернувся 06.06.2018 року, що підтверджується довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації (а.с. 103).

З копії Обмінної карти № 159 КУ «Пологового будинку №7» від 06.01.2019р. та Медичного свідоцтва про народження №57 КУ «Пологового будинку №7 від 14.01.2019р. вбачається, що малолітня дитина - ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , термін вагітності 38 тижнів при одноплідних пологах (а.с. 26-27).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2019 року у зазначеній справі було призначено судову генотипоскопічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

18.10.2019 року до Київського районного суду м. Одеси від Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли матеріали цивільної справи №520/3261/19 без виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2019року, у зв`язку з неприбуттям 10.09.2019 року обох сторін та неприбуття 15.10.2019 року ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків та неможливістю виконання експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року за заявою представника позивача у зазначеній справі було призначено судову генотипоскопічну експертизу, а провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до Київського районного суду м. Одеси.

12.03.2020 року до Київського районного суду м. Одеси від Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли матеріали цивільної справи №520/3261/19 без виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року, у зв`язку з неприбуттям 04.02.2020 року та 03.03.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 до Одеського обласного бюро СМЕ для одночасного відбору біологічних зразків та неможливістю виконання експертизи.

При цьому, про дату прибуття до ООБСМЕ для відбору біологічних зразків на 04.02.2020 року та 03.03.2020 року сторони були повідомлені належним чином за допомогою телефонограм (а.с. 115-118, 121-124).

Однак, представник позивача повідомив суд про те, що ОСОБА_1 довгостроково відбув за кордон та повернеться в Україну приблизно у квітні 2020 року.

Разом з тим, суд зазначає, що судову генотипоскопічну експертизу було призначено саме за клопотанням представника позивача, який був присутнім у підготовчому засіданні 28.11.2019 року, однак не повідомив суд про те, що позивач буде перебувати за кордоном.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2020 року, яке станом на момент ухвалення даного рішення ще не набрало законної сили, було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 471 від 22 листопада 2003 року.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під час розгляду зазначеної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII).

Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначає Сімейний кодекс України (далі - СК України).

Порядок визначення походження дитини регулює глава 12 СК України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).

Відомості про батька дитини в актовому записі №89 про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , внесені на підставі статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком (згідно із частиною п`ятою статті 136 СК України). Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є стаття 133 Сімейного кодексу України (далі - СК України), у якій визначено, що, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Положеннями статей 1, 2, 18, статті 22 Закону України від 01 липня 2010 року №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану, в тому числі про народження дитини, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Відповідно до пунктів 2.13, 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, різновидом яких є актовий запис про народження дитини, є серед іншого і рішення суду про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження. Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану.

В судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК України) (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - Постанова ПВСУ № 3).

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК України), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини (абзаци другий та третій пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено (ч.6 ст.136 СК України)..

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович против Сербии», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до положення частини четвертої статті 12 ЦПК України яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

З метою визначення кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2019 року та від 28.11.2019 року за клопотанням представника позивача призначено судову генотипоскопічну експертизу щодо встановлення батьківства позивача відносно дитини, яка перший раз не була проведена через те, що 10.09.2019 року до експертної установи не прибули обидві сторони - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до експертної установи не з`явилась ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 , а другий раз у зв`язку з нез`явленням до експертної установи обох сторін.

При цьому, у суду відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_2 була повідомлена про дати прибуття до ООБСМЕ для відбору біологічних зразків на 10.09.2019 року та на 15.10.2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що вперше при призначенні експертизи на дату 10.09.2019 року до експертної установи не з`явились обидві сторони, на дату 15.10.2019 року не з`явився відповідач, а вдруге при призначенні експертизи до експертної установи не з`явились обидві сторони, при тому, що вдруге судову генотипоскопічну експертизу також було призначено за клопотанням представника позивача, який був присутнім у підготовчому засіданні при призначенні експертизи, однак не повідомив суд про те, що позивач буде перебувати за кордоном.

Також, суд зазначає, що про дату прибуття до ООБСМЕ для відбору біологічних зразків на 04.02.2020 року та 03.03.2020 року сторони були повідомлені належним чином за допомогою телефонограм (а.с. 115-118, 121-124).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживались заходи щодо надання допомоги відповідачу для участі в проведенні експертизи.

Таким чином, суд не визнає факту ухилення відповідача від участі в експертизі відповідно до ст. 109 ЦПК України.

Позивачем не доведено відсутність кровного споріднення між ним та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Будь-яка інша особа не подала заяви про визнання себе батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Будь-яких доказів по даній справі щодо заперечення батьківства позивача відносно дитини суду не надано.

Крім того, за розрахунками суду, оскільки ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 на 38 тижні вагітності, а ОСОБА_1 повернувся до міста Одеса 06 червня 2018 року, ОСОБА_1 теоретично може бути біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні та допустимі докази відповідно до вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України.

При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77, 78, ч. 3 ст. 82 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів, що він не є біологічним батьком дитини, а оскільки доказування, як і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 09.06.2020 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження рішення суду та набрання рішенням суду законної сили продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Петренко В. С.