Ухвала суду № 89687036, 02.06.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8962/19

Провадження № 2-з/361/69/20

02.06.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

представника третьої особи Іванюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, Державного підприємства ”СЕТАМ”, треті особи ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство ”ІНГ БАНК Україна” про визнання електронних торгів недійсними та відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, Державного підприємства ”СЕТАМ”, треті особи ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство ”ІНГ БАНК Україна” про визнання електронних торгів недійсними та відшкодування збитків.

08 січня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27 січня 2020 року.

09 квітня 2020 року позивач подав до суду заяву про забезпечення доказів, а саме просив суд витребувати у Державного Підприємства ”Національні інформаційні системи” відомостей, які приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович вніс, до бази даних заяв та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при знятті арешту (реєстраційний номер запису про обтяження 28289988) з земельної ділянки площею 0,1009 га, кадастровий номер:3221287201:05:002:0175, що знаходиться за адресою: Київська області, Броварський район, с. Рожни, в рамках здійснення виконавчого провадження № 56903787, із зазначенням даних про тип заяви та власника земельної ділянки, які вказав приватний виконавець, з наданням копій відповідних документів/належним чином засвідчених роздруківок, що підтверджують надані відомості.

Заява обґрунтована тим, що згідно позовних вимог в тому числі позивач просить визнати недійсними електронні торги з реалізації земельної ділянки площею 0,1009 га, кадастровий номер: № 3221287201:05:002:0175, що знаходиться за адресою: Київська області, Броварський р- н, с. Рожни, як правочин, який був укладений під впливом обману.

Позивач зазначає, що виконавець, діючи умисно, вніс неправдиві відомості до заявки на реалізацію арештованого майна та згодом в Акт про проведені електронних торгів, як наслідок позивач не зміг зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку та зазнав суттєвих матеріальних збитків.

Позивач також вказує, що на момент продажу земельної ділянки, в державному реєстрі не було жодних відомостей про її власника, однак ділянка була обтяжена арештом, накладеним приватним виконавцем Івановим Андрієм Валерійовичем, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою.Арешт з земельної ділянки після її реалізації на електронних торгах був знятий приватним виконавцем Івановим Андрієм Валерійовичем.

Станом на момент подання цієї заяви, арешту приватного виконавця на земельній ділянці немає, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України ”Про державну реєстрацію речових прав на верухоме майно та їх обтяжень”, державним реєстратором є державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484), у базі даних заяв формуються та реєструються заяви у сфері державної реєстрації прав, у тому числі заяви власників нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, а також реєструються судові рішення щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій з обов`язковим присвоєнням програмними засобами ведення Державного реєстру прав кожній окремій заяві (судовому рішенню) реєстраційного номера та фіксуванням дати і часу реєстрації.

Відтак, для зняття арешту з земельної ділянки, виконавець мав сформувати відповідну заяву із зазначенням відомості відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тобто, для зняття арешту з земельної ділянки, виконавець мав внести до заяви відомості про її власника, обов`язково використовуючи при цьому відомості державного земельного кадастру.

Таким чином, враховуючи той факт, що арешт з земельної ділянки все-таки був знятий, постає питання які саме дані виконавець вніс до заяви, а також виникли обгрунтована підозра відносно того, що виконавець, діючи умисно, вніс до заяви неправдиві відомості.

Відтак, існує об`єктивна потреба в отриманні інформації з бази даних заяв щодо заяви, сформованої виконавцем при знятті арешту з земельної ділянки, реєстраційний номер запису про обтяження 28289988.

Розпорядником такої інформації є Державне Підприємство ”Національні інформаційні системи” (Код ЄДРПОУ: 39787008), місцезнаходження якого: 04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4.

Оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження, в рамках якого відбулась реалізація земельної ділянки, отримати зазначену інформацію самостійно він не може.

Крім того, представник позивача - ОСОБА_3 , направила до Державного Підприємства ”Національні інформаційні системи” адвокатський запит про надання зазначених вище відомостей, на що отримала відповідь з відмовою унаданні інформації, в якій вказало що адвокати можуть отримувати інформацію в загальному порядку на підставі договору з ДП ”НАІС”, який в адвоката Радченкової А. В. відсутній, але відомості які запитувала адвокат, можливо отримати виключно на підставі рішення суду.

Так, ДП ”НАІС” зазначило, що:”надання відомостей, не передбачених для отримання в загальному порядку (зокрема, адвокатами), та які зберігаються в інформаційній системі Єдиних та Державних реєстрів, створення та функціонування яких належить до компетанції Міністерства Юстиції України, муже бути здійснене адміністратором виключно у порядку та спосіб, встановлені законодавством України - на підставі рішення суду, прийнятої у встановленій відповідним процесуальним законодавством формі”.

Тому позивач просив суд, витребувати у Державного Підприємства ”Національні інформаційні системи” відомостей, які приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович вніс, до бази даних заяв та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при знятті арешту (реєстраційний номер запису про обтяження 28289988) з земельної ділянки площею 0,1009 га, кадастровий номер № 3221287201:05:002:0175, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, в рамках здійснення виконавчого провадження № 56903787, із зазначенням даних про тип заяви та власника земельної ділянки, які вказав приватний виконавець, з наданням копій відповідних документів/належним чином засвідчених роздруківок, що підтверджують надані відомості.

15 квітня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області призначено судове засідання по розгляду заяви про забезпечення доказів на 21 квітня 2020 року.

Учасники справи неодноразово повідомлялись про день, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явились.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви, оскільки витребувані відомості були вже надані суду при подачі відзиву на позов.

Суд вислухавши думку представника третьої особи Іванюка В.І., вивчивши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову виходячи із наступного.

Відповідно ч.1, 2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно ч. 1, 3, 5 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Підстави і порядок забезпечення доказів, вимоги до заяви про забезпечення доказів, а також порядок розгляду судом заяви про забезпечення доказів зазначені у ст.ст. 116-119 ЦПК України.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.ст. 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Отже, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст.ст. 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).

Зі змісту поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про забезпечення доказів вбачається, що він просив витребувати відповідні докази оскільки не може самостійно їх отримати та надати до суду, при цьому посилався на лист-відповідь від 13 березня 2020 року надану Державним підприємством ”Національні інформаційні системи”.

Такі вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже наведені обставини свідчать про, те що заявник не може отримати документи, а не про те, що такі докази у майбутньому не вдасться отримати взагалі. Заявником не наведено підстав для забезпечення цих доказів відповідно до наведених вище положень ЦПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів на підставі ст. 116 ЦПК України.

Керуючись ст. 116-118 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, Державного підприємства ”СЕТАМ”, треті особи ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство ”ІНГ БАНК Україна” про визнання електронних торгів недійсними та відшкодування збитків, -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.