Окрема ухвала № 89685470, 09.06.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3526/20

Провадження № 2/204/1210/20

УХВАЛА

іменем України

09 червня 2020 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись з позовною заявою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Чечелівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Чечелівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна.

Вирішуючи питання про відкриття провадження суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно положень пункту 6 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч.1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24 жовтня 2011 року роз`яснено, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов`язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов`язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження") - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК. Що ж до скарг, які подаються до суду на підставі статті 82 названого Закону та статті 121-2 ГПК то, за змістом останньої з названих норм, їх розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03 червня 2016 року судам роз`яснено, що у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов`язаний з їх підприємницькою діяльністю.

Отже, спір, який виник між двома юридичними особами повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Також судом враховується, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не був стороною виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на спірне майно, а тому не має права звернутися в порядку ст. 447 ЦПК України до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, оскільки сторони є юридичними особами, даний спір відповідно до ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів і, згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження, оскільки такі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Чечелівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)про зняття арешту з нерухомого майна.

Роз`яснити позивачу, що заявлені ним позовні вимоги можуть бути вирішені в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: