Ухвала суду № 89684846, 09.06.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 154/3280/17

Провадження № 1-кп/159/212/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі колегії суддів

під головуванням судді Панасюка С.Л.

суддів Лесика В.О.

Бойчука П.Ю.

з участю секретаря судового засідання Клевецької О.М.

прокурора Поліщука С.В.

захисників Желізко В.Р.

Забальського Ю.П.

представника потерпілого Колєсова М.Г.

розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010000618 від 11 лютого 2016 року за ч.2 ст.190, ч.5 ст.186 КК України щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

в с т а н о в и в :

Захисник Желізко В.Р. звернувся з клопотанням про зміну щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 27.04.2016 року, близько 18 години, він, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін грошових коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, зайшли, з дозволу власниці, в приміщення квартири АДРЕСА_3 , де реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілій ОСОБА_3 , щодо необхідності обміну наявних у неї грошових коштів на купюри нового зразка та зловживаючи довірою потерпілої, отримали від останньої грошові кошти в сумі 30 000 грн. та 900 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 27.04.2016 становили 22770 грн., якими незаконно заволоділи, залишивши взамін сувенірні банкноти, які не являються платіжним засобом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 52277 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 17.05.2017 року, близько 15 години, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, зайшли з дозволу власниці, в приміщення квартири АДРЕСА_4 , де реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілій ОСОБА_5 , щодо необхідності обміну наявних у неї грошових коштів на купюри нового зразка та зловживаючи довірою потерпілої, отримали від останньої грошові кошти в сумі 16000 грн. та 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 17.05.2017 становили 2643 гривні, якими незаконно заволоділи, залишивши сувенірні банкноти, що не є платіжним засобом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 18643 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 17.05.2017 року, близько 16 години, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, з дозволу власниці зайшли в приміщення квартири АДРЕСА_5 , де реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілій ОСОБА_6 , щодо необхідності обміну наявних у неї грошових коштів на купюри нового зразка, та зловживаючи довірою потерпілої, отримали від неї грошові кошти в сумі 8000 грн. та 60 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 17.05.2017 становили 1585 грн., якими незаконно заволоділи, залишивши сувенірні банкноти, що не є платіжним засобом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9585 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 17.05.2017 року близько 20 години ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, з дозволу власників зайшли в квартиру АДРЕСА_6 . Перебуваючи у вказаному помешканні та реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , щодо необхідності обміну наявних у них грошових коштів на купюри нового зразка, отримали від потерпілих грошові кошти 30313 доларів США, 4600 Євро та 100000 грн. залишивши взамін сувенірні банкноти, що не є платіжним засобом. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дізнавшись від потерпілих про наявність в помешканні ще додаткових грошових коштів у сумі 9500 доларів США та 7000 Євро, належних їх сину - ОСОБА_9 , які знаходилися на зберіганні у цій квартирі, шляхом обману та зловживання довірою потерпілих, намагались переконати останніх про необхідність передачі вказаних сум коштів. Не отримавши на це згоди, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , реалізуючи спільний умисел щодо заволодіння коштами потерпілих, в присутності останніх, відкрито викрали 9500 доларів США та 7000 Свро, які в цей момент знаходились на столі. Після чого, усвідомлюючи, що їхні злочинні дії розкриті потерпілими, однак не бажаючи бути затриманими, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 намагались покинути квартиру в ході чого ОСОБА_1 аби подолати опір потерпілого ОСОБА_11 застосував щодо нього фізичне насильство, яке виразилося у нанесенні одного удару по тулубу потерпілого ОСОБА_11 , від якого останній вдарився спиною і головою об меблеву стінку, в свою чергу ОСОБА_2 не бажаючи бути затриманою нанесла удар ногою по руці ОСОБА_11 від якого потерпілий впав, після чого безперешкодно покинули квартиру потерпілих та побігли в невідомому напрямку. Згідно висновку судово-медичної експертизи №93 від 26.05.2017 нанесені ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді синців на 1 пальці правої руки, 1,2,3 пальців правої стопи, трьох саден в ділянці проекції лівого колінного суглобу, відносяться до легких тілесних ушкоджень

Постановою Верховного суду від 15.01.2020 року задоволено касаційну скаргу захисника Желізка В.Р. в інтересах засудженого ОСОБА_1 , скасовано вирок Луцького міськрайонного суду від 01.10.2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 27.03.2019 року, призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

При цьому, Верховним судом був обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття від варту на строк 60 днів, тобто до 14.03.2020 року включно.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2020 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 13 березня 2020 року до 11 травня 2020 року включно.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2020 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 07.05.2020 року до 05.07.2020 року включно.

У задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Підставою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризику переховування від суду та ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Зазначені ризики не зникли і не стали меншими.

Повідомлення про підозру здійснене щодо ОСОБА_1 30.05.2017 року (т.2 а.с.143). Зазначене повідомлення було направлене ОСОБА_1 у місце його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.144 ). Однак, з`ясувалося, що ОСОБА_1 у місці реєстрації вже понад 20 років не проживає (довідка, т.2 а.с.150). Постановою від 02.06.2017 року слідчий доручав слідчому у місці реєстрації ОСОБА_1. здійснити слідчі дії, в тому числі пов`язані з викликом останнього до слідчого, однак, місце знаходження ОСОБА_1 встановити не вдалось (т.2 а.с.146). У зв`язку з цим, постановою слідчого від 03.07.2017 року був оголошений розшук ОСОБА_1 (т.2 а.с.154). Слідчий суддя ухвалою від 03.07.2017 року дав дозвіл на затримання ОСОБА_1 (т.2 а.с.153). ОСОБА_1 був затриманий 29.08.2017 року (т.2 а.с.168).

Таким чином, ОСОБА_1 вдалося розшукати і проводити процесуальні дії з його участю лише з допомогою застосування щодо нього розшуку і затримання. У місці реєстрації ОСОБА_1 не вдалося віднайти інформацію, яка дозволила б без розшукових заходів встановити, де він перебуває.

Такі обставини дають підстави для висновку про існування ризику того, що у випадку, коли ОСОБА_1 не буде під вартою, його місце перебування знову стане невідомим і його знову доведеться розшукувати. Та обставина, що ОСОБА_1 має фактичне місце проживання, має сім`ю, цього ризику не усуває, оскільки він вже мав місце реєстрації, однак, ця обставина не дала змоги встановити, де він перебуває і довелося оголошувати розшук.

Таким чином, ризик переховування ОСОБА_1 від суду продовжує існувати і достатньо доведений.

Потерпілі у кримінальному провадженні є особами похилого віку. З огляду на обставини кримінального правопорушення, існує нагальна потреба убезпечити їх від будь-яких неправомірних впливів у ході судового розгляду. У випадку, якщо ОСОБА_1 обрати будь-який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, ризик таких впливів стане значним.

Значною мірою це стосується і свідків кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих, які є особами похилого віку, та свідків у цьому кримінальному провадженні. Зазначений ризик продовжує існувати і він є достатньо доведеним.

Щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , то суду не надані докази того, що цей стан наскільки важкий, що тримання його під вартою стає невиправданим і непропорційним заходом, який завдасть більше збитків, ніж необхідність враховувати ризики незаконної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Якщо суду будуть надані докази, які свідчать про неможливість тримати обвинуваченого під вартою, він буде негайно звільнений. Такі докази суду не надані. З наданих суду документів щодо стану здоров`я ОСОБА_1 видно, що йому надається медична допомога відповідно до його захворювань. Щодо неможливості проведення деяких обстежень в умовах слідчого ізолятора, то такі обстеження можуть бути проведені в умовах стаціонару без зміни запобіжного заходу. Якщо такі обстеження є невідкладними, карантин не може стати перешкодою для їх проведення.

Сімейний стан ОСОБА_1 (хвора дружина, діти, майновий стан) поки що не може переважити зазначені вище ризики, вони є надто високими.

Інший, більш м`який запобіжний захід, поки що не може усунути зазначені ризики.

Тому, запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити попередній - тримання під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст. 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисника Желізко Віталія Романовича про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ С.Л.ПАНАСЮК

СУДДІ В.О.ЛЕСИК

П.Ю.БОЙЧУК