Рішення № 89684183, 09.06.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/7595/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулось АТ «Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2017 року в загальному розмірі 15204,19 грн та судові витрати у розмірі 1921 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 17.11.2017 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк», «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті. Відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач кредитні зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на 15.07.2019 р. утворилась заборгованість в сумі 15204,19 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 9750,77 грн; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 3773,07 грн, заборгованість за процентами - 480,15 грн, заборгованість за штрафом: фіксована частина в розмірі 500,00 грн, процентна складова в розмірі 700,20 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 09.06.2020 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17.11.2017 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, копія якої долучена до матеріалів справи. Відповідач отримав кредитну картку, строк дії останньої 30 вересня 2022 року, з встановленим банком кредитним лімітом, здійснював витрати та платежі на погашення заборгованості.

З 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою в межах встановленого банку кредитного ліміту та здійснював платежі на погашення заборгованості.

Проте в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 15.07.2019 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 15204,19 грн, яка складається з:

- 9750,77 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 3773,07 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 7823,87 грн - заборгованість за пенею, нарахованої на прострочене зобов`язання;

- 480,15 грн - заборгованість за процентами; а також штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг:(фіксована частина) в розмірі 500,00 грн, штраф (процентна складова) в розмірі 700,20 грн.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано отримання ним кредитних коштів за період з 28.11.2017 року по 07.11.2018 року. Так, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем та банківської виписки з особового рахунку відповідача вбачається, що станом на 07.11.2018 року відповідачем здійснено витрат в межах кредитного ліміту в сукупному розмірі 11905,31 грн, на погашення яких позивачем були віднесені платежі, здійснені позичальником в сукупному розмірі 3920 грн (погашена заборгованість за тілом кредиту; погашена заборгованість за простроченим тілом кредиту), після чого тіло кредиту дорівнювало 7979,96 грн (11905,31 - 3920 - 5,35 (власні кошти на час виникнення кредитних зобов`язань) = 7979,96). Вказані обставини підтверджуються банківською випискою з особистого рахунка відповідача та відповідним розрахунком заборгованості, наданим позивачем. А отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 8 ст. 49, ч. 2 ст. 53 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. Банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, вбачається, що до 23.10.2018 року проценти за кредитним договором ним не нараховувалися, а станом на 30.11.2018 року позивачем були нараховані проценти в загальному розмірі 349,57 грн. Разом з тим, з 01 грудня 2018 року позивачем була використана формула нарахування процентів, яка не відповідає умовам договору, вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зі змісту яких випливає, що проценти нараховуються лише на суму позики, а також вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до яких проценти на неустойку не нараховуються.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №325/1163/16-ц.

Посилання позивача про те, що нарахування процентів за рахунок капіталізації раніше нарахованих процентів та неустойки, передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з таких підстав.

Суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви позичальника, і позичальник розумів, що саме ці Умови він мав на увазі, підписуючи заяву.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, відповідно до якої за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Оскільки судом встановлено, що з 01 грудня 2018 року позивачем була запроваджена формула розрахунку заборгованості за процентами, яка суперечить вимогам закону та умовам договору, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок в частині нарахування заборгованості за процентами за період з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року є необґрунтованим.

Так, з розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, та з виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що, зокрема, з 01.12.2018 року позивач здійснював банківську операцію «списання процентів за користування кредитом» за рахунок яких стала збільшуватися база, на яку нараховуються проценти за користування кредитними коштами, а отже, банком була використана формула нарахування процентів N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), M - процентна ставка, 360/365 - кількість днів у році, 2 або 1 - коефіцієнт процентної ставки (1 - застосовується у разі належного виконання зобов`язань, 2 - підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого позивачем, вбачається, що внаслідок присвоєння позивачем заборгованості статусу простроченої, під час розрахунку процентів позивач використовував подвійний коефіцієнт, тобто вдвічі збільшуючи суму нарахованих процентів. Разом з тим, судом не встановлені умови договору, за якими можливе застосування такого коефіцієнту.

Оскільки судом встановлено, що з 01.12.2018 року позивачем була використана формула розрахунку заборгованості за процентами, яка суперечить вимогам закону та умовам договору, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок в частині нарахування заборгованості за процентами за період з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року є необґрунтованим.

В зв`язку з тим, що судом встановлена необґрунтованість вказаного розрахунку процентів, та жодна із сторін не скористалась своїм правом самостійно подати до суду висновок експерта або заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за користування кредитом, має вираховуватися, виходячи з формули нарахування процентів на заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N - поточне тіло кредиту, M - процентна ставка, 365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів, замість формули, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці).

Використовуючи дані, зазначені у вказаному розрахунку, а саме: щодо розміру тіла кредиту в кожному періоді, межі якого встановлені в залежності від здійснення відповідачем витрат та внесення ним кошів на погашення заборгованості, щодо кількості днів у такому періоді, щодо розміру процентної ставки, що діяла для витрат, здійснених у відповідний період, судом отримано такі результати.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що в ньому відсутні дані про сукупний розмір витрат позичальника (тіло кредиту), проте наявні відомості про розмір щомісячного збільшення заборгованості за тілом кредиту за рахунок раніше нарахованих процентів, на яку позивачем всупереч умовам договору та вимогам закону нараховувались проценти. Також в розрахунку позивача містяться дані про розмір поточних витрат, здійснених позичальником, та розмір коштів, внесених позичальником на погашення заборгованості, що відповідають даним, які містяться у виписці по особовому рахунку позичальника. Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що за рахунок платежів позичальника на погашення заборгованості за кредитним договором, позивачем були спрямовані кошти в першу чергу на погашення тіла кредиту, тобто витрат, здійснених позичальником.

Зокрема, з 01.12.2018 року окрім тіла кредиту як базу для нарахування процентів було використано раніше нараховані проценти в розмірі 349,57 грн і так далі.

Оскільки судом встановлено, що з 01.12.2018 року розмір тіла кредиту в сумі 7979,96 грн не змінювався, судом здійснюється розрахунок лише для цієї частини заборгованості, на яку нараховувалась заборгованість за процентами та до якої застосовано процентну ставку 43,2 % річних.

Застосовуючи формулу N*M/365*Y=Z, де N - тіло кредиту (в грн), M - процентна ставка (М/100), 365 - кількість днів у році, Y - кількість днів за які здійснюється нарахування, Z - сума нарахованих процентів (в грн), отримуємо наступний розрахунок заборгованості за процентами:

Враховуючи те, що кількість днів у періоді з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року складає 227 днів, а процентна ставка, яка застосовувалася позивачем, дорівнювала 43,2 % річних, отримуємо такий розрахунок:

7979,96 * 43,2% (/100) / 365 * 227 (днів) = 2143,96 (грн).

А у підсумку, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом дорівнює 2493,53 грн, що є сумою доданків: заборгованості за процентами за період з 23.10.2018 року по 30.11.2018 року в розмірі 349,57 грн та заборгованості за процентами за період з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року в розмірі 2143,96 грн.

Підсумовуючи всі вищенаведені розрахунки, суд дійшов висновку про те, що позивачем було необґрунтовано нарахована заборгованість за процентами в розмірі 3530,50 грн (13523,84 грн (заборгованість за тілом кредиту, як зазначено позивачем в розрахунку заборгованості, в розмірі 9750,77 грн + заборгованість за простроченим тілом кредиту, як зазначено позивачем в розрахунку заборгованості, в розмірі 3773,07 грн) - 7979,96 грн (фактичне тіло кредиту, розмір якого встановлено судом) + 480,15 грн (заборгованість за процентами за користування кредиту, як зазначено позивачем в розрахунку заборгованості ) - 2493,53 грн (заборгованість за процентами за користування кредитом, розмір якої було встановлено судом) = 3530, 50 грн).

Позовні вимоги щодо наявності заборгованості за штрафом є необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо розміру неустойки. Посилання позивача про те, що вказаний розмір передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг не спростовує висновок суду з підстав, що наведені вище.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2017 року станом на 15.07.2019 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7979 гривень 96 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 2493 гривень 53 копійок, а всього в розмірі 10473 гривень 49 копійок. В задоволені в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1323,29 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 279, 280 - 282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2017 року станом на 15.07.2019 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7979 гривень 96 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 2493 гривень 53 копійок, а всього в розмірі 10473 (десяти тисяч чотирьохсот сімдесяти трьох) гривень 49 копійок.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.11.2017 року станом на 15.07.2019 року, яка включає: заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 3530 гривень 50 копійок, заборгованість за штрафом в розмірі 1200 гривень 20 копійок, а всього в розмірі 4370 (чотирьох тисяч трьохсот сімдесяти) гривень 70 копійок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1323 (однієї тисячі трьохсот двадцяти трьох) гривень 29 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказані строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя