Ухвала суду № 89683898, 01.06.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1274/20

ЄУН 226/1274/20

Провадження № 2/226/505/2020

У Х В А Л А

про залишення без руху

1 червня 2020 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Рибкін О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Димитровського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме в позовній заяві зміст позовних вимог, заявлених в резолютивній (прохальній) частині позову, не відповідає зазначеному предмету позову та змісту позовних вимог, обґрунтованих в мотивувальній частині позову.

Так, в резолютивній (прохальній) частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на день винесення судового рішення в сумі 24902,58 грн., а також компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з врахуванням індексу інфляції на день винесення судового рішення в сумі 35361,66 грн. Тобто в резолютивній (прохальній) частині позову позивач фактично просить стягнути двічі один й той самий вид виплат з різними сумами, оскільки Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженою постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, передбачена виплата компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з застосуванням при розрахунку індексу інфляції в період невиплати доходу.

При цьому позивач в резолютивній (прохальній) частині позову взагалі не просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП та відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України, наводячи в мотивувальній частині позову обґрунтування вказаних виплат, визначаючи їх розміри.

Тому позивачу необхідно в позовній заяві конкретизувати зміст позовних вимог, точно визначивши які саме виплати та в якій сумі вона просить суд стягнути з відповідача, оскільки від цього залежить вирішення питання щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, оскільки нею заявлені вимоги, що випливають із трудових правовідносин.

В дійсності відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Але, згідно пункту 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду оплати праці, тобто є заробітною платою, а згідно пунктів 3.9 та 3.13 вказаної Інструкції суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, та компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок

коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду, не належать до фонду оплати праці, тобто не є заробітною платою. У зв`язку з чим за позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати судовий збір не сплачується, а за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про стягнення моральної шкоди має бути сплачений судовий збір.

Тобто позивачу необхідно визначитися зі змістом позовних вимог: якщо позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь тільки компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, то в резолютивній (прохальній) частині позову має бути вказана одна сума цього стягнення, судовий збір за ці позовні вимоги відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не сплачується. Якщо ж позивач заявляє позовні вимоги також і про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про стягнення моральної шкоди, то в резолютивній (прохальній) частині позову має бути вказане прохання про стягнення з відповідача вказаних виплат з зазначенням конкретних сум, які позивач вважає підлягають стягненню, і за ці позовні вимоги має бути сплачений судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, якщо після усунення недоліків позовної заяви позивачем будуть заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про стягнення моральної шкоди, в цьому випадку позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 10510 грн.).

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок отримувача № UA878999980313191206000005034, отримувач коштів: Мирноградське УК/м.Мирноград/22030101, код за ЄДРПОУ: 37803436, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому позивачу необхідно надати строк для виправлення указаних недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для виправлення указаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині визначення розміру судового збору. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.А. Рибкін