Ухвала суду № 89682694, 05.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

05 червня 2020 р. № 520/5708/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі,-

В С Т А Н О В И В :

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 282 103 грн. 53 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір.

Відповідно до положень ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно з положеннями ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

До суду надійшла інформація (вх. № 01-26/38970/2020) з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання на повторний запит Харківського окружного адміністративного суду, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , яка зазначена у адміністративному позові.

Щодо заявленого клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду, у зв`язку з наявністю поважних причин їх недотримання, то суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У справі "Gradescolo S.R.L. протии Молдови" суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процессу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не заперечується порушення строку звернення до суду, проте, в обґрунтування поважності пропущеного строку посилається на те, що Університет, відповідно до вимог законодавця, постійно здійснює позовну роботу та забезпечує відшкодування державних витрат на утримання курсантів під час навчання у випадках, визначених законом.

Вказав на те, що згідно судової практики раніше, Університет звертався до суду виключно в порядку цивільного судочинства та відповідно до загального строку позовної давності - 3 роки.

Проте, Великою Палатою Верховного суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 визначено щодо предметної юрисдикції даної категорії спорів в порядку адміністративного судочинства та фактично вплинула на розгляд справ, що до теперішнього часу перебували в провадженнях судів за правилами цивільного судочинства.

Зазначив, що при великій кількості звільнених курсантів, Університет не мав можливості подавати позовні заяви до суду відразу після їх звільнення. Крім того, планування претензійно-позовної роботи в Університеті проводилось виходячи зі строків звернення згідно цивільного судочинства.

Також вказав на те, що певний час у 2019 році Університет не одержував з бюджету видатків на потреби по сплаті судового збору, що унеможливлювало позовну роботу в цілому, а тому після надходження коштів, Університет здійснив сплату судового збору та направив на адресу Харківського окружного адміністративного суду позов до ОСОБА_1

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Слід зазначити, що правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, якірегулюютьйогодіяльність, тобтоохоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У пункті 24 рішеннявід 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун протиУкраїни" Європейський суд з прав людинизазначив, що "фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенціїпередбачає "усюорганізаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикціїпевнихкатегорійсудів".

Європейський суд з прав людини ( далі - ЄСПЛ) встановив порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (справа «Пономарьов проти України, п.п.41-42).

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує:

1)складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;

2)поведінку заявника;

3)поведінку державних органів;

4)перевантаження судової системи;

5)значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

У рішенні Конституційного Суду України №1-6/2018 від 27.02.2018 року встановлено:

"У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України від 25.03.1992 року N 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Порядок № 964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону N 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (п. 1).

Відповідно до п. 2 Порядку № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

За визначенням термінів, наведених у п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4 ст. 5 КАС України).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що при вирішенні питання про відкриття провадження необхідно врахувати вищезазначене.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч.5 ст.5 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, поважними, а тому суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду із даним позовом.

Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.

Перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись статтями 122 123, 160, 161, 171, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про поновлення пропущених строків звернення до суду по адміністративній справі № 520/5708/2020 - задовольнити.

Визнати поважними підстави пропущення строку звернення до суду по адміністративній справі № 520/5708/2020.

Поновити Харківському національному університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба пропущений строк звернення до суду по адміністративній справі № 520/5708/2020.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення суми на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі.

Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.

Запропонувати відповідачу подати до суду протягом трьох днів з дня отримання ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Встановлені судом строки обраховуються згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду в частині поновлення строків звернення до суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Горшкова