Рішення № 89680304, 05.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 р. Справа№200/3526/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна 13) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії шляхом зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 4,02436 на 3,59220 та щодо зменшення з 01.10.2017 року величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% на 1%, а також протиправною бездіяльність щодо не зарахування до пільгового стажу час проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року та з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року;

- зобов`язання провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта заробітної плати для призначення пенсії позивача - 4,02436 і провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35%, а також із зарахуванням до пільгового стажу час проходження строкової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року та з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року і провести виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером за віком. 17.01.2020 року він звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, у якій просив роз`яснити, зокрема, про застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати при призначенні та при перерахунку пенсії, про те, яким чином була застосована оптимізація заробітної плати при обчисленні розміру пенсії. 04.02.2020 року він отримав лист, у якому зазначено про те, що пенсія обчислена із заробітної плати з 01.02.1992 року по 30.04.1997 року згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 року по 31.12.2005 рік за даними персоніфікованого обліку, середньомісячний заробіток склав 2109,33 грн., при індивідуальному коефіцієнті - 4,02436. Управлінням було зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати при призначенні пенсії з 4,02436 на 3,59220. Зменшено коефіцієнт страхового стажу 1,35% після проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 року та застосовано коефіцієнт одного року страхового стажу з урахуванням кратності - 1%. Також, до стажу роботи не зараховано час проходження строкової військової служби. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

22.04.2020 року представник відповідача засобами електронного зв`язку надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що позивач з 03.01.2006 року перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Страховий стаж на момент призначення пенсії склав 24 роки 09 місяців 07 днів, в тому числі на підземних роботах - 21 рік 06 місяців 19 днів (з урахуванням навчання). Коефіцієнт стажу склав - 0,43750.

Пенсія обчислена із заробітної плати з 01.02.1992 року по 30.04.1997 року згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 року по 31.12.2005 року за даними персоніфікованого обліку. Середньомісячний заробіток склав 2109,33 грн. При призначенні пенсії період оптимізації заробітної плати склав 29 місяців з 01.08.2000 року по 31.12.2002 року. Пенсія призначена та виплачується згідно з діючим законодавством, на підставі наданих в пенсійній справі документів про стаж та заробіток, тому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с.53-55).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку у Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії, та відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) є суб`єктом владних повноважень - основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що позивач з 03.01.2006 року перебуває на обліку у Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.16-17).

17.01.2020 року позивач відповідно до Закону України «Про звернення громадян» звернувся до відповідача із зверненням, у якому вимагав повідомити про те, яким чином була застосована оптимізація заробітної плати при обчисленні розміру пенсії, який застосовувався коефіцієнт заробітної плати при призначенні пенсії та при її перерахунках. При виявленні невірно призначеного розміру пенсії у зв`язку з неврахуванням окремих періодів роботи, навчання, військової служби, а також у зв`язку з безпідставним зменшенням індивідуального коефіцієнта заробітної плати, просив провести вірний перерахунок пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту встановленого на момент первинного призначення пенсії та виплатити різницю невиплачених сум пенсії за відповідні періоди з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (а.с.13).

Листом від 03.02.2020 року №2461/02/25 управлінням надана відповідь, у якій зазначено наступне.

Страховий стаж на момент призначення пенсії склав 24 роки 09 місяців 07 днів, в тому числі на підземних роботах - 21 рік 06 місяців 19 днів (з урахуванням навчання за спеціальністю 03 роки 03 місяці 18 днів). Коефіцієнт стажу склав - 0,43750.

Пенсія обчислена із заробітної плати з 01.02.1992 року по 30.04.1997 року згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 року по 31.12.2005 року за даними персоніфікованого обліку. Середньомісячний заробіток склав 2109,33 грн. При призначенні пенсії період оптимізації заробітної плати склав 29 місяців з 01.08.2000 року по 31.12.2002 року.

З 01.04.2009 року згідно заяви від 24.03.2009 року проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку. Згідно перерахунку страховий стаж склав 26 років 10 місяців 03 дні (враховано по 28.02.2009), в тому числі стаж на підземних роботах 22 роки 02 місяці 20 днів (з урахуванням навчання по спеціальності). Коефіцієнт стажу склав 0,48833 з урахуванням кратності 1,35 - 0,65925.

Пенсія обчислена із заробітної плати з 01.02.1992 року по 30.04.1997 року згідно довідки про заробітну плату, та з 01.07.2000 року по 28.02.2009 рік за даними персоніфікованого обліку. Середньомісячний заробіток склав 4303,50 грн., при індивідуальному коефіцієнті заробітної плати 3,59251. Розмір пенсії станом на 01.04.2009 року склав 3442,80 грн.

З 01.06.2011 року згідно заяви від 02.06.2011 року проведено перерахунок пенсії по стажу. Згідно перерахунку страховий стаж склав 28 років 11 місяців 03 дні. Коефіцієнт стажу склав 0,50917, з урахуванням кратності 1,35 - 0,68738. Розмір пенсії станом на 01.06.2011 року склав 3442,50 грн.

З 01.06.2013 року згідно заяви від 03.06.2013 року проведено перерахунок пенсії по стажу. Згідно перерахунку страховий стаж склав 29 років 07 місяців 23 дні. Коефіцієнт стажу склав 0,51583, з урахуванням кратності 1,35 - 0,69638. Розмір пенсії станом на 01.03.2013 року склав 3669,09 грн.

З 01.10.2017 року пенсія перерахована відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 року №2148-VІІІ у зв`язку із зміною показника середньої заробітної плати в Україні та у зв`язку із збільшенням показника прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Відповідно до п.п.4-3 п.4 прикінцевих положень Закону, з 01.10.2017 року перераховується із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачуються страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Розмір пенсії з 01.10.2017 року склав 10740,00 грн.

З 01.12.2018 року проведено масовий перерахунок у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Розмір пенсії з 01.12.2018 року склав 10817,98 грн.

Розмір пенсії з 01.03.2019 року склав 12657,05 грн.

Розмір пенсії з 01.12.2019 року склав 12657,05 грн. (а.с.14-15).

30.01.2020 року ТОВ «Аудит «Професійне судження» надана відповідь №2 на запит ОСОБА_1 , у якій зазначено про те, що Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області за період з дати призначення пенсії до теперішнього часу змінювало індивідуальний коефіцієнт заробітної плати страхового стажу. Проведена автоматизованим способом оптимізація вилучення страхового стажу з розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 та призначення виплати при виході на пенсію не є прозорою (а.с.29-32).

Позивач не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Приписами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058).

Згідно з ст. 24 Закон №1058, страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Підставою для обчислення страхового стажу є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження цієї системи - трудова книжка працівника.

Таким чином, до 31.12.2003 стаж зараховується згідно записів трудової книжки, а з 01.01.2004 - відповідно до даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Під час перерахунку пенсії у зв`язку із збільшенням страхового стажу та врахуванням заробітку після призначення пенсії в деяких випадках відбувається збільшення заробітної плати, з якої обчислюють пенсію, відповідно, розмір пенсії підвищується, але при цьому знижується коефіцієнт заробітної плати.

Пенсіонер, звертаючись в органи Пенсійного фонду, самостійно приймає рішення щодо варіантів здійснення перерахунку пенсії: тільки з урахуванням страхового стажу чи водночас з урахуванням і стажу, і заробітної плати після призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058 Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058).

На підставі ч.1 ст.40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За змістом зазначених норм Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць

(Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати

Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Суд зазначає, що коефіцієнт заробітної плати є співвідношенням між заробітною платою, яку особа фактично отримує в певний місяць, з якої сплачено страхові внески, до середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за цей місяць, і безпосередньо залежить від величини отримуваної особою, в даному випадку заробітної плати позивача. Зазначений коефіцієнт визначається щомісячно.

Крім того, при обчислені щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуються та шляхом ділення одержаної суми на кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати, визначається середній коефіцієнт заробітної плати особи (Ск : К).

Разом із тим, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено право позивача самостійно визначати коефіцієнт заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії, це є повноваженнями органу Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що підстав, передбачених законом, для зміни коефіцієнту заробітної плати позивача з 3,59220 на 4,02436 немає, тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії шляхом зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 4,02436 на 3,59220 та зобов`язання провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта заробітної плати для призначення пенсії 4,02436 слід відмовити.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.10.2017 року величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% на 1%, зобов`язання провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35%, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 25 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Частиною 1 вказаної статті, у редакції, чинній до перерахунку пенсії позивачу, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Порядок індексації і перерахунку пенсії передбачені статтею 42 Закону № 1058-IV.

Також Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено п. 4.3 такого змісту: Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.»

З пункту 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII випливає, що п. 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року.

При цьому, пунктом 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII установлено, що з 01 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 01 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до пунктів 2 і 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» установлено, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Позивачу пенсію призначено до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим пенсія підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Разом з тим, нормами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, загальний розмір пенсії позивача зменшився. Навпаки, розмір пенсії збільшився, а тому звуження обсягу його прав і свобод не відбулось.

Тому, суд вважає помилковим твердження позивача про звуження його прав внаслідок перерахунку пенсії.

Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01 жовтня 2017 року, тобто з дати набрання чинності пунктами 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі.

Норми пункту 4.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 822/3781/17.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії шляхом зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 4,02436 на 3,59220 та щодо зменшення з 01.10.2017 року величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% на 1%, зобов`язання провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта заробітної плати для призначення пенсії позивача - 4,02436 і провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35% не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності щодо не зарахування до пільгового стажу часу проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року та з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону №1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з доповненнями, внесеними Законом України від 02 червня 2005 року № 2636-ІV, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 :

- 05.01.1984 року прийнятий електрослюсарем підземним 2 розряду;

- 26.06.1984 року звільнено у зв`язку із призивом до Радянської Армії;

- 12.07.1984 року навчання у Горлівській автомобільній школі по 13.12.1984 року;

- 27.12.1984 року прийнятий водієм 3 класу;

- 14.04.1985 року звільнено у зв`язку з призивом на військову службу;

- 14.04.1985 року по 30.05.1987 року служба у Радянській Армії;

- 26.08.1987 року прийнятий учнем гірника очисного забою підземним у Шахту ім.Димитрова (а.с.26).

З наданого розрахунку стажу позивачу при призначенні пенсії не зараховано до пільгового стажу строкову військову службу у період з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року. Зараховано до загального стражу період проходження військової служби з 15.04.1985 року по 11.05.1987 року (а.с.19).

26.06.1984 року позивача звільнено з посади електрослюсаря підземного 2 розряду у зв`язку із призивом до Радянської Армії, тому суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано період проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року до пільгового стажу позивача.

Крім того, оскільки позивач після строкової військової служби працевлаштувався у Шахту ім.Димитрова на посаду учня гірника очисного забою, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд приходить висновку, що відовідач безпідставно не зарахував період проходження строкової військової служби з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року до пільгового стажу позивача.

Таким чином, суд погоджується із доводом позивача про його право на включення у пільговій стаж періодів проходження строкової військової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині та визнати протиправну бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу позивача часу проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року та з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача в частині не зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби при призначенні пенсії, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу час проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року ,з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Крім того, позивач у позовній заяві просив суд зобов`язати нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ(надалі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (надалі Порядок № 159).

Згідно з нормами статей1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2018 року № 522/5664/17 (провадження № К/9901/2999/17).

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати з підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача щодо встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.03.2020 року (а.с.8).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна 13) про визнання протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зменшення пенсії шляхом зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 4,02436 на 3,59220 та щодо зменшення з 01.10.2017 року величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% на 1%, а також протиправною бездіяльність щодо не зарахування до пільгового стажу час проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року та з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року; зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта заробітної плати для призначення пенсії позивача - 4,02436 і провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35%, а також із зарахуванням до пільгового стажу час проходження строкової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року та з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року і провести виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат з нарахуванням компенсації втрати частини доходів - задовольнити частково.

Визнати протиправну бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна 13) щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) часу проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року, з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна 13) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) час проходження строкової військової служби з 26.06.1984 року по 12.07.1984 року,з 14.04.1985 року по 30.05.1987 року та здійснити перерахунок, виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вулиця Центральна 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая