Рішення № 89679979, 19.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Справа № 160/314/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феном Вест» про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феном Вест», в якому позивач просить суд підтвердити обґрунтованість умовного арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ «Феном Вест».

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення підпункту 81.1 пункту 81 Податкового кодексу України у допуску до проведення перевірки було відмовлено, про що перевіряючими складено акт від 13.11.2019 №10198/04-36-05-08/40930702 «Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (стара назва -ТОВ «Оптімус Конекшин»)». У зв`язку з чим, позивач на підставі підпункту 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом для підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали від 10.02.2020 р. направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, та отримана останнім 04.03.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений судом строк відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1, ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Дніпропетровській області наказом від 08.08.2019 №4744-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ" за період діяльності з 01.10.2018 по теперішній час з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по теперішній час, тривалістю 10 робочих днів з 12.08.2019.

На підставі ст.44.5 ст.44 Податкового кодексу України (з урахуванням листа ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ" про втрату від 13.08.2019) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області наказом від 13.08.2019 №4823-п перенесено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ" на строк 90 календарних днів, починаючи з дня. що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, а саме до 12.11.2019.

З метою проведення перевірки, на підставі вказаного наказу, 12.11.2019р. посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснено вихід за податковою адресою підприємства: 49101, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Вознесенська, 25/11. За результатами виходу на податкову адресу ТОВ «Феном Вест» встановлено, що за даною адресою знаходиться житлова будівля. Також був здійснений дзвінок представнику ТОВ "ФНОМ ВЕСТ" Новицькому Д.О., який відповів, що договір оренди було розірвано та за зазначеною адресою вони не знаходяться.

У зв`язку із зазначеним, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок окремих платників управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області, складено Акт «Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Феном Вест»» №10198/04-36-05-08/40930702 від 13.11.2019р.

У вказаному Акті також зазначено, що 12.11.2019р. представником ТОВ «Феном Вест» Д.О. Новицьким було відмовлено в допуску до проведення перевірки у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки, наказ буде оскаржено в судовому порядку.

Начальником управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 14.11.2019 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків: ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Вознесенська, буд.25, кв.(офіс) 11.

У зв`язку з відомою відповідача у допуску до перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ «Феном Вест».

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Згідно пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

У зв`язку із не допуском до проведення перевірки, державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області складено акт №10198/04-36-05-08/40930702 від 13.11.2019р. «Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Феном Вест»».

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, трактування вказаної норми дає підстави вважати, що за наявності обставин оскарження рішення про проведення перевірки неможливо стверджувати про безумовну законність підстав для проведення перевірки.

Згідно пункту 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Положеннями пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Отже, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду, проте в даному випадку Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області подано позов не про арешт коштів на рахунку платника податків, а про підтвердження обґрунтованості арешту коштів на рахунках платника податків.

Суд вказує, що не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

На користь такого висновку також свідчить пункт 3 розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632, який встановлює, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відтак, системний аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку № 568 щодо особливостей застосування арешту коштів на рахунку платника податків дає підстави для висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків має передувати зверненню податкового органу до суду із вимогами про застосування арешту коштів, а підстави, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є передумовою саме для застосування адміністративного арешту майна податковим органом.

Більш того, до повноважень податкового органу законодавець відніс право цього суб`єкта владних повноважень звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підпункт 20.1.33 пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, свідчить про те, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховний Судом у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 813/2018/17, від 27 березня 2018р. у справі №813/2316/17, від 12.12.2019 року у справі №820/1929/17.

Звертаючись до суду з позовом, податковий орган єдиною підставою застосування арешту коштів на рахунках платника податку визначив положення підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (не допуск до перевірки), яка є підставою для застосування адміністративного арешту майна. Жодних інших підстав (наявність боргу, відсутність майна, передумови застосування арешту коштів) податковим органом не заявлено та не доводиться.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки за умови виконання вимог законодавства щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення.

Невиконання вимог щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених податковим законодавством копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною.

У разі коли при організації документальної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків.

Аналогічна правова позиція з приводу складання акту про неможливість проведення перевірки була вже висловлена у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року по справі №823/1294/17.

Судом встановлено, що платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) до початку проведення позапланової виїзної перевірки 12.11.2019р. наказ на проведення такої перевірки, відповідні направлення та службові посвідчення представниками позивача у даній справі не пред`являлись.

Проте, 13.11.2019р. податковим органом було складено акт «Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Феном Вест»» №10198/04-36-05-08/40930702, у якому між іншого зазначеного, що з метою проведення перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснено вихід за податковою адресою підприємства: 49101, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Вознесенська, 25/11, в результаті чого встановлено, що за даною адресою знаходиться житлова будівля.

При цьому, в Акті від 13.11.19р. податковим органом вказано, що 12.11.2019р. представником ТОВ «Феном Вест» Д.О. Новицьким було відмовлено в допуску до проведення перевірки у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки.

Разом з тим, встановлення факту неможливість проведення перевірки або відсутності посадових осіб за податковою адресою не є тотожними недопуску до проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що акти про відсутність посадових осіб товариства за юридичною адресою не можуть бути доказом відмови в допуску до перевірки і тим більше доказом відмови від проведення останньої, оскільки подібні акти підтверджують тільки факт відсутності посадових осіб товариства в конкретний момент часу за юридичною адресою товариства.

При цьому, встановлення фактичного місцезнаходження платника податків здійснюється, зокрема відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом від 31.07.2014 р. №22.

Згідно з п. 1.4.5 цього нормативно-правового документу, у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у той же день складається відповідний акт у довільній формі, що засвідчує цей факт.

При цьому підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом 2-ох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДФС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків.

Проте вказаних дій позивачем також не було здійснено, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин справи, враховуючи приписи норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феном Вест» (49101, м.Дніпро, вул.Вознесенська, 25/11, ЄДРПОУ 40930702) про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова