Рішення № 89679971, 24.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Справа № 160/13417/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3186-51У від 15.05.2019 року у сумі 21 030,90 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3186-51 від 13.11.2019 року у сумі 26539,26 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 539,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 07.05.2003 року, але з 2004 року не здійснював підприємницьку діяльність. 12 грудня 2019 року до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення ним підприємницької діяльності. 19 грудня 2019 року позивач отримав від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3186-51 від 13.11.2019 року на суму 26539,26 грн., а також від виконавчої служби дізнався про те, що на виконанні знаходиться ще одна вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3186-51У від 15.05.2019 року у сумі 21 030,90 грн. Позивач зазначає, що з відомостей про застраховану особу, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування свідчить про те, що протягом 2017 - 2019 років він працював за основним місцем роботи на ТОВ «Стюарт» та за сумісництвом в ТОВ «Сопрано» і ТОВ «ДНЕПРОУКРЕНЕРГО». При нарахуванні йому заробітної плати, як найманому працівнику, роботодавець сплачував за нього єдиний внесок, у зв`язку із чим, у нього були відсутні підстави для самостійного нарахування та сплати єдиного внеску як фізичної особи-підприємця в 2017 - 2019 роках. Вважає оскаржувані вимоги про сплату заборгованості з єдиного внеску протиправними, оскільки ним не здійснювалась будь-яка підприємницька діяльність, та як наслідок ним не було отримано доходу від такої діяльності протягом 2017- 2019 років, тому сформовані вимоги органом контролю є протиправними та підлягають скасуванню.

20.01.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дати отримання копії даної ухвали, на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог наведеної ухвали, 07.02.2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає їх безпідставними. Так, згідно з приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, навіть у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року зобов`язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. Позивачем протягом 2017 року - I-III кварталу 2019 років сплата єдиного соціального внеску самостійно не нараховувалась і не здійснювалась, у зв`язку з чим, в інтегрованій картці платника податків обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску: за 2017 рік - 8448,00 грн.; за 2018 рік- 9828,72 грн.; за 1-3 квартали 2019 року - 8262,54 грн. Відповідачем за наявності недоїмки з єдиного внеску була винесена податкова вимога від 15.05.2019 року №Ф-3186-51У на суму 21030,90 грн., яка була направлена на адресу позивача. Також, у зв`язку із несплатою вимоги від 15.05.2019 року №Ф-3186-51У, 13.11.2019 року була винесена наступна вимога № Ф-3186-51 на суму 26539,26 грн. За таких обставин, спірні вимоги були винесені відповідачем правомірно і підстави для їх скасування, відсутні.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року відповідача 2 - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки, останній день розгляду справи припадав день відпустки судді, справа розглянута у перший робочий день після виходу судді з відпустки - 24.03.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець 07.05.2003 року за видами діяльності: КВЕД 47.63 Роздрібна торгівля аудіо - та відеозаписами в спеціалізованих магазинах (основний) та перебував на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків і зборів.

Матеріалами справи також підтверджено, що 12.12.2019 року державним реєстратором було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за його рішенням про що внесено запис до Реєстру 22240060002140249.

Згідно з відомостями Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом 2017 - 2019 років, витяг з якого наявний в матеріалах справи, ТОВ «СТЮАРТ», ТОВ «СОПРАНО» і ТОВ «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» сплачувало за найманого працівника - ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок.

15.05.2019 р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу № Ф-3186-51У, якою позивачу станом на 10.07.2019 р. нараховано борг (недоїмку) в сумі 21 030,90 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Доказів направлення на адресу позивача вказаної вимоги відповідачем не надано.

13.11.2019 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу №Ф-3186-51, якою позивачу станом на 31.10.2019 р. нараховано борг (недоїмку) в сумі 26539,26 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Доказів направлення на адресу позивача вказаної вимоги відповідачем не надано.

Про наявність податкових вимог позивач дізнався від виконавчої служби у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження від 26.07.2019 року.

Вважаючи вимоги від 15.05.2019 р. № Ф-3186-51У та від 13.11.2019 р. №Ф-3186-51 протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно доабз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).

Згідно з ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище норм слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період: 2017 рік, 2018 рік та 1-3 квартали 2019 року.

Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Дніпропетвроській області.

Судом також встановлено, що позивач протягом 2017 - 2019 років працював за основним місцем роботи в ТОВ «СТЮАРТ» і за сумісництвом в ТОВ «СОПРАНО» і ТОВ «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» і роботодавець сплачував за нього, як за найманого працівника, єдиний соціальний внесок.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (2017, 2018, 1-3 квартали 2019 року), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що мала право здійснювати підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідач не надав суду доказів здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 у період 2017, 2018 років та 1-3 кварталів 2019 року, як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.

За цих обставин варто зазначити, що реєстрація позивача в податковому органі як фізичної особи - підприємця ще не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 р. № Ф-3186-51У винесена ГУ ДФС у Дніпропетровській області та вимога від 13.11.2019 р. №Ф-3186-51 винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,26 грн., суд зазначає наступне.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП)- форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку №422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,26 грн., оскільки відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку ГУ ДПС у Дніпропетровській області після набрання законної сили судовим рішенням про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 р. № Ф-3186-51У та від 13.11.2019 р. №Ф-3186-51 шляхом відображення в ІКП нарахованої суми єдиного внеску. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність винесення спірних рішень.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч.1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005. м. Дніпро, вул. Сімферопольська. 17-а, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3186-51У від 15.05.2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 21 030,90 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3186-51 від 13.11.2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 26539,26 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева