Ухвала суду № 89679185, 21.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20369/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачуна О.О., за участю прокурора Чоловського В.М., захисника Опришко Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України Орлова Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019240280000045,

В С Т А Н О В И В:

У квітні до суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України Орлова Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019240280000045.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019240280000045 від 26.02.2019 за підозрою ОСОБА_1 (1972 р.н.), ОСОБА_1 (1988 р.н.), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (1969 р . н .), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України.

Слідчий вказує, що на початку 2018 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_1 (1972 р.н.), діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив створити злочинну організацію, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. З цією метою він залучив до участі у злочинній організації раніше ряд осіб, які мали із ним родинні зв`язки або довірливі відносини.

При підборі учасників злочинної організації ОСОБА_1 (1972 р.н.) віддавав перевагу особам, які свідомо нехтували загальноприйнятими нормами моралі та принципами, усталеними в суспільстві, за своїми морально-вольовими якостями були схильні до обману та заволодіння чужим майном, були охочими збагатитися злочинним шляхом. Виходячи з цього ОСОБА_1 залучив до злочинної організації наступних осіб: свого сина ОСОБА_1 (1988 р.н.), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 1969 р.н. ), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 1991 р.н .), ОСОБА_16 та інших, на даний час не встановлених досудовим розслідування осіб, які надали свою згоду на участь у злочинній організації.

20.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Захисник у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, наголосивши на відсутності будь-яких ризиків визначених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, думку прокурора, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019240280000045 від 26.02.2019 за підозрою ОСОБА_1 (1972 р.н.), ОСОБА_1 (1988 р.н.), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (1969 р .н.), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України.

20.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції» суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. Розглядаючи скаргу у справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року ЄСПЛ підкреслив, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». У справі « ОСОБА_17 і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри підтверджується у тому числі показаннями представників потерпілих, що містяться у протоколах їх допитів; матеріалами тимчасово доступу до документів; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оглядів носіїв інформації за результатами їх проведення; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 .

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , наявність обґрунтованої підозри, обґрунтування існування ризиків наведених слідчим та прокурором у клопотанні, та приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 2 500 000, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде належним засобом процесуального стримування.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України Орлова Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019240280000045 - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у розмірі 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банкотримувача: Державна казначейська служба України м. Київ

Рахунок отримувача № НОМЕР_1 .

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування із іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 18.07.2020.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.В. Вовк