Рішення № 89678791, 27.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/696/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника позивача – Сидоренко І.О.,

представника відповідача – Дудника В.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС України /надалі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2019 року №UА806020/2019/000605/2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час митного оформлення товару - легкового автомобіля, бувшого у використанні, марки BMW моделі Х4 xDrive 30d, рік випуску-2017, країна виробництва: Німеччина, відповідачем прийнято рішення від 11 листопада 2019 року №UA806020/2019/000273/2 про коригування митної вартості вказаного товару, незважаючи на те, що під час митного оформлення відповідачу надавалися всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару 27750 Євро. Митну вартість визначено за ціною, що передбачена інвойсом (рахунком-фактурою), а тому відсутні підстави для не застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), як основним методом, та застосування відповідачем митної вартості автомобіля в сумі 35301 EUR за резервним методом згідно інформації з МД № UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/696/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

04 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією №UA806020/2019/218730 відповідачем проведено коригування митної вартості товару відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв`язку з наявністю розбіжностей у документах, що підтверджують митну вартість товару, та порушенням експертом Методики автотоварознавчих досліджень та оцінки КТЗ та невідповідністю вартості товару, визначеної експертом, інформації, наявній в інформаційному ресурсі mobile.de. Позивачу скориговано митну вартість автомобіля за резервним методом на підставі інформації, що міститься в митній декларації UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року.

03 квітня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача зазначено, що відповідачем не доведена не можливість застосування інших методів, крім резервного методу визначення митної вартості товару. Фактурна вартість придбаного позивачем автомобіля становила 27750 Євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) RE-19-003 від 05 листопада 2019 року, платіжним документом № R 19-1003 від 05 листопада 2019 року, а також декларацією країни відправлення №19DE800116919200E6 від 05 листопада 2019 року, які не містять розбіжностей в числових значеннях ціни транспортного засобу. Вартість автомобіля 28000 Євро, яка зазначена у графі 46 декларації країни відправлення №19DE800116919200E6 від 05 листопада 2019 року, передбачена для визначення статистичної вартості, тоді як фактурна вартість товару зазначається у графі 22 цієї декларації і вона відповідає тій, яка вказана у митній декларації позивача №UA806020/2019/218730.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У запереченнях відповідач не погодився з твердженням позивача, що митна вартість визначається на підставі фактурної вартості товару. Фактурна вартість за рахунком згідно митної декларації країни відправлення – 27750 Євро, а митна вартість – 28000Євро, що дає додаткові підстави для сумніву в достовірності заявленої позивачем митної вартості. Під час застосування відповідачем резервного методу порівнювались характеристики автомобіля позивача і автомобіля, вказаного у митній декларації UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання від 27 травня 2020 року, замінено відповідача – Полтавську митницю на її правонаступника – Дніпровську митницю Держмитслужби.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги позивача та просила їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, та просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 придбано за рахунком-проформою №RE-19-1003 від 25 жовтня 2019 року у компанії European Market Solutions e.k. в особі Олега Ковпака уживаний легковий автомобіль BMW моделі Х4 xDrive 30d, календарний рік виготовлення; 2017, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання з запаленням від стиснення (дизель) з робочим об`ємом циліндрів 2993 см. куб., потужність 190 кВт, двигун № Н/В, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія – 5, колісна формула – 4ч4, тип кузова: Універсал, колір: синій.

Платіжним документом № R 19-1003 від 05 листопада 2019 року перераховано за вказаний автомобіль грошові кошти в сумі 27750 Євро.

08 листопада 2019 року представником декларанта, ПП «Ромакс-Трейд», подано до митного органу митну декларацію №UA806020/2019/218730 на "Легковий автомобіль, бувший у використанні, BMW моделі Х4 xDrive 30d, календарний рік виготовлення ; 2017, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання з запаленням від стиснення (дизель) з робочим об`ємом циліндрів 2993 см. куб., потужність 190 кВт, двигун № Н/В, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія – 5, колісна формула – 4ч4, тип кузова: Універсал, колір: синій, вага брутто- 1900 кг, вага нетто – 1900 кг, валюта та загальна сума за рахунком (графа 22) - 27750,00 ціна товару (графа 42) – 27750,0000, код МВВ (графа 43) – 1 (основний метод визначення митної вартості) /а.с. 56/.

До вказаної митної декларації позивачем надавалися наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) RE-19-003 від 05 листопада 2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА209020/2019/61371 від 06 листопада 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29 березня 2017 року; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №17/5341/9575 від 07 листопада 2019 року; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу; договір про надання послуг митного брокеру; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України.

В ході проведення консультацій представником декларанта, ПП «Ромакс-Трейд», додатково подано наступні документи: рахунок (оригінал) № RE-19-003 від 05 листопада 2019 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару, № R 19-1003 від 05 листопада 2019 року; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 586-19 від 08 листопада 2019 року; митну декларацію країни відправлення №19DE800116919200E6 від 05 листопада 2019 року.

За результатами перевірки митної декларації №UA806020/2019/218730 Полтавською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА806020/2019/000605/2 від 11 листопада 2019 року /а.с. 72-73/, яким із застосуванням резервного методу була відкоригована митна вартість товару та визначена у сумі 35301,000 EUR за: "1. Легковий автомобіль, бувший у використанні, BMW моделі Х4 xDrive 30d, календарний рік виготовлення ; 2017, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання з запаленням від стиснення (дизель) з робочим об`ємом циліндрів 2993 см. куб., потужність 190 кВт, двигун № Н/В, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія – 5, колісна формула – 4ч4, тип кузова: Універсал, колір: синій, пошкодження згідно акту митного митного огляду № UA209020/2019/61371 від 06 листопада 2019 року; країна походження: Німеччина, виробник Bayerische Motoren Werke AG, транспортний засіб не обладнаний радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями, відсутня комплектація військового призначення".

Вказане рішення обґрунтоване тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 МКУ у зв`язку з тим, що виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару. На виконання вимог статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оскільки відбулося спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з можливим заниженням митної вартості, митним органом було здійснено контроль за правильністю визначення митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, містять розбіжності, а саме: 1) відсутні платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) у рахунку-фактурі № RE-19-1003 від 05 листопада 2019 року значиться фраза «Шановний пан ОСОБА_2 за це транспортний засіб ми виставляєм Вам рахунок» в тім дещо нижче міститься інформація, що за даний ТЗ кошти вже були заплачені 27 жовтня 2019 року, проте попереднього рахунку за авто до митного оформлення не подано; 3) у рахунку-фактурі № RE-19-1003 від 05 листопада 2019 року вказано, що оплата була здійснена 27 жовтня 2019 року, однак в якості додаткових документів, підтверджуючих митну вартість, декларантом надана квитанція про сплату коштів від 05 листопада 2019 року; 4) у висновку експерта автотоварознавця № 586-19 від 08 листопада 2019 року, наданого як додатковий документ для підтвердження митної вартості, при розрахунку середньої ринкової вартості авто беруться для порівняння автомобілів з Німеччини та Румунії, що є порушенням Методики автотоварознавчих досліджень та оцінки КТЗ, оскільки авто експортується з Німеччини; 5) вартість подібних автомобілів відповідно до інформаційного ресурсу mobile.de коливається від 27941 євро до 49800 євро, проте у висновку експерта автотоварознавця № 586-19 від 08 листопада 2019 року середня ринкова вартість (визначена на підставі цінової інформації інформаційного ресурсу mobile.de ) дорівнює 28004,00 євро. Проведено консультацію з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі. Відповідно до статті 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 27750 ЕUR/шт., а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками відповідно до інформації з МД № UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року, становить 35301 EUR/шт. Під час консультацій декларанта відповідно до вимог частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; ) платіжні, касові документи, що стосуються товару; 4) інші документи за його бажанням. Декларант у відповідь надав квитанцію про сплату коштів, висновок експерта щодо вартості та повідомив, що не має змоги протягом 10 днів надати інші додаткові документи, які підтверджують митну вартість. Проте надані документи містять розбіжності та не усувають виниклих невідповідностей. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини 2 статті 58 МКУ не може бути прийнятий у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації з МД № UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року та становить 35301 EUR.

Не погодившись з рішенням Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА806020/2019/000605/2 від 11 листопада 2019 року, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України /далі – МК України/ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою – третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як встановлено судом, підставами для коригування митної вартості, заявленої позивачем, стали відсутність платіжного документа, що стосується оцінюваного товару; розбіжність у датах оплати, вказаних у рахунку- фактурі № RE-19-1003 від 05 листопада 2019 року та квитанції про сплату коштів від 05 листопада 2019 року; у висновку експерта автотоварознавця № 586-19 від 08 листопада 2019 року при розрахунку середньої ринкової вартості авто порівняно автомобілі з Німеччини та Румунії та середня ринкова вартість, яка визначена на підставі цінової інформації інформаційного ресурсу mobile.de, дорівнює 28004,00 євро, тоді як відповідно до інформаційного ресурсу mobile.de вартість подібних автомобілів коливається від 27941 євро до 49800 євро.

Відхиляючи мотиви відповідача, суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем долучено проформу-інвойс від 25 жовтня 2019 року /а.с. 37/ та лист компанії European Market Solutions e.k. від 23 грудня 2019 року /а.с. 36/, в якому повідомлено, що пан ОСОБА_1 , дійсно, придбав у нашої компанії транспортний засіб BMW моделі Х4 xDrive 30d, номер кузова НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 29 березня 2017 року за ціною 27750,00 EUR; оплата була здійснена 27 жовтня 2019 року на підставі проформи-інвойсу № RE-19-1003 від 25 жовтня 2019 року; стосовно дати складання інвойсу, то згідно німецького законодавства інвойс має датуватися на час передачі товару новому власнику, тобто 05 листопада 2019 року; оплата ж була здійснена раніше, а саме: 27 жовтня 2019 року на підставі проформи-інвойса від 25 жовтня 2019 року.

Ціна товару в сумі 27750,00 Євро, що зазначена позивачем у митний декларації №UA806020/2019/218730, повністю відповідає ціні, вказаній у рахунку-фактурі (інвойсу) RE-19-003 від 05 листопада 2019 року, платіжному документі № R 19-1003 від 05 листопада 2019 року та декларації країни відправлення №19DE800116919200E6 від 05 листопада 2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем надано документи, які передбачені у частині другій статті 53 МК України та які підтверджують митну вартість імпортованого товару - "Легковий автомобіль, бувший у використанні, BMW моделі Х4 xDrive 30d, календарний рік виготовлення ; 2017, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згорання з запаленням від стиснення (дизель) з робочим об`ємом циліндрів 2993 см. куб., потужність 190 кВт, двигун № Н/В, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія – 5, колісна формула – 4ч4, тип кузова: Універсал, колір: синій, вага брутто- 1900 кг, вага нетто – 1900 кг, валюта та загальна сума за рахунком (графа 22) - 27750,00 ціна товару (графа 42) – 27750,0000, код МВВ (графа 43) – 1".

Також суд зазначає, що висновок автотоварознавчого дослідження № 586-19 від 08 листопада 2019 року, до якого у відповідача були зауваження при перевірці митної декларації позивача, є додатковим документом, який подається на підтвердження митної вартості товарів у разі наявності в документах, перелічених у частині другій статті 53 МК України та поданих декларантом, розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів, ознак підробки або у разі відсутності всіх відомостей, які підтверджують митну вартість товару. Тобто сам по собі висновок автотоварознавчого дослідження жодним чином не може свідчити про наявність розбіжностей у документах.

Оскільки судом не встановлено наявності розбіжностей в числових значеннях складових митної вартості товару в документах, поданих позивачем, та висновок автотоварознавчого дослідження не є обов`язковим для подання митному органу, то зауваження відповідача до висновку автотоварознавчого дослідження № 586-19 від 08 листопада 2019 року суд оцінює критично.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2019 року №UА806020/2019/000605/2 відповідач зазначив, що визначена митним органом митна вартість автомобіля ґрунтується на інформації з МД № UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року та становить 35301 EUR.

Дослідивши цю митну декларацію /а.с. 127/, судом встановлено, що автомобіль, митна вартість якого використана відповідачем при застосуванні резервного методу визначення митної вартості придбаного позивачем автомобіля, за своїми характеристиками відрізняється від автомобіля позивача.

Так, митна вартість, яка зазначена у МД № UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року, визначена стосовно наступного автомобіля: «Автомобіль легковий, що був у використанні до 5 років з дизельним двигуном. Марка – BMW –X4, модель XDRIVE 35 НОМЕР_3 тип кузова- кроссовер купе. Рік виробництва – 2017. Модельний рік- 2017 номер кузова – НОМЕР_4 , номер двигуна -н/в, тип двигуна: дизель, колір-чорний, об`єм двигуна 2993 см. куб., колісна формула – 4ч4, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального користування, вага брутто- 1940 кг, вага нетто – 1940 кг, умови поставки – EXW, валюта та загальна сума за рахунком (графа 22) - 34000,00, ціна товару (графа 42) – 34000,0000, код МВВ (графа 43) – 6 (резервний метод визначення митної вартості)».

Відповідач не довів суду того, що відмінності у характеристиках (в тому числі методах визначення митної вартості, умовах поставки) автомобілів не вплинули на їх вартість, а, навпаки, дозволили прирівняти вартість одного автомобіля (зазначеного у МД № UA100070/2019/244218 від 05 вересня 2019 року) до вартості іншого автомобіля (імпортованого позивачем).

На переконання суду, відсутність доведеного факту схожості не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості автомообілів.

Також сама по собі різниця між вартістю автомобіля, задекларованого особою, та вартістю автомобіля зі схожими характеристиками, що розмитнювався іншою особою у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості його автомобіля.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості та об`єктивної необхідності застосування резервного методу.

Беручи до уваги те, що у документах позивача були наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, суд доходить висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, а відтак і законні підстави для коригування митної вартості товару.

Таким чином, рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2019 року №UА806020/2019/000605/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позов слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 25156010 від 04 лютого 2020 року.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Полтавської митниці ДФС №UA806020/2019/000605/2 від 11 листопада 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, ідентифікаційний код 43350935) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 червня 2020 року.

Суддя Н.І. Слободянюк