Вирок № 89678666, 07.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33934/18

Провадження №1-кп/761/1053/2020

В И Р О К

іменем України

07 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сидорова Є.В.

за участю секретарів Бондаря В.Б., Скотаренко В.М., Лялюцької

В.О., Моісеєва М.Г.,

прокурорів Адамів Ю.Я., Крусяна Р.А., Рослика А.А.,

Самсонової О.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Данко Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100100013622 від 16 листопада 2017 року щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик, Київської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого керівником ПП «Київська оціночна група» та ТОВ «Орган сертифікації «Центр серифікації металів», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення при наступних обставинах:

Так, наказом Державного агентства рибного господарства України від 17.05.2011 №57-К на ОСОБА_3 покладено виконання обов`язків директора державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект».

В подальшому, наказом Державного агентства рибного господарства України від 22.11.2011 №62-К ОСОБА_3 призначено на посаду директора державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект».

Відповідно до статуту державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»» в редакції від 2011 року, затвердженого 03.08.2011 Наказом Державного агентства рибного господарства України №124, Директор Підприємства: діє без доручення (довіреності) від імені Підприємства; представляє інтереси Підприємства в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами; формує штат Підприємства, затверджує його структуру та штатний розпис, посадові інструкції, внутрішні положення тощо, в установленому порядку приймає та звільняє з посад працівників Підприємства; затверджує Правила внутрішнього трудового розпорядку за участю представників первинної профспілкової організації; організовує виконання завдань статутної спрямованості; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основного напрямку його діяльності; несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені статутом, формування та виконання фінансових планів. Дотримання трудової та фінансової дисципліни, ефективне Використання та збереження державного майна та коштів, які знаходяться у віданні Підприємства, дотримання законодавства України; визначає облікову, фінансову, організаційну, методологічну внутрішню та зовнішню політики Підприємства, організовує матеріально-технічне забезпечення її впровадження; розпоряджається коштами і майном Підприємства відповідно до статуту та законодавства; видає в межах компетенції Підприємства накази, розпорядження та інші акти, узгоджує внутрішню документацію (інструкції, кошториси, фінансові плани, інше), дає вказівки, що не суперечать законодавству, організовує та перевіряє їх виконання, затверджує за погодженням у Уповноваженим органом управління Положення про Філії. Акти директора є обов`язковими для всіх працівників підприємства; укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в установах банків; затверджує порядок періодичного проведення атестації всіх працівників; організовує в установленому порядку періодичне проведення атестації всіх працівників Підприємства; встановлює і затверджує перелік відомостей, що становлять службову і комерційну таємницю; здійснює постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці відповідно до вимог законодавства України; виконує умови трудового контракту укладеного із Уповноваженим органом управління; вирішує питання діяльності підприємства в межах та в порядку, визначених законодавством та цим Статутом; погоджує з уповноваженим органом управління накази про свої закордонні відрядження та відпустки; директор зобов`язаний після звільнення з посади впродовж трьох років не використовувати та не розголошувати отримані під час роботи на Підприємстві відомості, що становлять комерційну таємницю. В разі порушення цього зобов`язання директор несе відповідальність у вигляді відшкодування Підприємству спричинених в результаті цього збитків, а також зобов`язаний передати Підприємству усі доходи, отримані від використання такої інформації. Директор несе персональну відповідальність за організацію господарської діяльності підприємства, спрямовану на отримання чистого прибутку.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 04.04.2012 № 23?К ОСОБА_3 звільнено з посади директора державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект».

Відповідно до Акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №26-62/1009, Головним управлінням держпраці у Київській області 12.10.2017 проведено інспекційне відвідування додержання законодавства про оплату праці в Державному підприємстві-український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості Укррибпроект», яке знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А.

Інспекційним відвідуванням встановлено, що в порушення вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата не рідше ніж два рази на місяць, у проміжок часу, що не перевищує 16 (шістнадцять) календарних днів та не пізніше семи днів, після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, не виплачується.

Внаслідок порушення строків виплати заробітної плати, передбачених ст. 115 КЗпП України, на підприємстві виникла заборгованість із виплати заробітної плати, яка на час проведення перевірки відповідно до Довідки про стан заборгованості на 10.10.2017 станом на 10.10.2017 заборгованість із виплати заробітної плати перед 51 працівником становить 416,24 тис. грн. за період з 2011 по 2015 рік.

Відповідно до Листа Державного підприємства - український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укрибпроект» (код 00468177) №01/163 від 21.08.2018, за період перебування ОСОБА_3 керівником ДП «Укррибпроект» з 17.05.2011 по 04.04.2012 виникла заборгованість із виплати заробітної плати на підприємстві в загальній сумі 355 927, 00 гривень.

Так, ОСОБА_3 , в невстановлений час, в невстановленому місці, перебуваючи на посаді директора Державного підприємства - український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укрибпроект» (код 00468177), в порушення Вимог Статуту товариства, умисно безпідставно не виплатив заробітну плату за період з 17.05.2011 по 04.04.2012 працівникам підприємства.

Так, ОСОБА_3 не виплатив заробітну плату за період з 17.05.2011 по 04.04.2012 ОСОБА_1 в сумі 19 669, 07 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 не виплатив заробітну плату за період з 17.05.2011 по 04.04.2012 ОСОБА_2 в сумі приблизно 25 764,33 гривень.

Так, через протиправні дії директора Державного підприємства - український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укрибпроект» (код 00468177) ОСОБА_3 виникла заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 17.05.2011 по 04.04.2012 у загальній сумі 45 433,40 гривень перед двома працівниками підприємства, чим завдано матеріальної шкоди працівникам на вказану суму.

Таким чином, як зазначено в обвинувальному акті, своїми умисними діями, які виразилися у невиплаті заробітної плати працівникам підприємства більше ніж за один місяць, ОСОБА_3 , як керівник підприємства, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що наказом Державного агентства рибного господарства України від 22.11.2011 року №62-К його було призначено на посаду директора державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» (код за ЄДРПОУ 00468177). В подальшому, 04.04.2012 року наказом №23-К - звільнено з посади директора вказаного підприємства. ОСОБА_3 вказав, що за період виконання обов`язків керівника ним не було допущено жодного порушення трудового законодавства, він завжди вчасно та у повному обсязі виплачував всім працівникам підприємства зарплату. ОСОБА_3 зазначає, що потерпілі у суді підтвердили, що він виплачував зарплату та жодних претензій до нього вони не мають. Допитаний як свідок нинішній керівник підприємства також повідомив, що не володіє інформацією, яка б свідчила, про те що він не виплачував зарплату. Обвинувачений також показав, що оборотно-сальдова відомість, спростовує всі доводи прокурора про невиплату зарплати та показує помісячно, що в період його керування підприємством всім без винятку виплачувалася зарплата. ОСОБА_3 окремо звернув увагу на те, що акт перевірки держпраці, відповідно до якого з 2011 по 2015 рік у підприємства виникла заборгованість із виплати зарплати не містить інформації в якому місяці та році та в якій сумі, кому саме не виплачено зарплату, і взагалі чи виникла ця заборгованість в 2011 році, а не раніше чи пізніше. Обвинувачений пояснив, що йому відомо про те, що заборгованість із виплати зарплати справді була, однак виникла вона пізніше коли підприємством керували інші люди. У зв`язку з викладеним, обвинувачений просив його виправдати.

Стороною обвинувачення під час судового розгляду справи надані докази, які суд не сприймає як такі, що доводять наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, з наступних підстав.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що він працює техніком у ДП «Укрибпроект» з 2003 року і затримки з заробітною платою були кожного року, при чому недоплачували усім працівникам пропорційно. Заборгованість з заробітної плати повністю була погашена лише у 2017 році. Вказав, що за той час, коли директором ДП «Укррибпроект» був ОСОБА_3 заборгованість з заробітної плати також була, однак ОСОБА_3 виплачував заборгованість, яка утворилась за попереднього директора. Також ОСОБА_2 повідомив суд про те, що точних сум заборгованості, він пригадати не може, так само, як не може пригадати чи була заборгованість з заробітної плати саме за період, коли директором ДП «Укррибпроект» був ОСОБА_3 , однак може сказати, що у цей період заробітна плата виплачувалась. Жодних претензій до ОСОБА_3 він не має.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що від працює у ДП «Укррибпроект» з 2011 року по теперішній час. Зазначив, що заборгованість з заробітної плати виникла набагато раніше, ніж директором став ОСОБА_3 . Вказав, що коли обвинувачений був директором, зарплата виплачувалась кожного місяця, однак кожного разу вона відрізнялась. Оглянувши долучену до матеріалів кримінального провадження оборотно-сальдову відомість за 2012-2017 рік, ОСОБА_1 підтвердив, що даний документ відповідає дійсності та заробітна плата виплачувалась саме у тому обсязі, що там зазначений. Вказав, що заборгованість з заробітної плати була погашена тільки з приходом нового керівництва. Зазначив, що на даний момент, жодної заборгованості по заробітній платі не має, претензій до обвинуваченого він не має.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що коли він у 2015 році став директором ДП «Укррибпроект», заборгованість по заробітній платі становила більше семисот тисяч гривень. Ним було проведено аудит за період з 2014 по 2015 рік та встановлено, що заборгованість по заробітній платі підприємство має перед 53 працівниками. Питання наявності заборгованостей по заробітній платі у період з 2010 по 2014 рік не досліджувалось. Хто з директорів допустив появу заборгованості по заробітній платі він сказати не може, так само як не може сказати чи була заборгованість по заробітній платі до того як директором став ОСОБА_3 та чи допустив сам ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі.

Окрім допиту обвинуваченого, потерпілих та свідка, суд з`ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, а саме досліджував документи, які долучені до матеріалів кримінального провадження та які стосуються пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, а саме:

-Лист №01/301 від 21.11.2017 року, відповідно до якого директор ДП «Укррибпроект» ОСОБА_4 повідомляє, що заборгованість по заробітній платі за період з 2011 року по 2014 рік становила 765,35 тис. грн.

-Роздруківку оборотно-сальдової відомості по рахунку: 661 за 01.06.2012 -31.05.2017 р.

-Копію наказу директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» від 21.11.2011 р. №128-К, відповідно до якого ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків директора зазначеного вище підприємства з 22 листопада 2011 року.

-Копію наказу в.о. Голови Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» від 04.04.2012 №23-К, відповідно до якого ОСОБА_3 було звільнено з посади директора зазначеного вище підприємства 04 квітня 2012 року

-Копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копії квитанцій та копії наказів про відрядження за період перебування ОСОБА_3 на посаді директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ»

-Лист директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» ОСОБА_4 від 21.08.2018 №01/163, в якому міститься інформація, що за період перебування ОСОБА_3 на посаді директора ДП «Укррибпроект» з 17.05.2011 р. по 04.04.2012 р. заборгованість з заробітної плати становила 355 927,0 грн.

-Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12018100100009076 від 23.08.2018

-Копію рапорту слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Гораша І.В., у якому зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у безпідставній невиплаті заробітної плати працівникам Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» за період з 2011 по 2012 р.р. Так, головним управлінням Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування додержання законодавства про оплату праці Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Тургенєвська, 82-А. Перевіркою встановлено, що на підприємстві виникла заборгованість із заробітної плати за період з 2011 по 2015 рік. За результатами перевірки складено Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №26-62/1009.

-Копію наказу директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» від 11 листопада 2013 року №113-К, відповідно до якої ОСОБА_3 08 листопада 2013 року звільнено з посади заступника директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП.

-Копію заяви ОСОБА_3 від 07.11.2013 про звільнення за власним бажанням.

-Копію контракту від 22.11.2011 №54, укладеного між Державним агентством рибного господарства України та ОСОБА_3 , про призначення на посаду директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ».

-Копію наказу голови Державного агентства рибного господарства України від 22.11.2011 №62-К про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ»

-Копію листа голови Шевченківської районної в місці Києві Державної адміністрації від 02.09.2011 № 01/07-7363, яким погоджено призначення ОСОБА_3 директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ»

-Копію наказу в.о. Директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» від 11.05.2011 р. №52-К про призначення ОСОБА_3 на посаду в.о. директора зазначеного підприємства

-Копію наказу голови Державного агентства рибного господарства України від 17.05.2011 №57-К про покладення на ОСОБА_3 обов`язків заступника директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ»

-Копію особової картки ОСОБА_3

-Копію автобіографії ОСОБА_3

-Копію наказу в.о. директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» ОСОБА_5 від 18.10.2010 №136-К про призначення ОСОБА_3 на посаду заступника директора з 18.10.2010

-Копію заяви ОСОБА_3 від 18.10.2010 про прийняття його на роботу

-Копію наказу в.о. директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» ОСОБА_6 від 05.04.2012 №24-К про звільнення ОСОБА_3 з посади директора з 04.04.2012 р. та призначення його на посаду заступника директора

-Копію наказу голови Державного агентства рибного господарства України від 04.04.2012 №23-К про звільнення в порядку переведення ОСОБА_3 з посади директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ»

-Копію матеріалів, що характеризують ОСОБА_3 , як особу.

-Копію трудової книжки ОСОБА_3

-Лист начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_7 від 18.10.2017 №4.4/10729, відповідно до якого на підставі Довідки про довідки про стан заборгованості на 10.10.2017 заборгованість із виплати заробітної плати перед 51 працівником становить 416,24 тис. грн. за період з 2011 по 2015 рік.

-Копію акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» №26-62/1009 від 12.10.2017.

-Копію довідки про стан заборгованості на 10.10.2017, відповідно до якої перед 51 працівниками підприємства у 2011 році була заборгованість по заробітній платі у сумі 281,81 грн. у тому числі за квітень 2011 р. - 142,94 грн., травень 2011 р. - 70,57 грн., червень 2011 р. - 68,3 грн., у 2012 році, у 2012 році була заборгованість по заробітній платі у сумі 141404,79 грн. у тому числі за червень 2012 р. - 27520,84 грн., липень 2012 р. - 24654,73 грн., серпень 2012 р. - 30027,77 грн., вересень 2012 р. - 29482,03 грн., жовтень 2012 р. - 29719,42 грн.

-Копію статуту Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ».

Інші долучені прокурором докази, що містяться у матеріалах справи при винесенні вироку судом до уваги не беруться, в силу вимог ст. 85 КПК України оскільки вони ні прямо ні не прямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також не вказують на достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Згідно до вимог ст.370 КПК України, обгрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч.2 ст.94 КПК України, кожен доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Статтею 84 КПК України визначено,що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно положень ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

При цьому, згідно з ч.2 ст.86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі №12-р/п 2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналіз положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: в порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, з порушенням встановленого законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, не уповноваженою на те особою, тощо.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шейк проти Швейцарії» від 12 липня 1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11 липня 2005 року, «Шабельник проти Росії» від 19 лютого 2009 року, зазначив,що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.

Так, прокурором у якості письмових доказів, якими сторона обвинувачення підтверджує винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, з поміж іншого надано: роздруківку оборотно-сальдової відомості по рахунку: 661 за 01.06.2012 -31.05.2017 р., Копію рапорту слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Гораша І.В., Копію акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» №26-62/1009 від 12.10.2017, Копію довідки про стан заборгованості на 10.10.2017.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження щодо безпосередності дослідження показань, речей і документів, суд досліджує докази, в даному випадку документи, безпосередньо, що встановлено у ст.23 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин,що встановлюються під час кримінального провадження.

Частина 3 ст. 99 КПК України передбачає, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Прокурором в судовому засіданні долучено до матеріалів судового провадження ксерокопії вищевказаних документів, які не є оригіналами, а тому вони не можуть бути допустимими доказами факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження. Оригіналів вищевказаних документів під час судового розгляду прокурором в суді не представлено.

Частина 5 ст. 99 КПК України передбачає, що для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Проте, існування жодного із передбачених ч.5 ст.99 КПК України випадків,згідно яких для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості,прокурором під час судового розгляду не доведено.

Слід зазначити, що вимоги до засвідчення копій документів встановлено : п.5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003»,затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07 квітня 2013 року,а також розділом 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування та підприємствах,установах і організаціях,затверджених наказом Міністерства юстиції України №10000/5 від 18 червня 2015 року,згідно яких копія набуває юридичної сили лише після її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи,яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Таким чином, за результатами судового розгляду даного кримінального провадження, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 99 КПК України, встановивши, що у сторони обвинувачення були наявні об`єктивні можливості отримати оригінали або ж дублікати зазначених вище документів, суд приходить до висновку про визнання зазначених ксерокопій документів, наданих стороною обвинувачення, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, недопустимими доказами.

Положеннями ч. 1 ст. 175 КК України передбачена відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб`єктом підприємницької діяльності.

Об`єктивна сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць.

Під невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат. Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст. 175 КК України, якщо вона: 1) є безпідставною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).

Отже, згідно з диспозицією ст. 175 КК України, кримінальна відповідальність настає виключно в разі безпідставної невиплати заробітної плати, на яку працівник має право більш ніж один місяць.

Таким чином, обов`язковим для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 175 КК України, з поміж іншого, є встановлення періоду часу за який особі не було виплачено заробітну плату.

Разом з цим, оцінивши досліджені у судовому засіданні та визнані допустимими докази, суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не встановлено та, відповідно, не доведено конкретний період часу за який потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було виплачено заробітну плату.

Так, як вбачається з формулювання обвинувачення, що міститься в обвинувальному акті, ОСОБА_3 виконував обов`язки керівника ДП «Укррибпроект» у період з 11.05.2011 року по 04.04.2012 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , не заперечуючи факт наявності у ДП «Укррибпроект» заборгованостей по заробітній платі, у тому числі і перед потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заперечує однак, що вказана заборгованість виникла у період виконання ним обов`язків директора вказаного підприємства.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили покази обвинуваченого у цій частині, вказавши, що заробітна плата за період перебування ОСОБА_3 на посаді директора ДП «Укррибпроект» їм виплачувалась.

Допитаний у якості свідка директор ДП «Укрибпроект» ОСОБА_4 , вказавши, що йому не відомо хто саме з попередніх директорів ДП «Укрибпроект» допустив виникнення заборгованості по заробітній платі, чим також побічно підтвердив версію обвинуваченого ОСОБА_3 .

З інших досліджених в судовому засіданні та визнаних допустимими письмових доказів, у тому числі з листа №01/301 від 21.11.2017 року, підписаного директором ДП «Укррибпроект» ОСОБА_4 , листа директора Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» ОСОБА_4 від 21.08.2018 №01/163, листа начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_7 від 18.10.2017 №4.4/10729, також не вбачається момент виникнення у ДП «Укррибпроект» заборгованості по заробітній платі саме перед ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не здобуто достатньо доказів, які могли б довести що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КК України.

Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Відповідно до положень ст.62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок .

Згідно з положеннями ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумції невинуватості, закріпленої ст.62 Конституції України, виправдати обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст.373 КПК України, оскільки в судовому засіданні не було доведене, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КК України.

Цивільний позов в рамках провадження не заявлено, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів необхідно визначити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 369, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, виправдати у зв`язку з недоведеністю, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КК України.

Речові докази - лист Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» (код 00468177) №01/163 від 21.08.2018, копію акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №26-62/1009, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є.В. Сидоров