Рішення № 89678487, 10.04.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1115/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"10" квітня 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі судді Кравціва В.І.,

секретар судового засідання Макаревич Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

та відповідачки ОСОБА_1 ,

встановив :

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» 4 травня 2017 року пред`явило позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13 386,89 грн.

У обґрунтування свого позову позивач посилався на те, що 02.06.2014 АТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві, однак ОСОБА_3 належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, а саме не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору і його заборгованість за кредитним договором станом на 28.02.2017 складає 13 386,89 грн., з яких: 480,00 грн. – заборгованість за кредитом; 2900,00 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2900,00 грн. – пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 613,66 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ухвали судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 1 червня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 15 червня 2017 року і згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2017 року витребувано від Самбірського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області актовий запис про смерть ОСОБА_3 та від Самбірської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2018 року до участі у справі залучено як відповідача правонаступника ОСОБА_3 – його матір ОСОБА_1 та підготовче засідання відкладено.

На підставі ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 березня 2019 року підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті на 10 квітня 2019 року.

Під час розгляду справи по суті представник позивача у підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, посилаючись на те, що після смерті свого сина ОСОБА_3 спадщину не прийняла у зв`язку із відсутністю майна, а також те, що хоча і місце проживання її сина було зареєстроване за адресою її проживання, однак син там не проживав, а проживав у співмешканки в Яворівському районі.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2) ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази та брати участь у дослідженні доказів.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Із актового запису про смерть № 05 видно, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 26 років у м. Львові (а. с. 54).

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтями 1218 і 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити зокрема : обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз`яснити, якій із сторін слід довести певні обставини.

Згідно роз`яснень, які містяться у пунктах 13 і 14 вказаної Постанови при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, судом під час підготовчого засідання зобов`язано позивача у строк до 8 червня 2018 року надати суду докази про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформацію про спадкове майно померлого і вказана вимога позивачем отримана 6 червня 2018, що вбачається із рекомендованого повідомлення, однак позивачем вказана вимога виконана не була.

Із відповіді Самбірської державної нотаріальної контори видно, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, тобто спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, доказів протилежного позивачем не надано, а також не доведено про наявність спадкового майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити за недоведеністю позовних вимог у позові акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 13 386,89 грн. за кредитним договором від 2 червня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», вул. Набережна Перемоги, 50, КОД ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст повного рішення буде складено 20 квітня 2019 року.

Суддя