Рішення № 89677341, 25.05.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2767/18

Провадження № 2/645/43/20

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі – Проневич Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Простор-6», Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним реєстраційного посвідчення, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Універсальна біржа «Україна», Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус ХМНО Гаврилова Світлана Анатоліївна, Приватний нотаріус ХМНО Серветник Ганна Георгіївна, Приватний нотаріус ХМНО Карафетова Карина Вікторівна, Приватний нотаріус ХМНО Прокопенко Анна Валентинівна, Управління з питань нотаріату ГТУЮ у Харківській області,

в с т а н о в и в:

21.05.2018 р. ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом до ЖБК «Простор-12» (Простор-6), КП «ХМБТІ» ХМР про визнання права власності на житло – квартиру АДРЕСА_1 , та про визнання недійсним реєстраційного посвідчення № 351 від 02.11.1992 р., виданого КП «ХМБТІ» на вказану квартиру.

З врахуванням уточнень від 06.06.2018 р., ОСОБА_9 зазначала, що з травня 1979 року по липень 1983 рік позивач знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 та 01.07.1983 року між ними. був укладений шлюб .У червні 1979 року чоловік позивача, ОСОБА_10 , вступив до ЖСК «Простор-12» («Простор-6») для отримання квартири АДРЕСА_1 , після чого 18.09.1979 р. позивач разом з чоловіком внесли перший пай. Після укладення шлюбу позивач з чоловіком продовжували вносити пайові внески зі свого спільного сімейного бюджету, останній внесок датований 29.06.1989 р. у розмірі 4035,00 карбованців. 29.03.1987 р. позивач разом з чоловіком дали згоду на прописку матері відповідача - ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , про що є виписка протоколу загальних зборів ЖСК «Простор-12» . Пізніше позивач дізналася, що без її згоди та згоди її чоловіка за цією адресою почав жити племінник чоловіка - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла. Після її смерті позивач та її чоловік, ОСОБА_10 , вважали, що квартира АДРЕСА_1 належить їм, офіційно вони ніколи від права власності на цю квартири не відмовлялися, та не уповноважували ОСОБА_11 здійснювати якісь правочини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_10 . У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини. 22.05.2015 р. позивач отримала Витяг про спадкове майно та дізналась, що квартира АДРЕСА_1 не є об`єктом права спільної сумісної власності, та не входить до спадкової маси. А ще через півроку, у грудні 2015 року, позивачці було повідомлено, що без її згоди та згоди її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 на спірну квартиру було видано реєстраційне посвідчення № 351 на ім`я ОСОБА_11 , яка стала власником квартири. Позивач вважає, що позовна давність для подачі позову починається з часу, коли вона отримала витяг від 22.05.2015 р. Зазначає, що ОСОБА_11 ніколи не вносила пайові внески за спірну квартиру, 29.03.1987 р. їй було надано лише право користування житлом, а право власності вона ніколи не мала. У зв`язку з чим позивач просила суд визнати об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 , як придбаної позивачем під час шлюбу з ОСОБА_10 та визнати право власності за позивачем на 1/2 частину вказаної квартири; Визнати недійсним реєстраційне посвідчення № 351 від 02.11.1993 року, яке було видано КП «ХМБТІ» на квартиру АДРЕСА_3 . (т.1 а.с.21).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.06.2018 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та розпочато підготовче провадження (т.1 а.с.30).

13.07.2018 р. від КП ХМБТІ до суду надійшов відзив на вказану позовну заяву, відповідно до якого КП ХМБТІ заперечує проти задоволення позову. Вважає, що позивачем не надано доказів володіння, користування та розпорядження об`єктом нерухомого майна, право власності щодо якого є предметом позову. Також позивачем не надано документів, що підтверджують факт набуття та здійснення ОСОБА_9 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також доказів наявності порушень в діях КП «ХМБТІ» ХМР при проведенні реєстрації права власності на спірну квартиру та видачі реєстраційного посвідчення № 351 від 02.11.1993 р. Крім того зазначили, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України, державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, з 01.01.2013 р. проводиться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На теперішній час, правовідносини у сфері надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно, регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ (далі - Закон), Постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно. Таким чином, вважає, що КП «ХМБТІ» ХМР є неналежним відповідачем за вимогою про визнання недійсним реєстраційного посвідчення № 351 від 02.11.1993 р. Просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_9 (а.с.33)

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.09.2018 р. задоволено клопотання позивача ОСОБА_9 про витребування доказів, зобов`язано Департамент реєстрації ХМР надати суду копію реєстраційної справи на спірну квартиру та зобов`язано КП «ХМБТІ» надати суду копію інвентаризаційної справи на спірну квартиру (а.с.75).

20.09.2018 р. до суду від ЖК «Простор-6» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ЖК «Простор-6» заперечує проти задоволення позову. В обгрунтування заперечень зазначено, що відповідно до ст. 27 Закону «Про кооперацію» кооператив не несе відповідальності за зобов`язаннями своїх членів. Згідно протоколу №17 загальних зборів членів ЖК «Простор-12» від 25.09.1989 р. ОСОБА_10 був виключений зі списків членів кооперативу, а квартира АДРЕСА_3 передано його матері ОСОБА_11 згідно обмінного ордеру. Згідно п.31 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу: член житлово-будівельного кооперативу, який повністю виплатив пайовий внесок за квартиру, в разі вибуття з кооперативу вправі передати квартиру своїм родичам або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду або на вступ до кооперативу і беруть на себе зобов`язання по додержанню статуту кооперативу. Зазначена передача допускається за умови, що при цьому не обмежуються права членів сім`ї, які проживають разом з членом кооперативу, що вибуває. Позивач станом на 25.09.1989 р. не проживала разом з ОСОБА_10 та не заперечувала проти передачі паю його матері ОСОБА_11 (а.с.80)

10.01.2019 р. позивач ОСОБА_9 надала уточнену позовну заяву, в якій просила суд: Визнати недійсним протокол загальних зборів ЖБК «Простор-12» («Простор-6») від 25.09.1989 р. про передачу паїв відносно квартири АДРЕСА_1 від

ОСОБА_10 до його матері ОСОБА_11 ; Визнати недійсним реєстраційне посвідчення № 351 від 02.11.1993 р., яке було видано КП «ХМБТІ» на квартиру АДРЕСА_3 ; Визнати недійсним договір дарування від 21.01.1994 р., посвідчений у Дванадцятій Харківській державній нотаріальній конторі, за яким ОСОБА_11 подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_13 ; Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 24.04.1999 р. між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 ; Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 02.07.2002 р. між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 25.06.2003 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 25.03.2011 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_16 ; Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 22.03.2014 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 24.02.2018 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; Визнати об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 , як придбану ОСОБА_9 під час знаходження шлюбу з ОСОБА_10 ; Визнати право власності за ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1 .; Стягувати з ОСОБА_17 на користь позивача судовій збір у розмірі 1944,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. та 9605,00 грн. на користь держави. (т.2 а.с.16).

В обгрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що обставини проведення 25.09.1989 р. загальних зборів ЖБК «Простор-12» (Простор-6), де чоловік позивача - ОСОБА_18 був знятий з членства ЖБК, а замість нього була прийнята його мати ОСОБА_11 не відповідає дійсності. Пізніше без згоди позивача та згоди її чоловіка за цією адресою почав жити племінник чоловіка ОСОБА_12 , якій змінив прізвище на ОСОБА_19 . Саме він зробив усе, щоб позивач та її чоловік були незаконно позбавлені права на спірну квартиру. Так, 02.11.1993 року на підставі незаконно оформленого протоколу загальних зборів від 25.09.1989 р., підписаного головою ЖБК «Простор-6» Орловим та довідки № 126 від 10.08.1993 р., підписаної головою ЖБК «Простор» ОСОБА_20 , відповідачем КП «ХМБТІ» було видано реєстраційне посвідчення № 351 на ім`я ОСОБА_11 .. На підставі цього посвідчення 21.01.1994 р. за договором дарування ОСОБА_11 подарувала квартиру ОСОБА_13 .. Після чого 24.04.1999 р. ОСОБА_12 за договором купівлі - продажу продав цю квартиру ОСОБА_3 02.07.2002 р. за договором купівлі-продажу, який був укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , ця квартира була продана останньому. 25.06.2003 р. за договором купівлі-продажу квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_4 - ОСОБА_5 25.03.2011 р ІНФОРМАЦІЯ_4 за договором купівлі-продажу квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_5 була продана Клепцовій А.В..

Як вбачається із заяви ОСОБА_21 , направленої до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Комар О.Ю., а також судових рішень Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.10.2013 р. у справі № 645/2900/13-ц, Московського районного суду м. Харкова від 07.02.2014 р. у справі № 643/320/14-ц, ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.10.2016 у справі № 645/4578/16-ц, ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.06.2017 р. у справі № 645/4578/16-ц, 09.08.2012 р. настала смерть ОСОБА_16 . В усіх вищеназваних позовних заявах в якості позивача вказані або ОСОБА_6 , або ОСОБА_21 , які жодного разу ні до Московського, ні до Фрунзенського суду не з`явилися, та діяли виключно через своїх представників. На підставі судових рішень ОСОБА_6 став власником квартири АДРЕСА_1 та 22.03.2014 р. за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 продав спірну квартиру ОСОБА_7 .

Зазначає, що з 02.11.1993 р. позивач була позбавлена можливості володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. За останніми даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ІНФОРМАЦІЯ_5 квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_8 . Діями відповідача

ОСОБА_22 позивачці була завдана не тільки матеріальна шкода, а також моральна шкода, яку вона оціную у розмірі 15000,00 грн. (т.2 а.с.16).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24.01.2019 р. уточнену позовну заяву ОСОБА_9 прийнято до розгляду, роз`єднано позовні вимоги та виділено в окреме провадження позовні вимоги щодо визнання недійсним договору, визнання права власності, відшкодування моральної шкоди.

04.02.2019 р. до суду надійшли пояснення Приватного нотаріуса ХМНО Прокопенко А.В., відповідно до яких, 24.02.2018 р. до неї для посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 звернулись громадяни: ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець). Для посвідчення договору були надані документи: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В., 22.03.2014 р. за реєстровим №1091, право власності за ОСОБА_7 на вищевказану квартиру було зареєстровано державним реєстратором прав приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В., 22.03.2014 р., номер запису про право власності:5073860, звіт про оцінку майна, виконаний ТОВ «АТЛАНТ-УКРГРУП», 21.02.2018 р., довідка про склад сім`ї у вищевказаній квартирі, видану ЖК «ПРОСТОР-6», 22.02.2018 р. за №565, паспорт та довідки про присвоєння реєстраційних номерів платників податків. Згідно ст.43 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1,2 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріусом – Прокопенко А.В. було встановлено особи сторін правочину за паспортами. Згідно ст.44 Закону України «Про нотаріат» та керуючись п. п.1 глави 4 та главою 6 та главою 2 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, було визначено обсяг цивільної дієздатності та встановлення волевиявлення та дійсність намірів сторін. Також було перевірено відсутність заборон відчуження по вищевказаній квартирі та справжність бланків нотаріальних документів. У зв`язку з відсутністю у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину та з твердим волевиявленням сторін та відсутності будь-яких заборон та арештів на відчуження вищевказаної квартири, нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу квартири за реєстровим №382. (т.2 а.с.43)

05.02.2019 р. Приватний нотаріус ХМНО Карафетова К.В. надала суду пояснення, де просила про розгляд справи у її відсутність (т.2 а.с.46).

11.02.2019 р. Приватний нотаріус ХМНО Гаврилова С.А. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність (т.2 а.с.48).

12.02.2019 р. до суду надійшли письмові пояснення Приватного нотаріуса ХМНО Серветник А.Г., відповідно до яких, 25.03.2011 р. нею за реєстровим №598 був посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір був прочитаний сторонами та нотаріусом вголос, всі правові наслідки укладеного договору купівлі-продажу квартири сторонами були доведені до відома та роз`яснені. Укладений договір купівлі-продажу квартири повністю відповідає вимогам законодавства щодо форми та змісту даного договору. Вважає, що підстав визнавати вказаний договір купівлі-продажу квартири недійсним немає. (а.с.50)

Від Дванадцятої ХДНК надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю.(а.с.52)

21.02.2019 р. від представника третьої особи Головного територіального управління юстиції у Харківській області – Іванова Т.О. надійшли письмові пояснення відповідно до яких діяльність приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Грузкової Ю.В. припинена на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 21.12.2018 № 659/3 у зв`язку з її смертю. На даний час триває робота по упорядкуванню та передачі Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області документів діловодства та архіву вказаного нотаріуса до Харківського обласного державного нотаріального архіву. Також просять про розгляд справи з відсутністю представника Головного територіального управління юстиції у Харківській області. (а.с.54-59).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.04.2019 р. закрито підготовче

засідання у справі за позовною заявою ОСОБА_9 до Житлово-будівельного кооперативу «Простор-12», Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Ямпольського Ю.О. про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним реєстраційного посвідчення, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Універсальна біржа «Україна», Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус ХМНО Гаврилова С.А., Приватний нотаріус ХМНО Серветник Г.Г., Приватний нотаріус ХНО Карафетова К.В., Управління з питань нотаріату ГТУЮ у Харківській області, Приватний нотаріус ХМНО Прокопенко А.В.. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.106).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27.08.2019 р. провадження у справі зупинено у зв`язку із смертю позивача, до залучення його правонаступника (т.2 а.с. 149 ).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.04.2020 р. провадження у справі за позовом ОСОБА_9 до Житлово-будівельного кооперативу «Простор-6», Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Ямпольського Ю.О. про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним реєстраційного посвідчення, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Універсальна біржа «Україна», Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус ХМНО Гаврилова С.А., Приватний нотаріус ХМНО Серветник Г.Г., Приватний нотаріус ХМНО Карафетова К.В., Управління з питань нотаріату ГТУЮ у Харківській області, Приватний нотаріус ХМНО Прокопенко А.В., - поновлено. Замінено первісного позивача - ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на його правонаступника - ОСОБА_1 , яка проживає: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.178).

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_23 позовні вимоги підтримав.

Третя особа – ОСОБА_7 проти позову заперечував, просив застосувати позовну давність. Пояснив, що після придбання ним спірної квартири

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Враховуючи наявність в матеріалах справи заяв та відзивів учасників справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ордер на квартиру в ЖБК «Простір-12» за адресою: АДРЕСА_2 , було видано ОСОБА_10 27.03.1981 р., на склад сім`ї – 1 особа, на підставі рішення житлової комісії №32 від 13.08.1979 р. (т.1 а.с.6).

Як вбачається з наданої суду копії квитанції №30 від 18.09.1979 р., в цей день ОСОБА_10 вніс до каси ЖБК «Простор-12» пайовий внесок у розмірі 1614,00 рублів (а.с.7).

Також суду була надана копія квитанції № 22 від 29.06.1989 р. про внесення ОСОБА_10 пайового внеску у розмірі 853,52 рублі (т.1 а.с.8).

Вказані копії не посвідчені належним чином, їх оригінали суду не були надані.

01.07.1983 р. ОСОБА_10 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 (т.1 а.с.261).

При цьому ОСОБА_9 , згідно відмітку у її паспорті громадянина України НОМЕР_1 , з 21.03.1979 р. була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.10).

Згідно пояснень представника позивача, ОСОБА_9 постійно мешкала разом з чоловіком ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5 .

Матеріали справи свідчать про те, що 1/2 частина вказаної квартири належала ОСОБА_9 , та 1/4 частина – ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.03.1994 р. Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду (т.2 а.с.157). Тобто у 1994 р. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 скористалися своїм правом на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.

Як вбачається з протоколу загальних зборів уповноважених ЖБК «Простір-12» від 29.03.1987 р., рішенням зборів було надано згоду ОСОБА_10 на реєстрацію (прописку) у його квартирі АДРЕСА_3 матері – ОСОБА_11 (а.с.14).

Як зазначала первісний позивач ОСОБА_9 у позовній заяві, вона з чоловіком,

ОСОБА_10 , дійсно, 29.03.1987 р. надавала свою згоду на реєстрації в спірній квартирі його матері, ОСОБА_11 .

Згідно виписки з протоколу №17 загальних зборів членів ЖБК «Простір-12» від 25.09.1989 р., постановлено рішення про передачу квартири АДРЕСА_3 , яка належить члену ЖБК ОСОБА_10 , його матері – ОСОБА_11 ; ОСОБА_10 виключено з членів ЖБК та прийнято в члені ЖБК ОСОБА_11 (т.1 а.с.82).

Даних про те, що ОСОБА_10 будь-коли оскаржував вказане рішення загальних зборів членів ЖБК «Простір-12» від 25.09.1989 р. – суду не надано.

Згідно п.п.2,5 п.30 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, член житлово-будівельного кооперативу має право у встановленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити у займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб; має право вийти з кооперативу. Громадянин вважається таким, що вийшов з кооперативу, з дня подання про це заяви до правління кооперативу.

Крім того, згідно п.31 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, член житлово-будівельного кооперативу має право за згодою загальних зборів членів кооперативу передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім`ї, які досягли вісімнадцятирічного віку або одружилися чи влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку. Пай, який є спільною власністю подружжя, може бути переданий тільки при наявності згоди іншого з подружжя.

Оскільки ОСОБА_9 станом на 29.03.1987 р. хоч і була дружиною члена ЖБК ОСОБА_10 , проте в спірному житловому приміщенні не була зареєстрована та в ньому разом з чоловіком не проживала, оскільки вони проживали за іншою адресою, таким чином, згода ОСОБА_9 на передачу паю матері ОСОБА_10 – ОСОБА_11 не вимагалась.

Крім того, суду не надано безспірних доказів того, що пайовий внесок члена ЖБК «Простір-12» ОСОБА_10 був спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у зв`язку з чим підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів про передачу паю у зв`язку з відсутністю її згоди, як дружини члена ЖБК, відсутні.

Дійсно, згідно довідки ЖК «Простор-6» від 07.06.2019 р., в ЖК «Простор-6» наразі немає інформації про письмову згоду ОСОБА_9 на передачу 25.09.1989 р. паю та майнових прав на квартиру до матері ОСОБА_10 – ОСОБА_11 та про письмову згоду самого ОСОБА_10 (т.2 а.с.114).

Проте, враховуючи, що за життя, тобто з 25.09.1989 р. по 01.02.2015 р., ОСОБА_10 не оскаржував вказане рішення загальних зборів членів ЖБК «Простір-12» від 25.09.1989 р., не оспорював законність видачі ОСОБА_11 реєстраційного посвідчення про право власності на спірну квартиру, суд вважає, що така його поведінка свідчить про схвалення ним такого рішення.

Надана позивачем копія квитанції № 22 від 29.06.1989 р. про внесення ОСОБА_10 пайового внеску у розмірі 853,52 руб., тобто в період шлюбу, не посвідчена належним чином, її оригінал не був наданий суду, у зв`язку з чим її дійсність викликає сумнів.

Згідно довідки ЖБК «Простор» № 126 від 11.08.1993 р., ОСОБА_11 була прописана та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , та була її власником. Перший внесок у розмірі 1614,00 руб. було виплачено 19.09.1979 р. (тобто до укладання шлюбу з ОСОБА_9 ), та повністю погашена. (т.1 а.с.182).

На підставі вказаної довідки 02.11.1993 р. КП «ХМБТІ» видало Реєстраційне посвідчення №351, яким посвідчено, що спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_11 на праві особистої власності (т.1 а.с.183).

Посилання позивача на те, що вона з чоловіком протягом тривалого часу - 26 років була впевнена у належності ОСОБА_10 спірної квартири, що вона не знала про передачу паю чоловіком своїй матері - ОСОБА_11 , вважала, що в квартирі весь час проживає племінник чоловіка ОСОБА_13 , суд вважає неспроможними. Так, позивач не надав суду жодного доказу вчинення ОСОБА_10 в цей період дій, спрямованих та реалізацію права володіння, користування, розпорядження спірною квартирою протягом 26 років, у той час як право власності на цю квартиру періодично переходило від однієї особи до іншої, а після смерті одного з них навіть виник спір між його спадкоємцями.

Так, 21.01.1994 р. ОСОБА_11 на підставі договору дарування, посвідченому державним

нотаріусом ХДНК №12 ОСОБА_24 , подарувала належну їй спірну квартиру ОСОБА_12 (т.1 а.с.187).

У свою чергу, ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.1999 р. за № Н9-262, посвідченій на біржі нерухомості та основних фондів «Україна», продав спірну квартиру ОСОБА_3 (т.1 а.с.195)

На підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., ОСОБА_14 продала спірну квартиру ОСОБА_4 (т.1 а.с.202).

В свою чергу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, від 25.06.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу – Грузковою Ю.В. продала спірну квартиру ОСОБА_5 (т.1 а.с.211)

На підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу – Серветник А.Г., ОСОБА_5 продала спірну квартиру ОСОБА_16 (т.1 а.с.225).

Рішенням Фрунзенського районного м.Харкова від 10.10.2013 р. було задоволено позовні вимоги ОСОБА_21 , встановлено факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_16 є двоюрідною сестрою ОСОБА_21 , та за останнім визнано право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_16 (т.1 а.с.248).

Незважаючи на наявність цього судового рішення, яке набрало законної сили, воно залишилось не виконаним, оскільки ОСОБА_21 право власності в установленому законом порядку не зареєстрував.

Натомість, як свідчать матеріали справи, рішенням Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2014 р., було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_21 , та за ОСОБА_6 , як спадкоємцем 4 черги за законом, визнано право власності на спірну квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_16 (т.1 а.с.95).

Вказане судове рішення ніким не оскаржене та на підставі вказаного судового рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 (а.с.104, 105).

22.03.2014 р. між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_7 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом ХМНО Карафетовою (т.1 а.с.112).

24.02.2018 р. ОСОБА_7 продав спірну квартиру ОСОБА_8 .

Таким чином, власниками спірної квартири в різні періоди були ОСОБА_13 на підставі договору дарування від 21.01.1994 р., ОСОБА_25 на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.1999 р., ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2002 р., ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2003 р., ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2011 р., ОСОБА_6 на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2014 р., ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2014 р., та ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2018 р. (т.1 а.с.176, т.2 а.с.24).

При цьому, ухвалюючи рішення про визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 , Московським районним судом м.Харкова було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_16 проживали однією родиною на протязі десяти років до смерті ОСОБА_16 у серпні 2012 р. (т.1 а.с.95).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_11 померла. Даних про те, що ОСОБА_10 , син ОСОБА_11 , прийняв спадщину після смерті матері – матеріали справи не містять.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер (т.1 а.с.262). Як зазначалось вище, за життя ОСОБА_10 протягом тривалого часу (26 років) не оскаржував законність набуття ОСОБА_11 права власності на спірну квартиру та не звертався до суду з вимогами про виселення осіб, які проживають у належній йому (на думку позивача) квартирі.

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 (т.2 а.с.147).

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копію якого надав представник позивача, спадкоємцем майна ОСОБА_9 є її донька ОСОБА_1 (т.2 а.с.157).

Згідно положень ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт

індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи, що позивач, на порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надала суду доказів перебування ОСОБА_9 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 з травня 1979 р. по липень 1983 р., доказів проживання у спірній квартирі на момент передачі паю, разом з чоловіком ОСОБА_10 , членом ЖБК «Простір-12», суд вважає позовні вимоги не доведеними та відмовляє у їх задоволенні.

Оскільки позивачем не доведений факт порушення її права, питання про застосування позовної давності у даному випадку судом не вирішувалось.

Крім того, суд зазначає, що з 01.01.2013 р. державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, не належить до повноважень КП «ХМБТІ» та провадиться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В даній справі організаційну систему державної реєстрації прав може становити Міністерство юстиції та його територіальні органі, а також виконавчий орган Харківської міської ради. Таким чином, КП «ХМБТІ» на час розгляду справи не є належним відповідачем у справі, проте позивачем не було проведено заміну неналежного відповідача. Крім того, позивачем не було залучено в якості належного відповідача останнього власника спірної квартири – ОСОБА_8 , законних прав та інтересів якого безпосередньо стосується дана справа. За відсутності клопотання позивача суд не має права залучати належного відповідача за власною ініціативою, згідно положень ст.51 ЦПК України, а не залучення до участі у розгляді справи належного відповідача є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

Згідно положень ст.141 ЦПК України, в разі відмови у задоволенні позову понесені позивачем витрати, пов`язані з оплатою судового збору, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263- 265 ЦПК України, ст.ст.16, 21, 319 ЦК України, ст.ст.60, 61 СК України, суд –

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.06.2020 р.

Головуючий – суддя: