Ухвала суду № 89676709, 04.06.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

04.06.2020

справа № 642/1760/20

Провадження№ 1кс/690/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., за участю секретаря Гнатенко Г.А., прокурора Бабенко Г.М., слідчого Жижиної А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Жижиної А.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, не одруженого, професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 11.05.2017 Ленінським районним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 75 КК України – 1 рік іспитового строку; 2) 16.12.2019 Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 75 КК України – 1 рік іспитового строку. 28.01.2020 поставлено на облік в Харківському РВ ФДУ «Центр пробації» в Харківській області;

3) 31.03.2020 направлено обвинувальний акт до Комінтернівського районного суду за ч. 2 ст . 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Cлідчий Жижина А.М. звернулась до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, що у провадженні СВ Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220510001091 20 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий за скоєння умисного злочину проти власності, судимість не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв аналогічний умисний злочин проти власності при наступних обставинах:

19.05.2020 року приблизно о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_2 -2», розташованого по вул. Золочівській, 12-А у м. Харкові, побачив оцинковані відра, виставлені на вуличній вітрині одного з товарних кіосків, та вирішив викрасти їх.

Після чого, ОСОБА_1 , діючи повторно, з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, у цілях власної наживи, з метою подальшої реалізації викраденого, для задоволення своїх матеріальних потреб, підійшов до вуличної вітрини та взяв одинадцять складених одне в одне оцинкованих відер, які на праві власності належать потерпілій ОСОБА_2 , та на момент вчинення злочину вартість яких згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 10344 від 27.05.2020 склала 465 гривень 60 копійок. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з викраденим зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

03.06.2020ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний, як підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав себе винним повністю.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 21.05.2020, речовими доказами - двома оцинкованими відрами, допитом потерпілої ОСОБА_2 , допитами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом пред`явлення особи для впізнання, судово-товарознавчою експертизою № 10344 від 27.05.2020, записами камер відеоспостереження кіоску «Аттіка» та магазину «Свіжина» від 19.05.2020.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 тривалий час не має постійного місця мешкання у м. Харкові та займається бродяжництвом, не має законного джерела доходів, місця роботи. Засуджений 16.12.2019 Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Також, 27.05.2020 за №24/32/5217-20 з Харківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області надійшла інформація про те, що відносно ОСОБА_1 розпочалися першочергові розшукові заходи у зв`язку із невстановленням його місцезнаходження, що свідчить про небажання останнього приступити до відбування умовного покарання, в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки в ході досудового слідства встановлено, що, підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання у м. Харкові та займається бродяжництвом. Під час відбування умовного покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 16.12.2019 підозрюваний ухилявся від відбування покарання та було проведено першочергові розшукові заходи щодо встановлення його місцезнаходження.

Крім того, 31.03.2020 відносно ОСОБА_1 направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України до Комінтернівського районного суду м. Харкова, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, та на шлях виправлення не становиться.

Вказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, та застосуванням до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання. Вважали його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечував.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середнього ступеню тяжкості кримінального правопорушення проти власності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Санкція ч.2 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як зазначила сторона обвинувачення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що вказує те, що останній, підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та тяжкість покарання може змінити місце свого мешкання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_1 зареєстрований у м. Макіївка, Донецької області, яке на теперішній час розташовується в зоні проведення Операції Об`єднаних Сил та непідконтрольне владі Держави Україна. Крім того, неможна виключати ризик скоєння ним нових кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_1 тривалий час займається протиправною діяльністю, офіційно не працевлаштований, отримує дохід за рахунок протиправної діяльності в сфері злочинів проти власності. Вищезазначені обставини свідчать, про неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, встановлених КПК України.

За наведених обставин, у разі перебування підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, негативно впливати на встановлення всіх обставин злочину шляхом тиску на потерпілу та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення-злочину і, оцінюючи сукупність обставин, та приходить до висновку, що підозрюваний виявляє підвищену соціальну небезпеку, і вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обирає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу - у розмірі 3 (трьох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 2102 х3 = 6306 грн.

Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Жижиної А.М. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 01 серпня 2020 року.

Строк дії ухвали рахувати з 03.06.2020 року з 13 год.15 хв.

Визначити суму застави в розмірі - 3 (трьох) прожиткових мінімумів, що становить 6306 (шість тисяч триста шість) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок: НОМЕР_1 до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у разі наявності)

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя В.Г. Пашнєв